ПРИЧИНИ ДЛЯ АКТИВНОГО ПРОДОВЖЕННЯ РЕФОРМИ ПРАВНИЧОЇ ОСВІТИ
Питання активного реформування правничої освіти перебуває в порядку денному достатньо давно. За останні роки обговорювались декілька варіантів Концепції розвитку юридичної освіти...
Чому реформа правничої освіти важлива?
Питання активного реформування правничої освіти перебуває в порядку денному достатньо давно. За останні роки обговорювались декілька варіантів Концепції розвитку юридичної освіти, один із варіантів був підтриманий комітетом Верховної Ради України з освіти, науки та інновацій, а в Програмі діяльності Уряду навіть окремо закладено необхідність її комплексного реформування. В останні декілька років реформа тривала доволі інтенсивно: були впровадженні окремі інструменти, які істотно вплинули на процеси відбору до правничих шкіл та систему забезпечення якості правничої освіти, зокрема незалежні державні вступні іспити в правничу магістратуру, посилено вимоги до рівня освітнього потенціалу вступників на правничий бакалаврат, закладено основи для впровадження Єдиного державного кваліфікаційного іспиту магістрів.
Проте, через COVID-19, а згодом через збройне вторгнення рф на територію України значна частина запланованих кроків в реформі були зупинені або перенесені на невизначений період. Так, раніше заплановане проведення ЄДКІ декілька разів переносилось і в результаті було відкладено на 2023 рік, схвалений Комітетом ВРУ з освіти, науки та інновацій проєкт Концепції розвитку юридичної освіти так і не набув фінального формального вигляду і не був затверджений у формі документа, а вступні інструменти були суттєво спрощені у 2022 році.
Незважаючи на це, правнича освіта і досі залишається однією з найпопулярніших серед вступників в українські університети, а за кількістю студентів, які її здобувають є найбільшою серед усіх спеціальностей. Зокрема станом на 1 квітня 2023 року кількість тих, хто здобуває правничу освіту становить більше 90 тис. осіб.
Час для активних змін
Сьогодні вдалий час, коли треба більше часу та уваги приділити реформі правничої освіти. І для цього є велика кількість причин, з яких варто виділити три ключові, які швидше за все надалі визначатимуть вектор подальшого реформування в цій царині.
1. Наслідки війни та подальша відбудова.
Війна не лише завдала значних матеріальних та організаційних збитків системі вищої освіти в цілому та правничим школам зокрема, але і суттєво вплинула на усі сфери економіки та на ринок праці. Очевидно, що така кількість правників, які масово випускались та випускаються українськими університетами не будуть потрібні ринку. А в процесі повоєнної відбудови Україні буде потрібна значна кількість фахівців у інших сферах, зокрема будівництві, медицині, освіті та науці, безпеці та IT. На ці зміни ринку праці, має реагувати і система освіти. Уже зараз у пріоритетах нового Міністра освіти і науки – більша увага буде приділятись саме професійно-технічній та фаховій передвищій освіті. І це обґрунтовано та потрібно.
Окрім того, у переважній частині стратегічних документів та планів повоєнного відновлення передбачено необхідність оптимізації та модернізації мережі закладів вищої освіти. Яким чином, це буде здійснюватися, поки достеменно невідомо. Проте швидше за все кількість закладів вищої освіти в процесі модернізації буде суттєво зменшено. А це означатиме і зменшення кількості студентів, які отримуватимуть дипломи юристів. Відверто і зараз значна частина випускників правничих шкіл не йде працювати за професією, а працює в інших сферах.
Є сьогодні і брак фінансування вищої освіти через війну. У 2022 році державне фінансування освіти було суттєво зменшено і ця тенденція буде продовжуватиметься, принаймні в найближчий період часу. Обсяги державного замовлення на підготовку правників також будуть очевидно зменшуватися.
2. Якість підготовки та брак фахових та доброчесних правників
Незважаючи на велику кількість правничих шкіл, які випускають щороку доволі багато дипломованих фахівців на ринок праці, існує брак якісних кадрів саме у сфері правничих професій. Україні бракує професійних та доброчесних правників. Зокрема це добре видно на прикладах проходження конкурсів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
Якість випускників правничих шкіл не є високою, що підтверджується і результатами незалежних іспитів в правничу магістратуру та численними аналітичними дослідженнями. Наприклад, у 2019 році при вступі на правничу магістратуру пороги «склав/не склав» не змогли подолати більше половини тих, хто складав тест та мав диплом бакалавра права.
Окрім того наявні на сьогодні вимоги для вступу на правничі факультети не є достатньо високими, що гарантує доступ до вищої юридичної освіти відверто слабких та немотивованих здобувачів освіти.
3. Євроінтеграційні прагнення.
Однією з ключових вимог для вступу України до Європейського Союзу є проведення судової реформи та реформи правоохоронного сектору. Суттєве реформування судів та таких органів як Вища рада правосуддя та Вища кваліфікаційна комісія суддів, а також кардинальне реформування всієї системи охорони правопорядку неможливе без проведення якісної реформи правничої освіти. Оновлені органи мають бути заповненні професійними та доброчесними правниками, які мають готуватися в оновлених правничих школах, де побудована ефективна внутрішня система забезпечення якості освіти, де не толерується і засуджується недоброчесна поведінка усіх учасників освітнього процесу, де гарантується здобуття актуальних та фахових знань та навичок.
Ще 14 грудня Комітет Міністрів Ради Європи схвалив план дій Ради Європи для України “Стійкість, відновлення та реконструкція” 2023-2026. Серед інших важливих питань, Рада Європа підтримуватиме: реалізацію реформи юридичної освіти з метою її приведення у відповідність до міжнародних і європейських стандартів; удосконалення змісту освітніх програм для юристів в університетах, зокрема розширення вивчення стандартів ЄС та Ради Європи; удосконалення системи відбору до вищих юридичних навчальних закладів та ефективне викладання практики ЄСПЛ у вищій освіті. Тому зараз саме час суттєво змінювати зміст освітніх програм підготовки правників в бік розширення вивчення європейського законодавства.
Отже, при прийнятті публічних рішень, необхідно враховувати та зважати на ці причини. Реформа правничої освіти має активно продовжитись і мати своє ефективне завершення. Послідовні, поступові кроки в реформуванні правничої освіти, виважені та ефективні управлінські рішення публічної політики, ефективна діяльність правничих шкіл – все це має забезпечити підготовку професійних, кваліфікованих та доброчесних правників.
Коментарі
Коментарі мають можливість залишати авторизовані користувачі