Врахування принципів ґендерної рівності в реформах Врахування принципів ґендерної рівності в реформах

Вплив пандемії COVID-19 на становище жінок

До 90% медиків та працівників соціальної сфери – жінки. Вони належать до групи ризику через нестачу засобів індивідуального захисту, виконують понад нормову роботу без належної компенсації та обмеження транспортного сполучення. Збільшилась кількість випадків домашнього насильства, зріс обсяг домашніх обов‘язків. Більшість підприємств, що постраждали внаслідок пандемії і економічної кризи – це мікробізнеси і самозайняті особи, серед яких за статистикою значно переважають жінки, які у більшості залишились з обмеженим фінансовим забезпеченням.

1. Оцінка політики окремих реформ Парламенту й Уряду за період вересень 2019 – червень 2020 рр. та їх відповідність інклюзивності та повазі до прав жінок і чоловіків, які є частиною «Принципів Торонто»  (на основі аналізу Програми Уряду, планів міністерств й ухвалених / відхилених нормативно-правових актів)

 Порядок денний «Жінки, мир, безпека»

Міністерства, центральні та органи влади реалізують Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2020 р.

У грудні 2019 р. прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання статусу та соціальних гарантій окремим особам із числа учасників антитерористичної операції», зважаючи на це, волонтерки, доброволиці офіційно визнаються ветеранками та отримують право на соціальні гарантії, пільги нарівні з чоловіками.

Децентралізація

Міністерство розвитку громад та територій України у вересні 2019 р. затвердило Стратегію ґендерної рівності на 2019–2021 рр. Серед основних інструментів реалізації Стратегії є ґендерноорієнтоване бюджетування (ҐОБ) в громадах на основі ґендерних профілів громад.

Міністерство фінансів України затвердило: норму відображення головними розпорядниками при формуванні показників бюджетних програм ступеня забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, користі для суспільства з точки зору забезпечення ґендерної рівності (зміни до наказу Мінфіну від 10.12.2010 № 1536 «Про результативні показники бюджетної програми»); наказ № 446 від 23.10.2019 «Про огляди витрат державного бюджету», який містить ґендерні індикатори у формі звіту за виконання бюджету.

Виборча реформа

Виборчий кодекс, який набув чинності 01.01.2020 р., посилив відповідальність за недотримання ґендерної квоти. Позитивним чинником є зміна квоти з 30% до фактично 40% на парламентських виборах і виборах до обласних рад та рад міст із кількістю виборців від 90 тис. Кодекс не забезпечує механізму заміни кандидата/ки у разі скасування його/її реєстрації, кандидатом/кою такої ж статі. На місцевих виборах нижчого рівня діятиме квота в 30% – без вимоги щодо черговості, що є ризиком для розміщення кандидаток переважно в непрохідній частині списку.

Зменшення державного фінансування парламентських партій у зв’язку із прийняттям 02.10.2019 р. змін до Закону «Про політичні партії в Україні» позначилось на наявному механізмі заохочення партій до залучення жінок.

Реформа трудового законодавства

У 2019 р. Уряд представив законопроєкт про реформу трудового законодавства (№2708), який  порушував як національне законодавство, зокрема ст.22 Конституції України, щодо неможливості звуження обсягу наявних прав при прийнятті нових законів, принцип рівності прав жінок і чоловіків на ринку праці.  Також він не відповідав зобов’язанням України згідно з Угодою про асоціацію Україна-ЄС. 4 березня ц.р. проєкт був відкликаний у зв’язку із відставкою Уряду.

Освіта

Прийнято Закон «Про повну загальну середню освіту», що містить статтю про заборону дискримінації у сфері освіти, а у визначенні засад формування державної освітньої політики посилається на Закон «Про освіту», називаючи, зокрема, наукові дослідження, міжнародні зобов’язання, права і свободи людини, принцип рівних можливостей для всіх, невтручання релігійних організацій в освітній процес.

