Захистити здобутки, триматися курсу. Експерти обговорили реформи економіки, захисту довкілля й енергетики

Економічні реформи

Дмитро Ливч, експерт EasyBusiness, сказав, що на даний момент уряд розпочав розробку Національної економічної стратегії 2020-2030, яка включає в себе основні етапи: відновлення довіри, конкуренція за капітал, конкуренція за ринки і конкуренція за людський розвиток.

За словами спікера, зараз саме той момент, коли можна втілити реформи, які обговорюють давно. Розробка дострокового плану — пріоритет. Він включає ринкові реформи, покращення інвестиційного клімату, покращення умов ведення міжнародної торгівлі, верховенство права і низку проринкових секторальних ініціатив. Ухвалення всеосяжного плану чекають у першому кварталі 2021 року як важливого кроку.

«Україна зараз знаходиться у досить цікавій ситуації. Минулого року ми залучили 5,8 мільярда прямих іноземних інвестицій. Натомість близько 15 мільярдів грошових переказів закордон. Ця ситуація абсолютно неадекватно для економіки, яка хоче розвиватися. Основоположною ідеєю для зростання економіки України має бути залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, а також стимулювання українського експорту».  Найважливіше питання порядку денного — оновлення Угоди про асоціацію з ЄС.

Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії, зауважив, що влада не скористалася піком реформ восени 2019 року, коли «до хвилі прямих інвестицій залишалося кілька кроків». Перед коронакризою реформи закінчилися.

Експерт сказав, що попри очікуване зниження ВВП, майбутнє для України не виглядає особливо радісним.

«Цього року замість запланованих трьох траншів від МВФ ми отримали один. Це обмежувало можливості уряду як боротися з епідемією, так і стимулювати економіку.

Корумпована судова система вийшла не лише на перше місце в рейтингу перешкод для іноземних інвесторів, але й виявилася здатною підірвати макроекономічну стабільність рішенням Конституційного суду.

В економічних реформах теж відбулася зупинка. Жодної приватизації не відбулося, олігархи повертають контроль над держпідприємствами, незалежних членів наглядових рад свідомо відтискали. Невмотивована зміна керівництва НБУ також створила додаткові проблеми і стосунках МВФ, і далі це лишається ризиком стабільності. Мінфін замість того щоб стояти на варті фінансової стабільності, подало проєкт бюджету на 2021 рік з нереалістичними показниками.

Не може країна розвиватися і говорити про стратегію, коли ми щороку обговорюємо, чи буде в нас дефолт. Щоб зняти це питання, нам як мінімум треба виконувати підписану програму з МВФ і вирішувати питання, які стають на перешкоді».

Спікер резюмував: макростабільність, залучення інвестицій, розвиток людського капіталу — орієнтири для розвитку.

Гліб Вишлінський додав, що за результатами опитувань, уявлення про економічні процеси та системні реформи в суспільстві поверхові та суперечать одне одному. Українці не можуть сформувати логічну й послідовну думку про приватизацію, принцип регулювання цін тощо, оскільки не кожен має дотик до сфери, на відміну від галузей освіти чи охорони здоров’я. У формуванні ґрунтовних уявлень про економіку важливу роль може відіграти і громадянське суспільство, вважає експерт.

Олександр Романішин, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, акцентував, що нова економічна стратегія стає вимірною та включає KPI — цього не вистачало завжди.

За його словами, зараз задача стоїть кардинально змінити акцент із переваги експорту сировини і індустрії з високою доданою вартістю на експорт продукції з високими технологічними компонентами. Для цього є всі передумови.

Інший вектор — показати іноземним компаніям переваги України для релокації, а саме індустріальні парки, сприятливе правове поле, таланти і розвиток ІТ індустрії. Спікер зауважив, що реформи робляться малими кроками, і попри те, що багато ресурсів виділяються на гасіння пожеж, визначені вектори мають лишатися незмінними.

Він додав, що наразі українські виробники потребують захисту на міжнародних ринках і підтримки в регіонах.

Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, співголова Ради Коаліції РПР, акцентував на ключових моментах:

1. Боротьбу з коронавірусом і пов’язаними викликами не треба стиковувати з традиційною економічною політикою.
2. Має місце призупинення економічних перетворень. У цій ситуації місія уряду захистити здобутки (наприклад, систему публічних закупівель) і не допустити відкату реформ.
3. «За коронавірусом ми забуваємо про стратегічне планування державних фінансів». Багато зроблено для переходу на середньострокове планування, але поки що його як такого немає.
4. Мало уваги приділяється взаємодії центру з регіонами з огляду на децентралізацію.
5. Втрачається динамізм у співпраці з міжнародними партнерами.

