Політика ґендерної рівності Політика ґендерної рівності

моніторинг

Моніторинг прогресу реформи на основі аналізу виконання рекомендацій галузевого аналітичного брифу до URC 2021

Розділ 1. Моніторинг виконання рекомендацій щодо пріоритетів реформи на 2020 – травень 2021 року


Порядок денний «Жінки, мир, безпека»

1. До груп з розробки Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 на період 2021 року та виконання, моніторингу порядку денного «Жінки, мир, безпека» долучати нові цільові групи: вдів, ветеранок, внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО), дружин ветеранів, жінок, постраждалих від катувань, жінок-полонених та жінок-членів сімей полонених тощо.
Частково виконано
До плану включено заходи з підтримки жінок, постраждалих від військового конфлікту. При підготовці законопроєктів про перехідне правосуддя розглядається питання компенсації постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом.
Загрози
Існують проблеми з отриманням статусу родини загиблого для дружин, у яких чоловіки загинули на війні (різних війнах). Так, жінка і дитина з 16 років щороку повинні підтверджувати статус родини загиблого (учасника бойових дій), для цього потрібно брати довідки, які зараз навіть не мають форми, так само немає джерела достовірної інформації: довідка про те, що жінка не народила ще дітей (саме в цей період), що не взяла новий шлюб. Якщо діти загиблих уже мають 16 років, вони повинні надати довідку, що не перебувають у шлюбі і не народили дітей.
2. Запровадити системне навчання з порядку денного «Жінки, мир, безпека» для представників у галузевих та місцевих інституціях, у центрах підвищення кваліфікації для фахівців та керівників різного рівня управління.
Частково виконано
До Плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік (розпорядженням Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) від 24 березня 2021 року № 276-р) включено завдання з формування інституційної спроможності сектору безпеки і оборони України стосовно фахівців з питань ґендерної політики; вдосконалення процедури антикризового управління в багатонаціональних військових операціях та миротворчих операціях з підтримання миру і безпеки завдяки ґендерному компоненту.
3. Ухвалити зміни до законодавства про недопущення, захист та протидію сексуальному насильству, пов’язаному з конфліктом.
Частково виконано

20 травня 2021 року ухвалено в другому читанні законопроєкт № 2689 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права. Він вносить зміни до Кримінального кодексу України, у тому числі додано: 

  • Стаття 438. Воєнні злочини проти особи, до яких належать, зокрема, сексуальне насильство, пов’язане з міжнародним збройним конфліктом чи збройним конфліктом неміжнародного характеру, стосовно особи, яка перебуває під захистом міжнародного гуманітарного права (п. 8), зґвалтування, сексуальна експлуатація, примушування до заняття проституцією, примусова вагітність, примусова стерилізація або будь-які інші форми сексуального насильства; 

  • Стаття 442-1. Злочини проти людяності, до яких, зокрема, віднесено (п. 4) зґвалтування, сексуальну експлуатацію, примушування до заняття проституцією, примусову вагітність, примусову стерилізацію або будь-які інші форми сексуального насильства.

Проєкт закону передано на підпис Президенту України (станом на 28 червня закон ще не підписано).

4. Забезпечити включення ґендерного компонента в стратегії розвитку областей на період 2021–2026 рр.
Частково виконано
Державна стратегія регіонального розвитку на 2021–2027 роки, затверджена постановою КМУ від 5 серпня 2020 року № 695, містить Оперативну ціль 5 Стратегічної цілі ІІІ «Розбудова ефективного багаторівневого врядування» Державної стратегії регіонального розвитку на 2021–2027 роки «Забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидія домашньому насильству та дискримінації».