Постановою КМУ оновлено «Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників», що надає право обирати суб’єкта підвищення кваліфікації за напрямками, визначеними Законом «Про освіту», серед яких – пов’язані з засадами  рівності, прав людини, усвідомлення рівних прав і можливостей.

Охорона здоров’я та соціальна сфера

Положення про ґендерну рівність були закладені у затвердженій Урядом у листопаді 2019 р. «Державній стратегії у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам на період до 2030 року», де зазначена необхідність вимірювання ґендерної нерівності у доступі до послуг.

Міністерство соціальної політики у 2020 р. затвердило:

  • Методичні рекомендації щодо внесення до колективних договорів та угод положень, спрямованих на забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків у трудових відносинах.
  • Інструкцію щодо інтеграції ґендерних підходів під час розроблення нормативно-правових актів.
  • Методичні рекомендації щодо оцінювання ґендерного впливу галузевих реформ.

Медіа-реформа.

Протидія дискримінації та/або мови ворожнечі в медіа та інших сферах не визначена як пріоритетний напрям діяльності Уряду чи Парламенту.

Протягом вказаного періоду на розгляд Верховної Ради України були внесені законопроєкти, які посилюють відповідальність за вчинення дискримінації за ознакою статі у медіа/рекламі (реєстр. № 2693 Проєкт «Закону про медіа»); № 3427 «Про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо протидії дискримінації за ознакою статі».

0 коментарів

Коментарі мають можливість залишати аутентифіцировані користувачі

2. Найбільш актуальні виклики й проблеми

Порядок денний «Жінки, мир, безпека»

  • Військовий конфлікт має непропорційний негативний вплив на жінок, наприклад більшість ВПО - жінки.Участь жінок на всіх рівнях прийняття рішень та установах в усіх аспектах мирних процесів зросла символічно і відбувається нерегулярно.
  • Сектор безпеки недостатньо враховує проблеми неналежного забезпечення умов несення служби для жінок, протидії сексуальним домаганням та насильству (за інформацією жіночих ветеранських НУО).
  • Плани дій та проєкти нормативних документів, що є у публічному доступі, не враховують відмінностей  між потребами жінок і чоловіків у плануванні роззброєння, демобілізації, реінтеграції.

Децентралізація

  • Відсутність сталості залучення до експертних груп і громадських рад місцевого рівня  ґендерних експертів/-ок та представниць жіночих організацій.
  • Відсутність належних статистичних показників для врахування потреб різних груп населення при створенні стратегій та планів дій громад і областей.
  • Скорочення фінансування ініціатив з просування ґендерної рівності в громадах через COVID-19.

Виборча реформа

  • Низький рівень політичного представництва жінок та їх доступ до прийняття рішень.
  • Керівні органи та осередки партій переважно очолюють чоловіки.
  • Проблема надмірного фінансування виборчих кампаній та надмірного розміру виборчої застави непропорційно позначаються на жінках (на момент підготовки брифу в першому читанні прийнято законопроєкти №2769 та №3485, серед іншого і про зменшення розміру виборчої застави у 4 рази (3485).

Реформа трудового законодавства

  • У 2019 році ґендерний розрив в оплаті праці становив близько 23%, в пенсійному забезпеченні – 32%. Серед безробітних – 52.4% жінок. У сфері оплачуваної праці в Україні зайняті 60,4% жінок працездатного віку.
  • Вертикальна сегрегація у сфері праці: жінки обіймають 23% керівних посад. Горизонтальна сегрегація на ринку праці – жінки здебільшого працюють у бюджетній сфері і на посадах нижчого рівня і менш оплачуваних.
  • Тенденція до послаблення трудових прав та соціальних гарантій жінок у запропонованій реформі трудового законодавства у 2019 р.
  • Відсутність механізмів захисту від домагань та насильства у сфері праці.
  • Відпустка з догляду за дитиною не розподіляється між батьками.       

