Громадянське суспільство Громадянське суспільство

1. Оцінка політики реформ Парламенту й Уряду за період вересень 2019 — серпень 2020 рр. та її відповідності «Принципам Торонто» (на основі аналізу Програми Уряду, планів міністерств і ухвалених / відхилених нормативно-правових актів)

У 2019 - 2020 роках в Україні двічі змінилося політичне керівництво, разом з ним і державна політика у багатьох сферах. У 2015–2019 рр. держава намагалася структурувати свою політику щодо громадянського суспільства навколо Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016–2020 роки. З вересня 2019 року було досягнуто певний прогрес у сфері забезпечення прозорості розподілу державного фінансування для організацій громадянського суспільства (ОГС), та було запроваджено конкурсне фінансування для ОГС ветеранів та осіб з інвалідністю (Постанови № 183 та 166), а також ухвалено ЗУ «Про соціальні послуги» у новій редакції, який надав державі можливість закуповувати послуги в ОГС через державні закупівлі та соціальне замовлення. Крім того, було поновлено роботу над законопроектом “Про публічні консультації”, напрацьовуються зміни до ЗУ “Про місцеве самоврядування” у частині запровадження інструментів місцевої демократії, а також розпочато роботу над новою Національною стратегією сприяння розвитку громадянського суспільства 2021-2025. 

Разом з тим, слабкі зусилля щодо виконання Стратегії та недостатня урядова координація діяльності залучених міністерств і центральних органів виконавчої влади, призвели до того, що на середину 2019 року більшу частину її завдань можна вважати невиконаними[1]. Станом на серпень 2020 року не оновлено склад та не відновлено роботу Координаційної ради сприяння розвитку громадянського суспільства, яка мала би контролювати імплементацію чинної Стратегії, а також виконання Плану  заходів на  2020 рік з реалізації Стратегії, який  ухвалено із значним запізненням (лише у липні 2020). 

У Програмі Уряду питання громадянського суспільства висвітлюються лише в межах діяльності кількох міністерств (Міністерства молоді і спорту, Міністерства  соціальної політики, Міністерства культури та інформаційної політики, Міністерства розвитку громад і територій), але дуже фрагментарно. Програма діяльності Уряду нині ще не затверджена, проте Уряд діє по ній. І в цьому документі міститься недостатньо напрямків для розвитку громадянського  суспільства.

Положення ключових пріоритетів проведення реформ в Україні на 2019–2023 рр., так званих «Принципів Торонто», у сфері сприяння розвитку громадянського суспільства, на жаль, не були виконані. Зокрема, протягом вересня 2019 року – серпня 2020 рр. Уряд не продемонстрував прогресу у таких питаннях як:

  • забезпечення спрощення законодавства для діяльності організацій громадянського суспільства та їхньої фінансової стійкості;

  • належне розслідування всіх нападів на громадських активістів та притягнення до відповідальності причетних осіб;

  • забезпечення діяльності координаційних органів з питань розвитку громадянського суспільства;активізація діалогу з органами влади та місцевого самоврядування, посилення впливу громадянського суспільства на вироблення та реалізацію публічних політик.

0 коментарів

Коментарі мають можливість залишати аутентифіцировані користувачі

2. Актуальні виклики / проблеми у відповідній галузі політики

Незважаючи на попередні досягнення, наразі залишається чимало проблем у сфері розвитку громадянського суспільства, які можна об’єднати в чотири групи:  

  1. Законодавство, спрямоване на обмеження свободи асоціацій та свободи зібрань, - законопроекти, які обмежують свободу ОГС, які отримують іноземне фінансування (3936, 3564, 3193-1, 3326), спроба обмежити адвокацію ОГС та публічні консультації через регулювання лобізму (3059, 3059-1, 3059-2, 3059-3), зарегульованість волонтерської діяльності через зміни до ЗУ «Про волонтерів та волонтерську діяльність», а також спроба обмежити свободу зібрань (законопроект 3291 про заборону мирних зібрань біля судів).  

  2. Ускладнені процедури реєстрації, господарської діяльності та оподаткування громадських і благодійних організацій.

