ДКР у сфері навколишнього природного середовища та урбоекосистеми
м.Миколаїв

розробити та затвердити стратегію інформування населення про проблеми поводження із твердими побутовими відходами;

описати проблеми стихійних сміттєзвалищ і спільно з міською радою знайти довготермінові способи їх розв’язання;

оновити Схему санітарної очистки міста (рішення ухвалюють депутати міської ради);

запровадити в місті триконтейнерний роздільний збір сміття;

створити постійні сортувальні станції;

знайти рішення на місцях для утилізації небезпечних побутових відходів (батарейок, ртутних лампочок, фарб тощо) (рішення ухвалюють міський голова, депутати міської ради);

Зроблено: У 2018 році в рамках «Батарейка в утиль» в Миколаєві організовано 110 пунктів прийому відпрацьованих батарейок. На сьогоднішній день збір батарейок продовжується, відкриті пункти збору у супермаркетах, зокрема Епіцентр, АТБ, інших магазинах роздрібної торгівлі.

переглянути сміттєвий тариф, зокрема включити тариф на перероблення твердих побутових відходів.

забезпечити цільове використання земельних ділянок, виділених під прибережні захисні смуги на берегах річок і навколо водойм уздовж урізу води (рішення ухвалюють депутати міської ради);

Зроблено: Робочої групою щодо розроблення міської цільової програми розвитку річок та маломірного судноплавства у місті Миколаєві до 2023 року систематично підіймаються питання щодо необхідності проведення аудиту берегових ліній та причальних зон.

провести інформаційну кампанію про зменшення забруднення води, зокрема нітратами та фосфатами, що спричиняють «цвітіння» водойм; освітні заходи, а також поширити інформацію через ЗМІ;

створити інтерактивний портал для користувачів річок задля фіксації фактичних місць забруднення річок;

проводити експедиції з обстеженням річок, залучаючи представників експертного середовища, органів місцевого самоврядування та органів державної влади на місцях з метою оформлення відповідних документів, які засвідчують факт забруднення річки.

оцінити вразливість міста до зміни клімату;

розробити та включити заходи з адаптації до генеральних планів розвитку українських міст (рішення ухвалюють депутати міської ради);

зменшити «тепловий стрес», який найбільше проявляється у міських районах із щільною забудовою. Зменшити вплив факторів, які зумовлюють вразливість міст до теплового стресу, а саме зростання площ штучних поверхонь, які швидко нагріваються та довго зберігають тепло (асфальт, тротуарна плитка, бетон, покриття дахів тощо);

провести інвентаризацію вуличних дерев;

затвердити міську багаторічну програму озеленення (рішення ухвалюють депутати міської ради);

провести інформаційну кампанію з представниками місцевої влади з приводу розв’язання проблем озеленення міста:

Опис: витрачання коштів на однорічні квіти, викошування трави, зрізання дерев; відсутність визначених вимог до посадкового матеріалу дерев і кущів при проведенні закупівлі для міста; неякісний догляд за міськими зеленими насадженнями (у тому числі віковими деревами, що призводить до їх втрати); відсутність контролю за виконанням правил міського озеленення та сплатою відновної вартості та/або еквівалентної заміни в разі видалення зелених насаджень; відсутність підтримки в містах розробки й розвитку зеленого каркаса (зелених коридорів, стежок, водно-зелених діаметрів);

визначити та затвердити межі зелених територій міста: парків, скверів, захисних смуг та інших зелених зон, у тому числі з поділом на відповідні види цільового призначення, нанесенням зелених ліній і розробкою паспортів об`єктів зеленого господарства (рішення ухвалюють депутати міської ради);

вчасно оновлювати правила благоустрою та визначати порядок дій щодо зелених насаджень, які розташовані на ділянці планованої забудови, реконструкції чи ремонту, з метою їх збереження, у тому числі особливо цінних дерев, при виконанні проєктувальних будівельних робіт;

зменшити ризик підтоплення міст через забезпечення наявності зливової каналізації та її задовільного технічного стану, зменшення штучних водонепроникних поверхонь, які перешкоджають відтоку поверхневих вод.

приєднати міста до Угоди мерів (рішення ухвалюють депутати міської ради);

берегти централізоване енергопостачання й поетапно його модернізувати задля підвищення якості й доступності послуг з теплопостачання для мешканців міста;

створити фінансові механізми підтримки ОСББ при впровадженні заходів з енергоефективності, використовуючи фінансування Державного фонду енергоефективності (рішення ухвалюють депутати міської ради);

створити фінансові механізми підтримки власних індивідуальних будинків при впровадженні заходів з енергоефективності та використання відновлюваних джерел енергії (револьверний фонд, револьверний фонд для садибних будинків, енергетичні кооперативи) (рішення ухвалюють депутати міської ради);

впроваджувати енергоефективні заходи без використання бюджетних коштів – енергосервісні контракти. Створити перелік об'єктів, які готові до реалізації проєктів з енергосервісного контракту, і розпочати пошук потенційних інвесторів. Запровадження енергосервісу має відбуватися за умови комплексної термомодернізації об’єктів;

адаптувати структуру управління міст до потреб енергоменеджменту з відповідними повноваженнями відповідальних осіб і впровадженням енергетичного моніторингу (рішення ухвалюють депутати міської ради).