Освіта

  • Освітні стандарти, програми, навчальні матеріали в освіті транслюють ґендерні стереотипи й упередження, містять прояви дискримінації.
  • Педагогічні й науково-педагогічні працівники не проходять обов’язкового підвищення кваліфікації з недискримінаційного підходу в освіті.
  • Зменшується охоплення дітей закладами дошкільної освіти, що негативно впливає на працевлаштування матерів і економічну забезпеченість сімей.

Охорона здоров’я та соціальна сфера

Пандемія COVID-19 посилила проблеми у сфері охорони здоров’я та соціальній сфері, стала викликом у продовженні реформ. Частину медичних закладів було закрито через зараження медичних працівників (переважно жінок), інша частина надавала лише обмежений набір медичних послуг.

Пандемія поглибила нерівності, економічна нестабільність призвела до економії жінок на контрацептивах, ліках. Жінки та дівчата ризикують втратити можливість планувати народження дітей, захищати своє здоров'я та бути незалежними у прийнятті рішень. 

Медіа-реформа

  • Неврегульоване визначення понять  «дискримінація за ознакою статі у медіа/рекламі», недієвий механізм притягнення до відповідальності виробників дискримінаційного медіа контенту, реклами.
  • Відсутні загальнонаціональні рекомендації щодо недискримінаційної та ґендерночутливої мови, збалансованого представництва осіб обох статей у медіа, «видимості» людей, які стикаються з множинною дискримінацією, як експертів/-ок та героїв/-їнь, висвітлення тематики ґендерно обумовленого насильства (ҐОН) та домашнього насильства.
  • Неврегульоване використання фемінітивів.

0 коментарів

Коментарі мають можливість залишати аутентифіцировані користувачі

3. Рекомендації стосовно пріоритетних дій на 2020–2021 рр.

Порядок денний «Жінки, мир, безпека»

  • До груп з розробки НДП 1325 на період до 2024 року та виконання, моніторингу порядку денного «Жінки, мир, безпека» долучати нові цільові групи: вдів, ветеранок, ВПО, дружин ветеранів, жінок, постраждалих від катувань, жінок-полонених та жінок-членів сімей полонених та інших.
  • Запровадити системне навчання з порядку денного «Жінки, мир, безпека» для представників у галузевих та місцевих інституцій, у центрах підвищення кваліфікації для фахівців та керівників різного рівня управління.    
  • Прийняти зміни до законодавства щодо недопущення, захисту та протидії сексуальному насильству, пов’язаному із конфліктом.

Децентралізація

  • Забезпечити включення ґендерного компоненту у стратегії розвитку областей на період 2021–2026 рр.
  • Забезпечити виконання та моніторинг державних будівельних норм «Інклюзивність будівель і споруд».
  • Включити ґендерний компонент до Постанови КМУ щодо Методики формування спроможних територіальних громад.
  • Забезпечити повне виконання наказів Міністерства фінансів щодо ҐОБ.       

Виборча реформа

  • Забезпечити ефективність ґендерної квоти в частині заміни кандидата/-ки у депутати кандидатом/кою такої ж статі у разі скасування його / її реєстрації і черговість у списках на виборах усіх рівнів.
  • Зменшити виборчу заставу.
  • Відновити розмір фінансового заохочення парламентських партій, що сприяють більш збалансованому представництву жінок.
  • Внести зміни до Закону «Про політичні партії в Україні» - щодо визначення сфер використання державного фінансування додати просування ґендерної рівності.

 Реформа трудового законодавства

  • При розробці реформи трудового законодавства в Україні не допустити звуження наявних прав і гарантій працівників/-иць, врахувати принцип рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Визначити розширення економічних можливостей жінок  одним з пріоритетів реформи трудового законодавства.
  • Забезпечити правові інструменти, що сприятимуть впровадженню принципу рівної оплати праці рівної цінності.
  • Ратифікувати Конвенцію МОП 190 і привести національне законодавство у відповідність до неї.
  • Врегулювати законодавче забезпечення безпеки праці з виконання робіт із важкими, шкідливими і небезпечними умовами праці, умовами підвищеного ризику для життя і здоров’я.
  • Інтегрувати до законодавства відповідні Конвенції МОП та Директиву ЄС «Про баланс між роботою та особистим життям батьків і опікунів».  