а) реєстраційні послуги організаціям громадянського суспільства залишаються недосконалими (досі не запроваджено онлайн-реєстрацію благодійних організацій та громадських організацій без статусу юридичної особи, подання заяви про отримання статусу неприбутковості) і  процедура припинення діяльності громадських та благодійних організацій складна і тривала; 

в) українські ОГС і надалі мають труднощі під час   отримання послуг від нерезидентів та здійснення фінансових операцій  за зовнішньоекономічними договорами. При цьому , нове регулювання про фінансовий моніторинг (Постанова  Національного Банку України  № 107 від 28 липня 2020 “Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу”  лише ускладнить операційну діяльність ОГС через  віднесення операцій до високо ризикових); 

 г) встановлено критично низький обсяг нецільової неоподатковуваної благодійної допомоги особам, які опинилися у складних життєвих обставинах, податкові стимули для бізнесу надавати благодійну допомогу відсутні, а  процедура ввезення міжнародної гуманітарної допомоги ускладнена;  

е) нарахування ПДФО на оплату проїзду, проживання та харчування  волонтерів та учасників заходів організацій громадянського суспільства є додатковим фінансовим тягарем для ОГС. 

2. Державні гранти та соціальні послуги:

У державному бюджеті на 2020 рік на підтримку ОГС виділилено  – 66 млн грн для організацій осіб з інвалідністю, 8,6 млн грн  - для організацій ветеранів, 13,5 млн.грн. - для молодіжних і дитячих організацій, 8 млн.грн - для організацій які опікуються патріотичним вихованням молоді. На жаль, половина коштів, зокрема на фінансування ОГС осіб з інвалідністю, розподіляється без конкурсних процедур. Крім того, досі не передбачено фінансова підтримка проектів екологічних, правозахисних, освітніх та інших видів організацій.  

Більшість органів місцевого самоврядування не закладають фінансові ресурси на підтримку проектів місцевих організацій громадянського суспільства.

Більше того, органи місцевого самоврядування майже не закуповують соціальні послуги[2] в ОГС. У результаті один з найбільш перспективних механізмів покращення соціальних послуг та розвитку громадянського суспільства не працює. Частина  нормативно-правових актів  Кабінету Міністрів України (КМУ) не узгоджені з новою редакцією Закону «Про соціальні послуги».

Доступ недержавних організацій-провайдерів гуманітарної допомоги до постраждалого населення й окремих територій в Україні ускладнений через регулювання антитерористичного законодавства.

3. Залучення громадян до управління державою:

Рішення влади на всіх рівнях часто ухвалюються як без належного аналітичного обґрунтування, так і без узгодження проектів рішень з ключовими стейкхолдерами. Рівень підзвітності та прозорості здійснення державної політики залишається низьким.

В Україні існує багато законодавчо визначених процедур залучення громадян до ухвалення рішень, які рідко застосовуються як представниками органів влади, так і громадянами.

В умовах делегування адміністративних повноважень та фінансових ресурсів на рівень територіальних громад особливої актуальності набуває запровадження процедур місцевої демократії. На жаль, більшість міст та об’єднаних територіальних громад не мають своїх статутів та визначених процедур залучення громадян (наприклад, громадських слухань, місцевих ініціатив, бюджету участі, консультацій з громадськістю тощо). Рівень залученості громадян до підзвітності та прозорості здійснення державної політики залишається низьким, у т.ч. також через недостатню обізнаність громадян до контролю за владою.

4. Безпека активістів:

Посилюється проблема нападів на активістів. Так, у 2019 році зафіксовано критичну кількість таких нападів – 83 (48 лише за шість місяців у 2020 році). На жаль, Національна поліція не поспішає розслідувати ці злочини та посилювати безпеку й захист активістів. Більше того, з'являються нові резонансні справи, розслідування яких не викликає довіри у суспільстві  (справа Стерненка, Шеремета, вбивство Катерини Гандзюк - прокурори передали справу в суд не провівши всі слідчі дії).

0 коментарів

Коментарі мають можливість залишати аутентифіцировані користувачі

3. Рекомендації стосовно пріоритетних дій на 2020–2021 рр., зокрема для порядку денного другої сесії Парламенту

  1. Розробити та ухвалити нову державну Стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства 2021-2025 рр., створити Координаційну раду сприяння розвитку громадянського суспільства при СКМУ із залученням представників профільних міністерств, ЦОВВ та організацій громадянського суспільства.

  2. Відхилити нормативно правові акти, які обмежують можливість свободу асоціацій (законопроекти щодо обмеження ОГС отримувати іноземне фінансування №3936, 3564, 3193-1, 3326 законопроекти, які обмежують свободу ОГС при захисті інтересів своїх цільових груп - законопроекти про лобізм, №3059, № 3059-1, № 3059-2, № 3059-3, законопроекти, які обмежують свободу зібрань (№ 3291), та законопроекти які обмежують право на працю (законопроект № 3326 про очищення влади). 

