Громадянське суспільство Громадянське суспільство

1. Оцінка політики реформ Парламенту й Уряду за період вересень 2019 – січень 2020 рр. та її відповідності «Принципам Торонто» (на основі аналізу Програми Уряду, планів міністерств й ухвалених / відхилених нормативно-правових актів)

У 2019 році в Україні змінилося політичне керівництво, разом з ним і державна політика в багатьох сферах. У 2015–2019 рр. держава намагалася структурувати свою політику щодо громадянського суспільства навколо Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016–2020 роки. Низка проблем, таких як програмні недоліки самої стратегії, слабка координація з виконавчою владою на етапі розробки та неналежна координація її імплементації, призвели до того, що на середину 2019 року більшу частину її завдань можна вважати невиконаними[1]. Станом на січень 2020 року не внесено зміни до складу Координаційної ради зі сприяння імплементації чинної стратегії та не відновлено її роботу. Водночас загальна динаміка свідчить про те, що ця стратегія розглядається як проект попередньої влади, який ніхто з нового керівництва держави не хоче закінчувати.

У Програмі Уряду питання громадянського суспільства висвітлюються у межах діяльності Міністерства культури, молоді та спорту України (МКМС). Так, спробу підвищити медіа-грамотність громадян[2] можна розглядати як частину громадянської освіти. А ціль № 4.3[3] безпосередньо присвячена питанню розвитку громадянського суспільства та залученню громадян (зокрема, молоді) до громадської діяльності. У межах цієї цілі планується інституційна та фінансова підтримка громадянського суспільства, залучення організацій громадянського суспільства до ухвалення владних рішень та здійснення державної політики, розвиток благодійництва. Жодних практичних кроків з реалізації цієї цілі Уряд поки що не зробив.

Положення ключових пріоритетів проведення реформ в Україні на 2019–2023 рр., так званих «Принципів Торонто», у сфері сприяння розвитку громадянського суспільства, на жаль, не були виконані. Зокрема, протягом вересня 2019 року січня 2020 рр.  

Уряд не продемонстрував прогресу в таких питаннях:

  • забезпечення спрощення законодавства для діяльності організацій громадянського суспільства та їхньої фінансової стійкості;
  • належне розслідування всіх нападів на громадських активістів та притягнення до відповідальності причетних осіб;
  • забезпечення діяльності координаційних органів з питань розвитку громадянського суспільства;
  • активізація діалогу з органами влади та місцевого самоврядування, посилення впливу громадянського суспільства на вироблення та реалізацію публічних політик.    

0 коментарів

Коментарі мають можливість залишати аутентифіцировані користувачі

2. Актуальні виклики / проблеми у відповідній галузі політики

Незважаючи на попередні досягнення, наразі залишається чимало проблем у сфері розвитку громадянського суспільства, які можна об’єднати в чотири групи.

1. Реєстрація та оподаткування громадських і благодійних організацій:

а) досі не запроваджено онлайн-реєстрацію благодійних організацій, громадських організацій без статусу юридичної особи, подання заяви про отримання статусу неприбутковості;

б) якість реєстраційних послуг, які надають організаціям громадянського суспільства органи юстиції, залишається низькою; процедура припинення діяльності громадських та благодійних організацій ускладнена;

в) українські організації громадянського суспільства і надалі мають труднощі при здійсненні фінансових операцій за кордоном та оплаті послуг іноземних експертів;

г) встановлено критично низький обсяг нецільової неоподатковуваної благодійної допомоги особам, які опинилися у складних життєвих обставинах;

ґ) відсутні податкові стимули для бізнесу надавати благодійну допомогу;

д) процедура ввезення міжнародної гуманітарної допомоги ускладнена;

е) нарахування ПДФО на оплату проїзду, проживання та харчування  волонтерів та учасників заходів організацій громадянського суспільства.

2. Державні гранти та соціальні послуги:

У державному бюджеті на 2020 рік Уряд виділив на підтримку організацій громадянського суспільства – осіб з інвалідністю, ветеранських та молодіжних – близько 120 млн грн. На жаль, більшість цих коштів розподіляється непрозоро та без конкурсних процедур. Відсутня процедура електронної подачі проектів на розгляд органів влади. На сьогодні Уряд не передбачає фінансової підтримки проектів екологічних, правозахисних, освітніх та інших видів організацій.

Більшість органів місцевого самоврядування не закладають фінансові ресурси на підтримку проектів місцевих організацій громадянського суспільства.

Понад те, органи місцевого самоврядування майже не закуповують соціальні послуги в організацій громадянського суспільства. У результаті один з найбільш перспективних механізмів покращення соціальних послуг та розвитку громадянського суспільства не працює. Підзаконні нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України (КМУ) не узгоджені з новою редакцією Закону «Про соціальні послуги».

Доступ недержавних організацій-провайдерів гуманітарної допомоги до постраждалого населення й окремих територій в Україні ускладнений через регулювання антитерористичного законодавства.

3. Залучення громадян до управління державою:

Рішення влади на всіх рівнях часто ухвалюються як без належного аналітичного обґрунтування, так і без узгодження проектів рішень з ключовими стейкхолдерами. Рівень підзвітності та прозорості здійснення державної політики залишається низьким.

В Україні існує багато законодавчо визначених процедур залучення громадян до ухвалення рішень, які рідко застосовуються як представниками органів влади, так і громадянами.