Освіта

 Врахувати ґендерний компонент, принципи недискримінації, усунути стереотипні концепції щодо жінок і чоловіків при розробці:

  • Законів «Про дошкільну освіту», «Про освіту дорослих», «Про професійну освіту»,
  • Державних стандартів дошкільної, професійно-технічної, базової та профільної середньої, вищої освіти, освіти дорослих та відповідних освітніх програм,
  • Професійних стандартів у галузі освіти.

Ухвалити:

  • Стратегію впровадження ґендерної рівності у сфері освіти.
  • Положення про антидискримінаційну експертизу освітнього контенту та освітнього простору.
  • Комплексний план заходів МОН на виконання зобов’язань за міжнародними документами та платформами у сфері забезпечення ґендерної рівності.
Посилити внутрішній механізм забезпечення ґендерної рівності в системі МОН.

Охорона здоров’я та соціальна сфера

  • Забезпечити рівний доступ жінок і дівчат до якісної медичної допомоги та фінансового захисту у випадку захворювання або тимчасової втрати працездатності, зробити особливий фокус на жінок вразливих груп, сільських жінок, жінок ВПО (тих, хто проживає в «сірій зоні»), ЛЖВ, наркозалежних, з ТБ, у конфлікті з законом, меншин.
  • Забезпечити всебічне дослідження доступності медичних послуг, зокрема послуг із захисту репродуктивного здоров’я жінок, врегулювати питання сурогатного материнства.
  • Активізувати реформи в соціальній сфері:

- розвивати в містах та громадах мережу спеціалізованих послуг для постраждалих від домашнього та ҐОН, центри медико-соціальної допомоги, мобільні бригади, денні центри та притулки та інші форми надання допомоги в медичних закладах;

- законодавчо врегулювати можливість надання соціальних  послуг  за кошти місцевих бюджетів громадським організаціям та благодійним фондам;

- забезпечити доступність соціальних послуг для жінок вразливих категорій, жінок з дітьми та жінок із сільської місцевості.

Медіа-реформа

  • Внести зміни до Закону «Про рекламу» щодо протидії дискримінації за ознакою статі».
  • Врахувати у законі «Про медіа» принцип недискримінації за ознакою статі та іншими ознаками, встановити санкції за вчинення відповідного правопорушення.
  • Доручити Національній раді України з питань телебачення та радіомовлення розробити стандарти щодо забезпечення збалансованого представництва осіб обох статей у медіа як експертів/-ток, героїв/-їнь), ґендерночутливого мовлення, висвітлення тематики домашнього насильства та ҐОН. Запровадити відповідний механізм санкцій.
  • Розробити і затвердити стратегію ґендерночутливого та інклюзивного мовлення, порядок використання фемінітивів.  

 Загальні рекомендації:

  • Залучати жіночі громадські організації та ґендерних експертів/-ок до планування та впровадження реформ на різних рівнях.
  • Розробити механізм включення ґендерного компоненту в розробку державного бюджету і  фінансово-економічне обґрунтування законопроєктів.
  • Визначити обов’язковість проведення ґендерно-правової експертизи законопроєктів всіма суб’єктами законодавчої ініціативи.
  • Прийняти Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про питання збору даних для моніторингу ґендерної рівності».
  • Ратифікувати Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами.
  • Посилити моніторинг та виконання Конвенції ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок, Пекінської платформи дій, в тому числі шляхом приєднання до «Партнерства Біарріц».

0 коментарів

Коментарі мають можливість залишати аутентифіцировані користувачі