Відкриті дані - це підзвітність держави: політики та експерти про електронне врядування в Україні

21.05.2020

Чи можливе запровадження електронного голосування? Що не так з відкритими даними в Україні? Чому державні органи спираються публікації всіх відкритих даних? Про це говорили учасники онлайн-заходу “Регіональне обговорення реформ: електронна демократія і врядування”, організованого Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ 21 травня.

В Україні вже понад 3 млн людей користуються сервісами електронної демократії. А у жваво обговорюваному законопроекті “Про всеукраїнський референдум” більше 100 разів використовуються поняття “електронне голосування”, “електронна ідентифікація” тощо. З одного боку, в Україні назріло питання необхідності ухвалення закону про електронне голосування, але з іншого -  є багато скепсису щодо безпечної реалізації цього концепту. Про це говорив голова Центру розвитку інновацій Сергій Лобойко під час презентації драфту аналітичного брифу “Електронна демократія та врядування”.


Основні рекомендації владі  у сфері електронної демократії та врядування на 2020 - 2021 роки (станом на січень 2020 року), викладені в брифі:


  • розробка та ухвалення національної стратегії “Цифрова держава 2025” та відповідних нормативно-правових актів на її виконання, які мають співвідноситися з пріоритетами “European Commission Digital Strategy”;

  • підвищення якості та постійний контроль безпеки створених ІТ-рішень (веб платформи, веб-сайти, спеціалізоване ПО, мобільні додатки), їх інтероперабельність, використання підходу Cloud First. Ухвалення законопроекту “Про публічні електронні реєстри” у другому читанні;

  • внесення змін до закону “Про захист персональних даних” для запровадження ефективної системи захисту персональних даних, розвитку відкритих даних із врахуванням правил цифрового простору ЄС.

  • забезпечення публічності діяльності Міністерства цифрової трансформації, формування експертних груп навколо різних напрямків, підтримка ініціатив у сферах CivicTech та GovTech щодо створення сервісів на основі даних.

  • передача даних, якими володіє держава, громадам для ухвалення ними рішень на їхній основі; підтримка концепції “Smart City” на місцях; розробка нової редакції Закону України “Про місцеве самоврядування”.


Електронна демократія: українські реалії


Зараз в усьому світі точаться суперечки щодо доцільності запровадження повного електронного голосування на виборах. На це звертає увагу членкиня Комітету Верховної Ради з питань цифрової трансформації Вікторія Подгорна.


“Міжнародна організація IFES говорить, що в Україні запровадження електронного голосування несе ризики через наявні системи цифрової безпеки, враховуючи гібридну агресію Росії. Але зараз ми шукаємо електронні інструменти адміністрування виборчого процесу”, - говорить народна депутатка. 


Вона нагадала, що електронна демократія можем бути не тільки прямою, а і представницькою. Тому зараз йде робота над доповненням закону “Про політичні партії” у цифровій сфері разом із громадськістю, яка надає наступні пропозиції:


  • електронна реєстрація партій; 

  • реєстр членів партій для моніторингу партійної позиції: деякі люди можуть бути членами десятків політичних партій;

  • електронна звітність партій;

  • електронна реєстрація кандидатів на виборах.


Електронна демократія починається з прозорості та відкритості держави: електронних даних і зручних інструментів для їх отримання, вважає заступниця Міністра цифрової трансформації Людмила Рабчинська.


“Чим більше даних людина зможе отримати онлайн, тим менше буде навантаження на органи влади у вигляді письмових звернень”, - пояснює вона.


Рабчинська додала, що зараз Міністерство цифрової трансформації працює над концепцією онлайн-платформи взаємодії органів влади з громадськими організаціями. 


“Електронна демократія формує довіру суспільства до влади. А це саме той соціальний капітал, який нам потрібен”, - додає відповідальний за підтримку регіональної цифровізації міністерства Вадим Бортник.


Відкриті дані - фундамент ефективної держави


В Україні налічується від 1,5 до 5,5 млн користувачів відкритими даними залежно від методик підрахунку, наводить статистику керівник сектору "ІТ та Телеком" BRDO Ігор Самоходський.


Відкриті дані - це підзвітність державних органів. Завдяки ним легко виявляти корупцію. Тому у державних органів відсутня мотивація надавати до них доступ


“Зараз головним питанням є виконання законодавства щодо відкритих даних, а не зміни до нього”, - висловлюється Самоходський.