У першому читанні проголосовано законопроєкт № 5323 від 1 квітня 2021 року «Про внесення змін до Закону України «Про засади державної регіональної політики», п. 3 якого містить положення «Розроблення регіональних стратегій розвитку здійснюється на основі оцінки потреб заінтересованих сторін у регіоні, ґендерної оцінки впливу, а також з урахуванням потреб розвитку окремих типів території регіону та територіальних громад».
5. Забезпечити виконання та моніторинг державних будівельних норм «Інклюзивність будівель і споруд».
Частково виконано
Вимоги до інклюзивності будівель і споруд включено до проєкту Національної стратегії 2030, яка зараз розробляється. До Плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік включено розробку нормативно-правових підстав для моніторингу інклюзивності об’єктів житлового та громадського призначення з урахуванням ґендерного аспекту.
6. Включити ґендерний компонент до постанови КМУ про методики формування спроможних територіальних громад.
Не виконано
7. Забезпечити повне виконання наказів Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) про ґендерно-орієнтоване бюджетування. Проаналізувати законодавство про місцеве самоврядування та включити до компетенції сільських, селищних, міських рад врахування ґендерного компонента при розробці програм місцевого розвитку.
Частково виконано
Департамент політики міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів Мінфіну надав рекомендації розпорядникам включити ґендерну складову до характеристик бюджетної програми шляхом визначення її завдань і відповідних показників. 

До Національної економічної стратегії на період до 2030 року включено ґендерний компонент.
8. Забезпечити ефективність ґендерної квоти в частині заміни кандидата/ки в депутати кандидатом/кою такої ж статі в разі скасування його/її реєстрації і черговість у списках на виборах усіх рівнів.
Не виконано
Після виборів до місцевих органів влади траплялися випадки, коли жінки відмовлялися від мандатів, і замість них депутатами ставали чоловіки. Необхідно розробити механізм дотримання гендерної квоти у разі заміни депутатів.
9. Зменшити виборчу заставу.
Не виконано
10. Відновити розмір фінансового заохочення парламентських партій, що сприяють більш збалансованому представництву жінок.
Не виконано
11. Внести зміни до Закону України «Про політичні партії в Україні» про визначення сфер використання державного фінансування, додавши просування ґендерної рівності.
Не виконано
Проєкт Закону України про внесення змін до Закону України «Про політичні партії в Україні» щодо удосконалення правового регулювання фінансування діяльності політичних партій, ухвалений за основу, не містить такої рекомендації. Венеційська комісія також рекомендувала додатково розмежувати повноваження наглядових органів з моніторингу фінансів партій і забезпечення ґендерної рівності у сфері діяльності політичних партій.
12. При розробці реформи трудового законодавства в Україні не допустити звуження наявних прав і гарантій працівників/иць, врахувати принцип рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Визначити розширення економічних можливостей жінок одним з пріоритетів реформи трудового законодавства.
Не виконано
За цим законопроектом до трудового договору між працівником та роботодавцем, що є суб`єктом малого чи середнього підприємництва, може бути внесено будь-які положення, які, зокрема, будуть встановлювати додаткові обов'язки працівника, підстави його звільнення та відповідальності, і на практиці це означатиме теоретичну можливість позбавлення усіх працюючих, що зайняті на малих та середніх підприємствах тих прав та гарантій, що встановлені чинним трудовим законодавством. 
13. Забезпечити правові інструменти, що сприятимуть впровадженню принципу рівної оплати праці рівної цінності.
Частково виконано
Відповідно до розпорядження КМУ від 16 грудня 2020 року № 1578-р «Про затвердження плану заходів з реалізації зобов’язань Уряду України, взятих в рамках міжнародної ініціативи «Партнерство Біарріц» з утвердження ґендерної рівності» Україна приєдналася до Міжнародної коаліції за рівну оплату праці.
14. Ратифікувати конвенції Міжнародної організації праці № 171 (Про працю в нічний час), № 183 (Про захист материнства), № 189 (Конвенція про домашніх робітників), № 190 (Про протидію насильству та домагань на робочому місці), узгодити національне законодавство з ними, вжити заходи для денонсації Конвенції № 45 (Про заборону праці жінок у підземних роботах).
Не виконано
15. Врегулювати законодавче забезпечення безпеки праці з виконання робіт з важкими, шкідливими і небезпечними умовами праці, умовами підвищеного ризику для життя і здоров’я.
Не виконано
16. Інтегрувати до законодавства Директиву ЄС «Про баланс між роботою та особистим життям батьків і опікунів».
Частково виконано
ВРУ врегулювала правове забезпечення регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу.
17. Ухвалити проєкт закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною від 19 червня 2020 року № 3695.
Виконано
Ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною» від 15 квітня 2021 року № 1401-IX.
18. Врахувати ґендерний компонент, принципи недискримінації, усунути стереотипні концепції щодо жінок і чоловіків при розробці:
  • законів «Про дошкільну освіту», «Про освіту дорослих», «Про професійну освіту» та внесення зміни до Законів «Про освіту», «Про вищу освіту»;

  • державних стандартів дошкільної, професійно-технічної, базової та профільної середньої, вищої освіти, освіти дорослих та відповідних освітніх програм;

  • професійних стандартів у галузі освіти.