«Сьогодні не вистачає напівакадемічного усвідомлення, що з нами відбувається і як ми будемо рухатися далі», — підбив підсумок Ігор Бураковський.

Спікер наголосив на важливих елементах Стратегії, яка готується: економічний аудит країни, візії та вектори економічного розвитку. Він зазначив, що головні вектори для розвитку сфери — макроекономічна стабілізація, інституційна розбудова, збільшення самостійності уряду.

Довідас Віткаускас, керівник проекту ЄС «Право-Justice», презентував ключові висновки щодо стану публічного та приватного секторів. Він наголосив, що багато факторів дають «фору» державним підприємствам порівняно з приватними. Він акцентував серед іншого на проблемах низки законодавчих і судових мораторіїв, прозорості, боргів підприємств. Спікер зауважив, що з поняття банкрутства слід прибрати стигму, яка закорінилася в українському суспільстві та бізнес-середовищі.

«Банкрутство — це не значить, що компанія ліквідується. Це спроба провести аудит, встановити діагноз пацієнтові та лікувати. Це лікування можливе. Для цього реструктурування або санація як частина інституту банкрутства дуже важливі. На жаль, крім рідких випадків, як Укроборонпром, цей інститут не застосовується відносно держпідприємств і приватного сектора. Реструктурування і санація наразі не має такого обсягу, який має бути, якщо ми хочемо, щоб Україна слідувала за кращими європейськими практиками».

Спікер також зауважив, що на мораторії слід поглянути не лише як на політичну проблему, а і як на правову. Вони можуть бути неправомірними і з точки зору міжнародних угод.

Ключові меседжі Наталі Немилівської, директорки комітету Світового Конгресу Українців  з економічного розвитку України та інвестицій:

1. Українська діаспора налічує 20 мільйонів; це потужний партнер і ресурс для України. Діаспора емоційно сильно пов’язана з Україною і хоче, щоб вона розвивалася. Діаспору слід залучати більше і системно.
2. На діаспору не треба дивитися як лише на інвесторів: це дуже звужений варіант спільного потенціалу та співпраці. Діаспора може забезпечувати зв’язок; це мережа людей з контактами, можливостями впливу. Вона також може надавати консультації та оцінки реформ зовні.
3. Більшість фахівців — спеціалісти з комунікацій, тому можуть передавати аудиторії меседжі, вигідні Україні та від її імені.

Олексій Дорогань, виконавчий директор Офісу ефективного регулювання (BRDO), зауважив, що відсутність системної економічної політики, яка впроваджується кілька років, це гірше, ніж найкраща економічна політика, що змінюється кожні пів року. Спільний виклик — перехід від стратегування до впровадження, що раніше було мало успішним. Спікер також звернув увагу на проблеми реформ сфери будівництва, транспорту і сільського господарства.

Модератор дискусії Павло Кухта, перший заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства (2019-2020), у підсумку попросив Олександра Романішина назвати топ-5 реформ на 2021 рік. Спікер визначив напрямки зменшення впливу та присутності держави в бізнесі, розвиток дерегуляції, увага до інноваційного підприємництва, цифровізація.

Енергетичний сектор

Модераторка Тетяна Бойко, координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА, запропонувала спікерам визначити провідні пріоритети в розвитку сектору на 2021 рік. Серед них:

1. Розвиток конкурентних ринків;
2. Енергоефективність;
3. Зелений курс, декарбонізація української енергетики;
4. Реакція на кризові явища;
5. Стабілізація ринку електричної енергії;
6. Інтеграція з міжнародними ринками;
7. Трансформація вугільних регіонів;
8. Посилення інституційної спроможності органів влади і взаємодії їх між собою;
9. Диджиталізація і прозорість (відкриття даних);
10. Покращення комунікації між стейкхолдерами.

Олексій Оржель, член правління Офісу ефективного регулювання BRDO, міністр енергетики та захисту довкілля (2019-2020), говорив про втілену лібералізацію роздрібного ринку газу. Зокрема він наголосив на можливих зловживаннях, а також назвав недопрацюванням те, що громадяни до кінця не розуміють нової специфіки конкурентності ринку.  Спікер резюмував, що формально Україна виконала вимоги МВФ і дуже правильно, що «ми переводимо ринок побутового споживача на конкурентні засади, проте багато домашньої роботи не зроблено».