  3. Запровадити онлайн-реєстрацію всіх видів адміністративних послуг з реєстрації організацій громадянського суспільства та подання заяви на отримання ознаки неприбутковості для них.

  4. Збільшити обсяг нецільової неоподатковуваної благодійної допомоги особам, які опинилися у складних життєвих обставинах, до п’яти прожиткових мінімумів.

  5. Встановити податкові стимули для бізнесу – надавачів благодійної допомоги, зменшити податковий тиск на осіб, які отримують благодійну допомогу.

  6. Скасувати ПДФО на оплату проїзду, проживання та харчування волонтерів та учасників заходів організацій громадянського суспільства.  

  7. Ухвалити нову редакцію Закону «Про гуманітарну допомогу», у якій передбачити спрощені процедури оформлення гуманітарної допомоги.

  8. Забезпечити підготовку Національним банком України роз’яснення для комерційних банків щодо порядку обслуговуванн платежів від ОГС за  отримання послуг від нерезидентів та здійснення фінансових операцій за зовнішньоекономічними договорами з метою їх спрощення. Вести зміни до постанови НБУ та скасувати визнання операцій  ОГС як ризикових. 

  9. Запровадити прозорі конкурсні процедури для державної фінансової підтримки УТОГ і УТОС.

  10. Запровадити електронний конкурс проектів для всіх видів державної фінансової підтримки, яка виділяється українським організаціям громадянського суспільства.

  11. Запровадити в усіх органах місцевого самоврядування програми конкурсної підтримки ініціатив організацій громадянського суспільства. 

  12. Розпочати широкомасштабну закупівлю органами місцевого самоврядування соціальних послуг відповідно до Закону «Про державні закупівлі» або відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження Порядку здійснення соціального замовлення за рахунок бюджетних коштів» від 01 червня 2020 року № 450.

  13. Запровадити механізми закупівлі певних видів соціальних послуг для громад за рахунок державного бюджету через спеціальну державну установу.

  14. Передбачити можливість для організацій громадянського суспільства, які отримують підтримку за рахунок державних коштів, мати адміністративні видатки та видатки на організаційний розвиток.

  15. Передбачити на рівні закону України обов’язок кожної громади ухвалити статут територіальної громади, у якому визначити процедури громадської участі, наприклад громадські слухання, місцеві ініціативи, бюджет участі, консультації з громадськістю тощо.

  16. Ухвалити Закон «Про публічні консультації», яким визначити чіткі процедури для всіх органів влади.

  17. Запровадити електронне обрання членів громадських рад, які діють при органах виконавчої влади.

  18. Внести зміни до статей 185-1 і 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скасувавши адміністративну відповідальність за порушення порядку мирних зібрань з огляду на фактичну відсутність такого порядку.

  19. Створити постійну слідчу комісію зі здійснення парламентського контролю за ефективністю розслідування злочинів, вчинених щодо правозахисників та громадських активістів у зв’язку з їхньою діяльністю, на базі Комітету ВРУ прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин, включивши до її складу членів цього комітету, Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності, представників Уповноваженого ВРУ з прав людини, правоохоронних органів, правозахисників та громадських активістів.

  20. Уряду України – забезпечити безперешкодну діяльність громадських активістів, попередження та ефективне розслідування всіх випадків тиску.


[1] https://parlament.org.ua/wp-content/uploads/2019/12/Brochure_10.12.19_final.pdf

[2] https://dt.ua/internal/zakon-pro-socialni-poslugi-pokraschennya-vidkladayetsya-337022_.html

0 коментарів

Коментарі мають можливість залишати аутентифіцировані користувачі

Автори:
Марія Гелетій
заступник виконавчого директора,
ІСАР "Єднання"
Оксана Мізік
менеджерка з адвокації та розвитку,
Український незалежний центр політичних досліджень
Максим Лациба
керівник програми розвитку громадянського суспільства,
Український незалежний центр політичних досліджень
Олександр Заславський
директор аналітичного відділу,
Лабораторія законодавчих ініціатив
Рецензенти:
Тетяна Печончик
голова правління,
Центр прав людини ZMINA
Підтримка Організацій:
Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ ІСАР "Єднання" Український незалежний центр політичних досліджень Лабораторія законодавчих ініціатив Центр прав людини ZMINA
Підтримайте реформу від вашої організації