Не виконано
19. Ухвалити:
  • стратегію впровадження ґендерної рівності у сфері освіти;

  • положення про антидискримінаційну експертизу освітнього контенту та освітнього простору;

  • комплексний план заходів Міністерства освіти і науки України (далі – МОН) на виконання зобов’язань за міжнародними документами та платформами у сфері забезпечення ґендерної рівності.

Частково виконано
Відповідно до розпорядження КМУ від 16 грудня 2020 року № 1578-р «Про затвердження плану заходів з реалізації зобов’язань Уряду України, взятих в рамках міжнародної ініціативи «Партнерство Біарріц» з утвердження ґендерної рівності» МОН у 2021 році планує розробити та затвердити: стратегію впровадження ґендерної рівності у сфері освіти до 2030 року та план на її виконання; нормативно-правову базу, яка запроваджує обов’язкову антидискримінаційну експертизу всього освітнього контенту; методологію та критерії проведення ґендерного аудиту закладів освіти. Відповідно до наказу МОН від 22 січня 2021 № 95 створено експертну комісію та експертну групу з проведення антидискримінаційної експертизи. До методичних рекомендацій «Про здійснення комплексної експертизи об’єктів грифування (крім електронних) та критеріїв їх оцінювання з метою надання оцінки доцільності надання відповідного грифа Міністерства освіти і науки України» включено критерій «Відсутність різних видів дискримінації» (п. 13, схвалено вченою радою ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» 27 січня 2021 року, протокол № 1).
Загрози
Концепція розвитку юридичної освіти не містить ґендерний компонент, який надзвичайно важливо включити для посилення ґендерної компетентності майбутніх правників.
20. Посилити внутрішній механізм забезпечення ґендерної рівності в системі МОН.
Частково виконано
Перший заступник (заступник) міністра освіти і науки ввійшов до складу Комісії з питань координації взаємодії органів виконавчої влади щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків (додаток до постанови КМУ від 10 березня 2021 року № 186).
21. Ухвалити законопроєкт про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо забезпечення якості навчальної літератури (від 17 липня 2020 року № 3900).
Частково виконано
Законопроєкт № 3900 не ухвалено, у першому читанні проголосовано законопроєкт № 5465 «Про внесення змін до закону України «Про освіту» щодо вдосконалення науково-методичного забезпечення освіти та якості навчальної літератури».
22. Забезпечити рівний доступ жінок і дівчат до якісної медичної допомоги та фінансового захисту у випадку захворювання або тимчасової втрати працездатності, зробити особливий фокус на жінках вразливих груп, сільських жінках, жінках-ВПО (тих, хто проживає в «сірій зоні»), які живуть з ВІЛ / СНІД, наркозалежних, з туберкульозом, у конфлікті із законом, меншин.
Частково виконано
Ухвалено Державну стратегію протидії ВІЛ-інфекції / СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам до 2030 року, посилено виконання в частині потреб вразливих груп, сільських жінках, жінках-ВПО (тих, хто проживає в «сірій зоні»), які живуть з ВІЛ / СНІД, наркозалежних, з туберкульозом, у конфлікті із законом, меншин.
23. Забезпечити всебічне дослідження доступності медичних послуг, зокрема послуг із захисту репродуктивного здоров’я жінок, врегулювати питання сурогатного материнства.
Не виконано
24. Розвивати в містах і громадах мережу спеціалізованих послуг для постраждалих від домашнього та ґендерно-обумовленого насильства, центри медико-соціальної допомоги, мобільні бригади, денні центри та притулки та інші форми надання допомоги в медичних закладах.
Частково виконано
Уряд затвердив Державну програму запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі на період до 2025 року. На момент підготовки моніторингу по Україні діяло 417 спеціалізованих служб. Розпорядженням КМУ затверджено надання державної субвенції місцевим бюджетам на створення мережі спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі.
25. Законодавчо врегулювати можливість надання соціальних послуг за кошти місцевих бюджетів громадськими організаціями і благодійними фондами.
Частково виконано
Хоча Закон України «Про соціальні послуги» передбачає, що надавачами соціальних послуг може бути недержавний сектор, до якого належать підприємства, установи, організації, громадські об’єднання, благодійні, релігійні організації, фізичні особи-підприємці та фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього закону без здійснення підприємницької діяльності, проте для врегулювання можливості закуповування соціальних послуг повинні бути розроблені підзаконні акти з метою закупівлі послуг у громадських організацій, підвищені знання та навички представників органів місцевого самоврядування для оцінювання потреб у закупівлі сервісних послуг з протидії домашньому насильству.
26. Забезпечити доступність соціальних послуг для жінок вразливих категорій, жінок з дітьми та жінок із сільської місцевості.
Частково виконано