На початковому етапі становлення ринку багато представників переоцінять свої можливості і збанкрутують, тож держава має ретельно контролювати стабільність постачальників.

Теплове питання болісне, зауважив Олексій Оржель. Системи центрального опалення перебувають у жалюгідному стані (40% втрат). При відсутності знижки і зменшенні ціни на газ може стати можливістю акумулювати кошти на оновлення інфраструктури.

Андрій Герус, народний депутат, голова комітету ВРУ з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, зауважив, що український ринок електроенергії змінювався дуже схоже з європейськими. Проте в Україні тарифи були вищі. Це пов’язано з потужностями виробництва і потребою в сплаті боргів перед виробниками. Збільшення тарифів з 1 грудня має аналогічну причину. Наразі починається обговорення ідеї щодо змін роботи виробників за зеленим тарифом, щоб зменшити їхню залежність від гарантованого покупця і дати можливості самостійно працювати на ринку, отримувати кошти з продажів електроенергії, а різницю компенсував би гарантований покупець.

Ольга Буславець, перша заступниця міністра енергетики, пояснила, що ринки потрібні для відходу від ручного управління процесами. Щоб усі учасники могли оптимізувати свої витрати, а споживач був обізнаним, свідомим у своїх діях і отримав більш якісну послугу в умовах конкуренції за нього.

Проблемним питанням ринку спікерка назвала невирішені моменти до його створення — накопичені борги і великий обсяг субсидіювання (близько 50 млрд грн).

Серед позитивних зрушень — виведення Енергоатому на ринок двосторонніх договорів, ухвалено закон підтримки зеленої енергетики.

Ініціативи в розробці — підготовлені спрощені зміни до проведення конкурсу на нову генеруючу потужність, заплановане обговорення квот підтримки зеленої генерації з метою запровадити зелені аукціони з початку 2021 року, а також концепція реформування вугільної галузі.

Вікторія Гриб, народна депутатка, членкиня Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, зауважила, що основна мета реформи енергетики — зробити енергію доступною. Щоб ціни не перевищували європейські, слід системно впроваджувати реформи: об’єднатися з ENTSO-E (Європейська мережа операторів системи передачі електричної енергії – авт.), зробити сертифікацію оператора системи передач, запровадити аукціони розподілення енергії. Спікерка додала, що органам центральної влади важливо досягти консенсусу в політиці сфери задля припинення спекуляцій на ринках.

Юлія Кириченко, співголова Ради Коаліції РПР, зауважила про загрозу реформи відновлювальної енергетик — відкриття Конституційним судом провадження щодо великої кількості положень закону «Про альтернативні джерела енергетики та ринок електричної енергії», здебільшого щодо зеленого тарифу. За оцінкою експертів, немає підстав для визнання положень закону неконституційними.

Олена Павленко, президентка DiXi Group, зауважила, що повідомляти споживачам більше про ринок і його учасників громадянське суспільство може тільки в умовах доступу до відкритих даних. Також є проблема можливостей розміщення соціальної реклами на рейтингових телеканалів, за допомогою яких можна поширювати інформацію найбільш ефективно.

Щодо провадження Конституційного суду спікерка зазначила, що інвестори не матимуть довіри до України, якщо вона регулюватиме економічні та бізнесові питання за допомогою політичних інструментів.

Спікери також зауважили, що споживачі можуть зменшити платіжку, якщо споживати менше за допомогою енергоефективних заходів. Вони акцентували на проблемі роботи профільного Фонду, потребі ухвалити закон про енергоефективність.

Захист довкілля

Модератор  Костянтин Криницький, керівник відділу енергетики Центру екологічних ініціатив «Екодія» зауважив, що питанню охорони довкілля не приділяють належної уваги, а воно прямо впливає на здоров’я населення.

Юлія Овчинникова, народна депутатка, членкиня комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування, оцінила роботу комітету на 3/5, оскільки зроблені перші кроки, а результатів ще треба досягти.

Серед досягнень — ухвалений закон про інвентаризацію лісів, ухвалені в першому читані законопроєкти «Про управління відходами», «Про захист тварин від жорстокого поводження», підготовка законодавчих актів у напрямку законопроєкту «Про території Смарагдової мережі», кроки щодо врегулювання законодавчого вирішення проблем територій і об’єктів природозаповідного фонду.