В умовах делегування адміністративних повноважень та фінансових ресурсів на рівень територіальних громад особливої актуальності набуває запровадження процедур місцевої демократії. На жаль, більшість міст та об’єднаних територіальних громад не мають своїх статутів та визначених процедур залучення громадян (наприклад, громадських слухань, місцевих ініціатив, бюджету участі, консультацій з громадськістю тощо). Рівень підзвітності та прозорості здійснення державної політики залишається низьким через відсутність механізмів, які стимулювали б громадян долучатися до контролю за владою.

4. Безпека активістів:

Посилюється проблема нападів на активістів. Так, у 2019 році зафіксовано критичну кількість таких нападів – 83. На жаль, Національна поліція не поспішає розслідувати ці злочини та посилювати безпеку й захист активістів. Зокрема, залишається нерозкритим до кінця одна з найбільш резонансних справ – убивство Катерини Гандзюк. 

0 коментарів

Коментарі мають можливість залишати аутентифіцировані користувачі

3. Рекомендації стосовно пріоритетних дій на 2020–2021 рр., зокрема для порядку денного другої сесії Парламенту

  1. Розробити та ухвалити нову державну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства на наступні п’ять років, створити Координаційну раду сприяння розвитку громадянського суспільства при КМУ із залученням представників профільних міністерств та організацій громадянського суспільства.
  2. Запровадити онлайн-реєстрацію всіх видів адміністративних послуг з реєстрації організацій громадянського суспільства та подання заяви на отримання ознаки неприбутковості для них.
  3. Збільшити обсяг нецільової неоподатковуваної благодійної допомоги особам, які опинилися у складних життєвих обставинах, до п’яти прожиткових мінімумів.
  4. Встановити податкові стимули для бізнесу надавачів благодійної допомоги, зменшити податковий тиск на осіб, які отримують благодійну допомогу.
  5. Скасувати ПДФО на оплату проїзду, проживання та харчування волонтерів та учасників заходів організацій громадянського суспільства.  
  6. Ухвалити нову редакцію Закону «Про гуманітарну допомогу», у якій передбачити спрощені процедури оформлення гуманітарної допомоги.
  7. Забезпечити підготовку Національним банком України роз’яснення для комерційних банків особливостей обслуговування міжнародних платежів, які здійснюють організації громадянського суспільства, з метою їх спрощення.
  8. Запровадити прозорі конкурсні процедури для державної фінансової підтримки організацій громадянського суспільства осіб з інвалідністю.
  9. Запровадити електронний конкурс проектів для всіх видів державної фінансової підтримки, яка виділяється українським організаціям громадянського суспільства.
  10. Запровадити в усіх органах місцевого самоврядування програми конкурсної підтримки ініціатив організацій громадянського суспільства.
  11. Розпочати широкомасштабну закупівлю органами місцевого самоврядування соціальних послуг відповідно до Закону «Про державні закупівлі» або відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження Порядку здійснення соціального замовлення за рахунок бюджетних коштів» від 29 квітня 2013 року № 324.
  12. Запровадити механізми закупівлі певних видів соціальних послуг для громад за рахунок державного бюджету через спеціальну державну установу.
  13. Передбачити можливість для організацій громадянського суспільства, які отримують підтримку за рахунок державних коштів, мати адміністративні видатки та видатки на організаційний розвиток.
  14. Передбачити на рівні закону України обов’язок кожної громади ухвалити статут територіальної громади, у якому визначити процедури громадської участі, наприклад громадські слухання, місцеві ініціативи, бюджет участі, консультації з громадськістю тощо.
  15. Ухвалити Закон «Про публічні консультації», яким визначити чіткі процедури для всіх органів влади.
  16. Запровадити електронне обрання членів громадських рад, які діють при органах виконавчої влади.
  17. Впроваджувати в усіх органах місцевого самоврядування такі інструменти електронної демократії, як бюджет громадської участі, електронні петиції, електронні консультації.
  18. Внести зміни до статті 161 Кримінального кодексу України з метою включення питань сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності (СОГІ) до переліку мотивів порушення рівноправності громадян.
  19. Внести зміни до статей 185-1 і 185  Кодексу України про адміністративні правопорушення, скасувавши адміністративну відповідальність за порушення порядку мирних зібрань з огляду на фактичну відсутність такого порядку.
  20. Створити постійну робочу групу зі здійснення парламентського контролю за ефективністю розслідування злочинів, вчинених щодо правозахисників та громадських активістів у зв’язку з їхньою діяльністю, на базі Комітету ВРУ прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин, включивши до її складу членів цього комітету, Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності, представників Уповноваженого ВРУ з прав людини, правоохоронних органів, правозахисників та громадських активістів.
  21. Уряду України – забезпечити безперешкодну діяльність громадських активістів, попередження та ефективне розслідування всіх випадків тиску.

0 коментарів

Коментарі мають можливість залишати аутентифіцировані користувачі

Автори:
Марія Гелетій
заступник виконавчого директора,
ІСАР "Єднання"
Оксана Мізік
менеджерка з адвокації та розвитку,
Український незалежний центр політичних досліджень
Максим Лациба
керівник програми розвитку громадянського суспільства,
Український незалежний центр політичних досліджень
Олександр Заславський
директор аналітичного відділу,
Лабораторія законодавчих ініціатив
Рецензенти:
Тетяна Печончик
голова правління,
Центр прав людини ZMINA
Підтримка Організацій:
Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ ІСАР "Єднання" Український незалежний центр політичних досліджень Лабораторія законодавчих ініціатив Центр прав людини ZMINA
Підтримайте реформу від вашої організації