Нещодавно ратифікована Парламентом Конвенція про доступ до офіційних документів (Конвенція Тромсо) суттєво звужує доступ до відкритих даних. Адже положення цієї конвенції передбачають значно менше, ніж вимагає чинне українське законодавство. Про це говорила голова асоціації ГО “Ваібіт” Лілія Олексюк.


“У травні розпочався бюджетний процес. Але чи будуть спрямовані достатні асигнації на концепцію електронного врядування, електронної демократії та кібербезпеки?”, - питається вона.


Кирило Захаров, керівники платформ “Суд на долоні”, звертає увагу на необхідність стандартизації та верифікації відкритих даних.


“Зазвичай оцифровані реєстри - це просто Word чи Exel файли у форматі PDF”, - каже експерт, додавши, що наявні державні інформаційні системи застарілі та мають низький рівень безпеки.


Інша проблема - делегування повноважень щодо збору даних. 


“Міністерство розвитку громад делегує збір деяких даних громадським організаціям. Але вони іноді передають неповну інформацію або затримують її відправку”, - резюмує Захаров.


В Україні є електронних перелік отримувачів субсидій, але відсутні такі важливі дані, як перелік орендарів земельних ділянок, звертає увагу ІТ-радник Голови НАЗК Станіслав Гайдер.


А за останні роки темпи оприлюднення суспільно важливих відкритих даних знизилися, констатує директор Youcontrol Сергій Мільман.


“Єдиний державний реєстр публікує не всі передбачені законодавством дані, як-то відкритість ліцензій і дозволів. Але відповідальність за це відсутня”, - пояснює Мільман.

 

Політика Мінцифри щодо створення електронних сервісів без надання доступу до відкритих даних має низький коефіцієнт корисної дії. 


“Створені державою електронні сервіси не можуть охопити всі відкриті дані. Проте при наявності повного доступу до них виникне багато стартапів, які надаватимуть послуги на основі відкритих даних”, - вважає Мільман.


У цьому контексті голова Асоціації малих міст України Павло Козирєв запропонував запровадити автоматичну публікацію даних, які мають бути відкритими згідно із законодавством. 


Опублікована на державних сайтах інформація не завжди є верифікованою, зауважує координаторка ініціативи OpenUp Надія Бабинська-Вірна.


“Всі сайти органів державної влади мають містити перевірену інформацію. Наприклад, на сайті ЦВК зазначається, що оприлюднені там дані не є офіційними”, - наводить приклад експертка. 


Вона запропонувала запровадити державну політику щодо впровадження ІТ-рішень на основі відкритого коду, як у системі ProZorro. Це дозволить об'єктивно оцінювати рівень безпеки сервісу. 


Відкриті дані в регіонах


Інша велика проблема - відсутність кадрів в органах місцевого самоврядування для роботи з даними та розуміння необхідності цих даних. 


“ОМС розуміють це як проблему, а не спрощення своєї роботи в майбутньому”, - каже Станіслав Гайдер.


Через це на місцевому рівні відкриті дані стали перетворюватися на інформаційний шум, додає Директор Інституту міста Володимир Кондзьолка.


“Проте ОМС при ухваленні обґрунтованих рішень мають спиратися саме на відкриті дані”, - зазначає голова IT-офісу у виконкомі Львівської міської ради Олена Гунько.


Одним з унікальних джерел цих даних вона назвала операторів мобільного зв'язку. 


Катерина Шамардіна, депутатка міської ради міста Кропивницького, запропонувала використовувати громадський бюджет як інструмент прямої електронної демократії в усіх містах. 


“Люди мають самі визначати, які проекти варті фінансування. У Кропівницькому з кожним роком все більше мешканців долучається до голосування у ціх проектах”, - говорить депутатка.  

З нею погоджується Сергій Карелін, координатор напрямку е-демократія програми EGAP Фонду “Східна Європа”: “У Слов'янську при ухваленні громадського бюджету виключно онлайн кількість виборців збільшилася в два рази за останні декілька років: з 4 до 8 тисяч”. 


Відеозапис дискусії доступний за посиланням


“Регіональне обговорення реформ: на шляху до Вільнюса” організовується Коаліцією РПР у партнерстві з Посольством Литовської Республіки в Україні та Національним демократичним інститутом (НДІ), за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку. 


Коментарі

Коментарі мають можливість залишати аутентифіцировані користувачі

1 коментар
  • 01.06.2020
    dsfsdfsdfsdfd вівів