Спікерка наголосила, що в комітеті розуміють необхідність реалізації горизонтальних і секторальних реформ. Щодо кроків у напрямку горизонтальних — законопроєкт «Про здійснення екологічного контролю» розроблений, але проходить повторне обговорення в комітеті. Його вважають одним із пріоритетних: основою для наступних кроків. Важливі також ініціативи в рамках міжнародних зобов’язань. Зокрема, підкомітет ініціював створення Стратегії збереження біорізноманіття (у ЄС вона затверджена), створена робоча група. 35% європейського біорізноманіття знаходиться в Україні (порівняно з 5,7% територій), наголосила Юлія Овчинникова.

На платформі Мінекології розроблений драфт Національної стратегії захисту лісів.

Уперше в історії парламенту створене міжфракційне депутатське об’єднання «Гуманна країна» задля захисту тварин. Важлива підтримка ініціатив про заборону евтаназії безпритульних тварин, захисту від жорстокого поводження, заборону хутра, заборону притравки «на живця».

Щодо резонансу навколо законопроєкту про реєстрацію та ідентифікацію тварин спікерка наголосила, що це важлива реформа, яку європейські країни проходили в різний строк. Наразі проводиться комунікація та інформування суспільства.

Роман Шахматенко, заступник міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, що згаданий законопроєкт про екологічний контроль — головний пріоритет. Діалог щодо нього ведеться не перший рік. Його найбільш очікувана новація — оновлення системи відповідальності за екологічні порушення.

Інші важливі кроки — реєстрація законопроєкту «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення», ухвалений закон «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів», а вектори — реформування системи зрошення, диджиталізація сфери і відкритих даних.

Оснат Лубрані, координаторка системи ООН в Україні й гуманітарна координаторка, наголосила на важливості дій з огляду на зміни клімату, однак треба звернути увагу на питання відновлення довкілля та затоплення.

Спікерка надала важливі з глобальної точки зору рекомендації, зокрема більше інвестувати в зелені робочі місця, давати стимули для енергоефективності, залучати міністерства, крім профільного, а також не забувати про найбільш вразливі групи.

На думку Ганни Башняк, керівниці сектору «Нагляд і контроль» офісу ефективного регулювання BRDO, аналітичний бриф не достатньо відображає зроблені попереднього року позитивні зміни:

• створений Інвестиційний атлас надрокористувача;
• створені онлайн data-room геологічної інформації;
• почалася боротьба зі «сплячими» ліцензіями — дозволами, які не використовуються кілька років;
• робота над оновленням кодексу про надра;
• запроваджено електронний облік деревини лісокористувачами;
• зміна підходу в продажу деревини.

Спікерка відзначила наявність великих проблем у «рибній» галузі, зокрема й те, що аквакультурні показники втричі менші за показники промислового вилову. «Позитивним є те, що новостворене міністерство розуміє всю низку проблем і готове їх вирішувати за допомогою кодексу про відповідальне рибне господарство. Наразі створюється робоча група, туди можна долучитися всім громадським організаціям, громадянам і інституціям», — резюмувала Ганна Башняк.

В аспекті диджиталізації сфери міністерство підтримало та розширило спільну розробку — Екоплатформу. Цей вектор спікера назвала найважливішим, адже відкриті і доступні дані сприяють прозорості, конкурентності та ефективності користування природними ресурсами.

Спікери також обговорили важливість питання Green deal і співпраці в цьому напрямку з усіма стейкхолдерами, у тому числі — зі сфери енергетики. Обсяги участі України в зеленому європейському курсі наразі обраховують. Результати анонсують на лютий-березень 2021 року.

Аналітичні брифи з питань реформ, підготовлені до Ukraine Reform Conference 2020/2021

Організаторами форуму є Коаліція РПР у партнерстві з Посольством Литовської Республіки в Україні за підтримки Міністерства закордонних справ Литовської Республіки, Європейського Союзу, проєкту ЄС «Право-Justice», проєкту Програми розвитку ООН в Україні «Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні», який фінансується Міністерством закордонних справ Данії, а також Посольства Канади в Україні. Форум організовано в межах проєкту «Базова підтримка “Коаліції Реанімаційний пакет реформ”, який реалізується Коаліцією РПР завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», який реалізується ІСАР «Єднання» у партнерстві з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ).