1. Покращення стану довкілля й урбоекосистем через належне поводження з твердими побутовими відходами
В Україні в середньому утворюється 250–300 кг відходів за рік на людину, і цей показник має тенденцію до зростання. Збільшення кількості відходів ускладнює їх утилізацію та створює навантаження на полігони, частина з яких уже сьогодні мають завершений і повторно продовжений термін експлуатації. При цьому більшість відходів придатні для перероблення, тому є сенс їх утилізувати правильно – сортувати та переробляти сировину. Щоб налагодити цей процес, потрібно створити відповідні умови та інфраструктуру.
Результат: створено умови для належного поводження з твердими побутовими відходами в місті.
Рішення ухвалюють: міський голова, депутати міської ради.
розробити та затвердити стратегію інформування населення про проблеми поводження із твердими побутовими відходами;
описати проблеми стихійних сміттєзвалищ і спільно з міською радою знайти довготермінові способи їх розв’язання;
оновити Схему санітарної очистки міста (рішення ухвалюють депутати міської ради);
запровадити в місті триконтейнерний роздільний збір сміття;
створити постійні сортувальні станції;
знайти рішення на місцях для утилізації небезпечних побутових відходів (батарейок, ртутних лампочок, фарб тощо) (рішення ухвалюють міський голова, депутати міської ради);
переглянути сміттєвий тариф, зокрема включити тариф на перероблення твердих побутових відходів.
2. Покращення стану водних екосистем, підтримка в належному санітарно-епідеміологічному стані та сприяння їх збереженню
Покращення стану водойм створює можливості для дозвілля містян поблизу води. Водні об’єкти впливають на мікроклімат міста, сприяють його адаптації до зміни клімату. Проте сьогодні спостерігаємо різке погіршення стану водойм через повсюдні порушення Водного кодексу України, які майже завжди залишаються безкарними. Тоді як брудні та занедбані водойми призводять до захворювань і позбавляють містян зони для відпочинку.
Результат: зменшено негативний вплив на водні екосистеми міста.
Рішення ухвалюють: депутати міської ради.
забезпечити цільове використання земельних ділянок, виділених під прибережні захисні смуги на берегах річок і навколо водойм уздовж урізу води (рішення ухвалюють депутати міської ради);
провести інформаційну кампанію про зменшення забруднення води, зокрема нітратами та фосфатами, що спричиняють «цвітіння» водойм; освітні заходи, а також поширити інформацію через ЗМІ;
створити інтерактивний портал для користувачів річок задля фіксації фактичних місць забруднення річок;
проводити експедиції з обстеженням річок, залучаючи представників експертного середовища, органів місцевого самоврядування та органів державної влади на місцях з метою оформлення відповідних документів, які засвідчують факт забруднення річки.
0 коментарів
Коментарі мають можливість залишати авторизовані користувачі
3. Адаптація міст до змін клімату через збільшення кількості зелених насаджень
Кліматична адаптація – це адаптація природних і людських систем до вже наявних або очікуваних кліматичних змін і їхніх наслідків. Вона пом’якшує шкоду або використовує сприятливі можливості для створення переваг у майбутньому. Це один з найбільших викликів для українських громад, які вже сьогодні страждають від засух, несподіваних повеней, тривалих лісових пожеж і втрати урожаю. Безпосередньо в містах важливими адаптаційними заходами є збільшення кількості зелених зон, створення «зелених коридорів» і, відповідно, зменшення площ штучних поверхонь.
Результат: у місті впроваджуються базові адаптаційні заходи, відома кількість зелених насаджень, напрацьовано план їх збереження та програму збільшення міських зелених зон.
Рішення ухвалюють: депутати міської ради.
оцінити вразливість міста до зміни клімату;
розробити та включити заходи з адаптації до генеральних планів розвитку українських міст (рішення ухвалюють депутати міської ради);
зменшити «тепловий стрес», який найбільше проявляється у міських районах із щільною забудовою. Зменшити вплив факторів, які зумовлюють вразливість міст до теплового стресу, а саме зростання площ штучних поверхонь, які швидко нагріваються та довго зберігають тепло (асфальт, тротуарна плитка, бетон, покриття дахів тощо);
провести інвентаризацію вуличних дерев;
затвердити міську багаторічну програму озеленення (рішення ухвалюють депутати міської ради);
провести інформаційну кампанію з представниками місцевої влади з приводу розв’язання проблем озеленення міста:
Опис: витрачання коштів на однорічні квіти, викошування трави, зрізання дерев; відсутність визначених вимог до посадкового матеріалу дерев і кущів при проведенні закупівлі для міста; неякісний догляд за міськими зеленими насадженнями (у тому числі віковими деревами, що призводить до їх втрати); відсутність контролю за виконанням правил міського озеленення та сплатою відновної вартості та/або еквівалентної заміни в разі видалення зелених насаджень; відсутність підтримки в містах розробки й розвитку зеленого каркаса (зелених коридорів, стежок, водно-зелених діаметрів);
визначити та затвердити межі зелених територій міста: парків, скверів, захисних смуг та інших зелених зон, у тому числі з поділом на відповідні види цільового призначення, нанесенням зелених ліній і розробкою паспортів об`єктів зеленого господарства (рішення ухвалюють депутати міської ради);
вчасно оновлювати правила благоустрою та визначати порядок дій щодо зелених насаджень, які розташовані на ділянці планованої забудови, реконструкції чи ремонту, з метою їх збереження, у тому числі особливо цінних дерев, при виконанні проєктувальних будівельних робіт;
зменшити ризик підтоплення міст через забезпечення наявності зливової каналізації та її задовільного технічного стану, зменшення штучних водонепроникних поверхонь, які перешкоджають відтоку поверхневих вод.
0 коментарів
Коментарі мають можливість залишати авторизовані користувачі
4. Ефективне енергоспоживання та скорочення викидів парникових газів
Місцеві управлінські та технічні рішення, що змінюють підходи до управління енергією, впровадження заходів з енергоефективності та енергозбереження, створення об’єктів відновлюваних джерел енергії і, відповідно, скорочення викидів парникових газів, сприяють покращенню екологічної ситуації і підвищують енергетичну безпеку країни. Щоб долучитися до справедливого енергетичного переходу, міста мають розробити комплексний план реформування енергетики міста.Результат: зменшено залежність від енергоносіїв та покращено екологічну ситуацію в містах.
Рішення ухвалюють: депутати міської ради.
приєднати міста до Угоди мерів (рішення ухвалюють депутати міської ради);
берегти централізоване енергопостачання й поетапно його модернізувати задля підвищення якості й доступності послуг з теплопостачання для мешканців міста;
створити фінансові механізми підтримки ОСББ при впровадженні заходів з енергоефективності, використовуючи фінансування Державного фонду енергоефективності (рішення ухвалюють депутати міської ради);
створити фінансові механізми підтримки власних індивідуальних будинків при впровадженні заходів з енергоефективності та використання відновлюваних джерел енергії (револьверний фонд, револьверний фонд для садибних будинків, енергетичні кооперативи) (рішення ухвалюють депутати міської ради);
впроваджувати енергоефективні заходи без використання бюджетних коштів – енергосервісні контракти. Створити перелік об'єктів, які готові до реалізації проєктів з енергосервісного контракту, і розпочати пошук потенційних інвесторів. Запровадження енергосервісу має відбуватися за умови комплексної термомодернізації об’єктів;
адаптувати структуру управління міст до потреб енергоменеджменту з відповідними повноваженнями відповідальних осіб і впровадженням енергетичного моніторингу (рішення ухвалюють депутати міської ради).
0 коментарів
Коментарі мають можливість залишати авторизовані користувачі
Коментарі мають можливість залишати авторизовані користувачі