Реалізація Закону України «Про соціальні послуги» потребує підзаконних актів для врегулювання механізмів застосування та можливості громадських організацій і благодійних фондів надавати ці послуги.
27. Внести зміни до Закону України «Про рекламу» щодо протидії дискримінації за ознакою статі.
Частково виконано
Ухвалено за основу проєкт Закону України № 3427 про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо протидії дискримінації за ознакою статі.
28. Врахувати в Законі України «Про медіа» принцип недискримінації за ознакою статі та іншими ознаками, встановити санкції за вчинення відповідного правопорушення.
Не виконано
29. Доручити Національній раді України з питань телебачення та радіомовлення розробити стандарти щодо забезпечення збалансованого представництва осіб обох статей у медіа як експертів/ток, героїв/їнь), ґендерно-чутливого мовлення, висвітлення тематики домашнього та ґендерно-обумовленого насильства. Запровадити відповідний механізм санкцій.
Не виконано
30. Розробити й затвердити стратегію ґендерно-чутливого та інклюзивного мовлення, порядок використання фемінітивів.
Частково виконано
КМУ схвалив Концепцію комунікації у сфері ґендерної рівності від 16 вересня 2020 року № 1128-р. Ухвалено наказ Міністерства економіки України від 18 серпня 2020 року № 1574 «Про затвердження Зміни № 9 до національного класифікатора ДК 003:2010» і про назви професій жіночого роду.
31. Посилювати Національний механізм ґендерної рівності шляхом навчання працівників, відповідальних за реалізацію та координацію ґендерної політики, в усіх центральних органах виконавчої влади (далі – ЦОВВ), створювати дорадчі органи при ЦОВВ з питань ґендерної рівності, розвивати ґендерні компетенції фахівців ЦОВВ, органів місцевого самоврядування. Розширювати канали для адвокації включення ґендерного компонента до реформ.
Частково виконано
КМУ затвердив: Типове положення про відповідальний підрозділ з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; Типове положення про радника з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі (постанова від 9 жовтня 2020 року № 930 «Про деякі питання забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»).
32. Затвердити в Міністерстві юстиції України наказ Міністерства соціальної політики України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оцінювання ґендерного впливу галузевих реформ» від 14 квітня 2020 року № 257.
Не виконано
33. Посилити протидію антиґендерним рухам.
Частково виконано
Розроблено концепцію комунікаційної політики.
34. Посилити моніторинг виконання національних політик з питань ґендерної рівності.
Частково виконано
Розширено перелік показників і другий національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» ухвалено з моніторинговим планом.
35. Запровадити механізм оцінювання впливу реформ на жінок і чоловіків, у тому числі тих, що стикаються з множинною дискримінацією.
Частково виконано
36. Залучати жіночі організації та ґендерних експертів/ок до планування та впровадження реформ на різних рівнях.
Частково виконано
Розробка плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека».
37. Розробити механізм включення ґендерного компонента в розробку державного бюджету і фінансово-економічне обґрунтування законопроєктів.
Не виконано
38. Визначити обов’язковість проведення ґендерно-правової експертизи законопроєктів усіма суб’єктами законодавчої ініціативи.
Не виконано
На рівні ВРУ немає такої обов’язковості.
39. Ухвалити розпорядження КМУ «Про питання збору даних для моніторингу ґендерної рівності».
Виконано
КМУ своїм розпорядженням «Питання збору даних для моніторингу ґендерної рівності» схвалив розроблений Державною службою статистики України перелік індикаторів, у розрізі яких планується здійснювати збір даних для моніторингу ґендерної рівності, з визначенням відповідальних за підготовку даних і термінів їх надання.
40. Ратифікувати Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами.
Не виконано
Міністерство соціальної політики України у квітні 2021 року передало до Міністерства закордонних справ України доопрацьований проєкт закону про ратифікацію Стамбульської конвенції для подальшого подання проєкту на розгляд Президенту України.
Загрози
У процесі ратифікації важливо зберегти поняття ґендера, як його прописано в Конвенції, заміна поняття «ґендер» на «стать» може негативно вплинути на весь державний механізм утвердження ґендерної рівності, виконання міжнародних зобов’язань у сфері євроатлантичної інтеграції та міжнародних документів з прав людини. У ВРУ створено міжфракційне депутатське об’єднання «За ратифікацію Стамбульської конвенції».
41. Посилити моніторинг та виконання Конвенції ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок, Пекінської платформи дій, у тому числі шляхом приєднання до «Партнерства Біарріц».
Виконано
Україна приєдналася до «Партнерства Біарріц» і розробила план заходів, вчасно подала державний звіт про виконання Конвенції ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок.
0 коментарів

