Верховна Рада має запровадити ефективний парламентський контроль, — депутати та експерти

Напередодні обрання Верховної Ради ІХ скликання громадськість оприлюднила Порядок денний парламентської реформи: оновити Дорожню карту щодо внутрішньої реформи ВРУ, ухвалити Закон «Про особливості проходження державної служби в Апараті Верховної Ради України», а також розробити та ухвалити Кодекс депутатської етики. Але досі ці рекомендації не втілені в життя. Про це говорив співавтор драфту аналітичного брифу «Парламентська реформа» директор аналітичного відділу Лабораторії законодавчих ініціатив Олександр Заславський під час презентації документу.

Актуальні виклики у сфері парламентської реформи, зазначені в брифі:

• відсутність комплексного підходу до реформи;

• низька якість деяких законодавчих ініціатив (зокрема, змін до Конституції щодо зменшення кількості народних депутатів, скасування депутатської недоторканності тощо) з погляду юридичної техніки;

• пріоритет швидкості ухвалення законопроектів, що може мати негативні наслідки для парламентаризму загалом.

Рекомендації щодо пріоритетних дій на 2020 — 2021 роки:

• узгодити Регламент ВРУ з Конституцією, зокрема у сфері проведення добору кандидатів на посаду суддів Конституційного Суду та врегулювання статусу коаліції;

• переглянути Дорожню карту щодо внутрішньої реформи ВРУ для доопрацювання рекомендацій, які втратили актуальність;

• ухвалити концепцію законодавчого процесу «від початку до кінця», яка має бути узгоджена між усіма суб’єктами законодавчого процесу та корелювати з поточною реформою публічної адміністрації;

• ухвалити Закон «Про нормативно-правові акти» задля забезпечення ефективного розподілу сфери регулювання законів та підзаконних актів;

• розробити та ухвалити Кодекс депутатської етики з урахуванням міжнародних стандартів діяльності парламентарів;

• ухвалити Закон «Про особливості проходження державної служби в Апараті Верховної Ради України»;

• організувати процес розробки комплексних змін до Конституції в Парламенті із залученням широкого кола стейкхолдерів із метою посилення ролі Парламенту та розв’язання наявних внутрішніх проблем, які витікають із положень Конституції України: а) зміна способу голосування за закони простою більшістю за наявності визначеного кворуму; б) обмеження індивідуального права законодавчої ініціативи народних депутатів; в) скасування імперативного мандата.

Для розробки комплексних змін до Конституції у сфері діяльності Парламенту необхідно створити інклюзивну групу, куди увійдуть представники Офісу Президента та профільні громадські експерти. Ця група має сформувати поточні поточні проблеми та розробити дорожню карту їхнього вирішення. Цю пропозицію висловила співавторка брифу, членкиня правління ЦППР, співголова Ради Коаліції РПР Юлія Кириченко.

Але деякі ініційовані владою зміни до Конституції послаблюють парламентаризм і можуть містити загрозу для роботи Верховної Ради.

«Законопроект № 1017 скорочує склад Парламенту з 450 до 300 депутатів і може тимчасово зупинити діяльність Верховної Ради. Прикінцеві положення документу передбачають складення повноважень депутатами ВРУ ІХ скликання в день виборів. Але депутати наступного скликання складуть присягу лише під час свого першого засідання. Тобто виникає певний часовий проміжок, коли Парламент функціонувати не буде», — каже Кириченко, додавши, що скасування депутатської недоторканності послаблює роль народних обранців.

Також вона запропонувала змінити порядок ухвалення законопроектів за зразком парламентів європейських держав: більшістю присутніх депутатів із дотриманням певного кворуму.

«Це буде мотивувати народних депутатів відвідувати засідання», — вважає співголова Коаліції РПР.

Але найбільш слабкою функцією ВРУ залишаються функція парламентського контролю. Для її посилення Кириченко запропонувала включити до Конституції інститут інтерпеляції та деталізувати його в спеціальному законі.

Для впровадження дорожньої карти внутрішньої реформи Парламенту вже створена нова робоча група, говорить Голова підкомітету з питань Регламенту Верховної Ради Павло Фролов.

Він не погодився і з критикою щодо послаблення статусу народного депутата через скасування недоторканності.

«Скасування недоторканності — це основа для професійності наступних скликань ВРУ», — вважає нардеп, додавши, що це буде бар’єром для людей, які потрапляють до Парламенту заради отримання певних зисків від свого статусу.

Ухваленню законопроекту №1045 щодо змін до регламенту ВРУ завадив «турборежим» Парламенту, пояснює Фролов. Адже для ухвалення законопроекту в цілому комітет підготував проект, який передбачав наявність імперативного мандату. Через це проект закону розглядати не стали.

Він назвав дискусійним питанням необхідність ухвалення законопроекту «Про особливості проходження державної служби в Апараті Верховної Ради України».

«Тоді чи потрібен окремий закон про державну службу в секретаріатах міністерств або Офісі Президента?», — питає депутат.

Але необхідність цього законопроекту детально дискутували протягом останніх 7 років, не погоджується з Фроловим членкиня Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Альона Шкрум.

«Його необхідність була чітко визначена, адже парламентська державна служба має свої особливості. Але робоча група з цього законопроекту останній раз збиралася ще минулого року», — каже депутат.

За її словами, у Верховній Раді ІХ скликання фактично розв'язали проблему кнопкодавства.

«У Парламенті минулого скликання ми майже кожного засідання писали 2-3 скарги щодо кнопкодавства. Але за весь період Верховної Ради ІХ скликання зафіксовано лише декілька цих випадків», — наводить статистику депутат.

Також вона звернула увагу й на зменшення прогулів засідань народними обранцями.

«Жорстка дисципліна монобільшості стимулює відвідувати залу засідань і інших депутатів», — пояснює Шкрум.

Інша позитивна зміна відбулася через пандемію коронавірусу.

«Карантин змусив усіх парламентарів перейти на електронний документообіг та онлайн-засідання комітетів. У Парламенті минулого скликання лише 2 комітети використовували ці інструменти», — підсумовує Шкрум, додавши, що парламентський контроль є найбільшим викликом для чинної Верховної Ради.

Одним з інструментів покращення парламентського контролю буде ухвалення закону про інтерпеляцію, вважає перший заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, Ярослав Железняк.

«Але час на радикальну парламентську реформу ми вже втратили. Я не вірю, що Верховна Раді ІХ скликання ухвалить значні зміни в цьому питанні», — резюмує нардеп.

За всі 5 років реформи значну частину пропозицій Дорожньої карти внутрішньої реформи Парламенту так і не вдалося втілити, констатує директор Програми USAID РАДА Ігор Когут.

Але це неможливо зробити без залучення Уряду.

«Не варто розширювати перелік рекомендацій у парламентській реформі. Навпаки — їх необхідно звужувати та пріоретизувати», — вважає Когут.

Для суттєвої економії часу розгляду законопроектів старший радник Програми USAID РАДА Володимир Крижанівський запропонував не розглядати в Парламенті поправки та пропозиції.

«Всі правки та пропозиції до законопроектів мають розглядатися та ухвалюватися лише в комітетах. Адже, згідно з Конституцією, Верховна Рада має ухвалювати лише законопроекти», — підсумовує експерт.

Нагадаємо, 21 травня Коаліція РПР організувала онлайн-обговорення аналітичного брифу «Електронна демократія і врядування».

Відеозапис дискусії доступний за посиланням

«Регіональне обговорення реформ: на шляху до Вільнюса» організовується Коаліцією РПР у партнерстві з Посольством Литовської Республіки в Україні