Які пріоритети молодіжної політики в Україні? Думки депутатів і експертів

14.09.2020

Чому в Україні у сфері молодіжної політики досі діє законодавство 1990-х років? Як мають фінансуватися молодіжні організації? Як має функціонувати майбутній Український молодіжний фонд? Ці та інші питання обговорювали учасники онлайн-заходу «Регіональне обговорення реформ: молодіжна політика», організованого Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ 14 вересня.

Головним аспектом молодіжної політики в Україні в наступні 5 років є її інституціоналізація. За цей період має відбутися становлення молодіжного руху: українські молодіжні організації мають вийти на європейський показник охоплення молоді в 40–50 %. Зараз цей показник дорівнює лише 1 %. На це звернув увагу Юрій Юзич, голова Наглядової ради «Пласт — НСОУ» і співавтор аналітичного брифу «Молодіжна політика» під час презентації документу.

«Для цього треба інвестувати саме в інституційну підтримку молодіжних організацій: розвиток регіонального представництва, навчання персоналу тощо», — каже Юзич.

Іншим важливим аспектом є розвиток інфраструктури: створення молодіжних центрів обласного статусу як навчальних для посилення мобільності молоді. Про це говорила Олена Подобєд-Франківська, голова правління «Національного молодіжного об’єднання», голова правління «Асоціації молодіжних центрів України» і співавторка аналітичного брифу.

«Якби ці установи були в кожному обласному центрі, то не було би потреби в окремих коштах на програму мобільності молоді», — пояснює експертка.

Вона наголосила на необхідності навчання людей, які працюватимуть із молоддю на місцях. Адже зараз критично не вистачає персоналу для роботи з молоддю на регіональному рівні.

У наступні 5 років у сфері молодіжної політики значну увагу приділять розвитку інфраструктури, прогнозує Олександр Санченко, народний депутат, член Комітету Верховної Ради з питань свободи слова.

За його словами, у питанні інституційної підтримки молодіжних організацій наразі точиться дискусія щодо необхідності позитивної дискримінації, коли преференції у фінансуванні отримують саме профільні молодіжні організації.

Законодавство у сфері молодіжної політики не змінювалося з 1990-х років, адже молодіжна політика завжди розглядалася за залишковим принципом. Про це говорив Іван Крулько, народний депутат, Перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань бюджету.

Ключовим моментом в ухваленому в першому читанні законопроекту «Про основні засади молодіжної політики» в липні цього року він назвав створення Українського молодіжного фонду (УМФ).

«До другого читання необхідно прописати чіткі інструменти його функціонування», — говорить депутат.

До фінансування УМФ можуть долучитися й міжнародні донори, і фонд може стати певною платформою для фінансування молодіжних організацій, прогнозує Олександр Санченко.

Але тоді фонд має бути повністю незалежним, адже Міністерство молоді та спорту може розглядати його як свій виконавчий орган, попереджає Юрій Юзич.

«Фонд має самостійно розпоряджатися грошима, а не через казначейство», — додає він.

Анна Острікова, координаторка програми «Молодіжний працівник», звернула увагу на глобальні зміни в житті сучасної молоді.

«У молоді вже немає потреби об’єднуватися у великі організації для делегування свого голосу. Адже в сучасному світі багато чого можно зробити онлайн, наприклад, голосувати за громадський бюджет», — каже експертка.

Відеозапис дискусії доступний за посиланням.

Захід організовано Коаліцією РПР у партнерстві з Посольством Литовської Республіки в Україні за підтримки проєкту Програми розвитку ООН в Україні «Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні», який фінансується Міністерством закордонних справ Данії.

Коментарі

Коментарі мають можливість залишати аутентифіцировані користувачі

0 коментарів