Коментарі мають можливість залишати аутентифіцировані користувачі

Розділ 2. Основні виклики в реалізації реформи станом на зараз (час проведення моніторингу)
  1. Недостатнє фінансування державних програм і програм місцевого рівня щодо утвердження ґендерної рівності.

  2. Посилення державної системи надання соціальних послуг без створення конкурентного середовища надавачів соціальних послуг з-поміж громадських організацій і благодійних фондів, низька обізнаність про здійснення оцінювання потреб у соціальних послугах з урахуванням ґендерного компонента.

  3. Складність процедури надання соціальних послуг у межах моделі соціального підприємництва для громадських організацій, які працюють у сфері прав жінок та ґендерної рівності, протидії домашньому насильству, через потребу мати ресурси для надання послуг і потім подавати на відшкодування. Вразливі категорії недостатньо залучені до надання соціальних послуг. 

  4. Низький моніторинг ефективності реалізації ухвалених політик і програм з питань ґендерної рівності.

  5. Вплив антиґендерних рухів на державну політику.

  6. Включення ґендерного компонента у сферу освіти не є системним і наскрізним: з одного боку, планується ухвалення стратегії з ґендерним компонентом в освіті, а з іншого – до концепції реформи правової освіти ґендерний компонент не включено. 

0 коментарів

Коментарі мають можливість залишати аутентифіцировані користувачі

Розділ 3. Рекомендації щодо пріоритетів реформи на 2021–2022 рр. (наступний річний період, до URC 2022)
  1. Ухвалити Стратегію ґендерної рівності до 2030 року, розробити відповідні показники успішності її виконання. 

  2. Забезпечити виконання та моніторинг законодавства та наявних програм у сфері ґендерної рівності, їх локалізацію на місцевому рівні. 

  3. Повністю виконати рекомендації, які виконано частково, рекомендації, які не виконано або зроблено формальні кроки до їх виконання, виконати в повному обсязі, звернути увагу на забезпечення соціально-економічних і трудових прав, ґендерного інтегрування до освітнього процесу. 

  4. Посилити знання та навички представників органів державної влади та місцевого самоврядування щодо принципів ґендерної рівності, здійснення оцінювання потреб для закупівлі послуг у громадських організацій щодо протидії домашньому насильству.

0 коментарів

Коментарі мають можливість залишати аутентифіцировані користувачі

Врахування принципів ґендерної рівності в реформах

Врахування принципів ґендерної рівності в реформах

Бриф "Гендерна рівність"

Методологія моніторингу

Дата проведення моніторингу:

05.07.2021

Стан виконання рекомендацій:

Всього рекомендацій: 41
Виконано - 3 (7%)
Частково виконано - 21 (51%)
Не виконано - 17 (41%)
Загрози - 3 (7%)
Автори:
Марина Руденко
експертка з ґендерних питань
Рецензенти:
Лариса Кобелянська
голова ради громадських організацій,
МФО «Рівні можливості»
Підтримка Організацій:
Центр – Розвиток демократії Інститут ґендерних програм Жіночий ветеранський рух ЕдКемп Україна Ґендерний інформаційно-аналітичний центр «КРОНА» Трудові ініціативи Український Жіночий Фонд МБФ "Українська фундація громадського здоров'я" Ліга захисту прав жінок «Гармонія Рівних»