Європейська та євроатлантична інтеграція – основа зовнішнього вектору України, – політики та експерти

Онлайн-форум «Діалоги про реформи: На шляху до Вільнюсу» відкрила Юлія Кириченко, співголова Ради Коаліції РПР. Вона акцентувала, що подія демонструє співпрацю громадянського суспільства, влади та міжнародних партнерів, а також подякувала Литві за підтримку.

«Закликаю говорити без популізму про українські проблеми та шляхи вирішення. Говорити про низьку конституційну культуру, про пандемію та в умовах агресії, бути серед сильних демократичних країн», — додала спікерка.

Лінас Лінкявічюс, міністр закордонних справ Литовської Республіки, у вступному слові наголосив на важливості всіх обговорюваних реформ. Він зазначив, що присвячені майбутньому Україні конференції в Лондоні, Копенгагені і Торонто обов’язково матимуть продовження у Вільнюсі попри пандемію. «Нам треба провести певну інвентаризацію всіх реформ. Незважаючи на важкі часи треба не зупинятися, продовжувати працювати, створювати можливості для розбудови наших мереж і тримати контакти не тільки під час конференцій, але й між ними. Литва й інші партнери не будуть стояти осторонь і спостерігати. Ми будемо активно долучатися».

Стан і пріоритети впровадження реформ в Україні

Модератор: Андрій Куликов, голова правління, ведучий Громадського радіо     

Катаріна Матернова, заступниця голови генерального директорату Європейської Комісії з політики сусідства і розширення, в.о. голови Групи підтримки України в ЄК наголосила, що за 7 років після Революції Гідності відбувся непростий, але найпотужніший за всю історію України рух у європейському напрямі. Спікерка відзначила втілену реформу децентралізації, розвиток громадянського суспільства, криміналізацію незаконних статків, антикорупційну реформу та інші зрушення.

Пані Матернова наголосила, що  на шляху до реформ завжди є сумніви, і жодна реформа не може бути бездоганною, повністю захищеною від відкочування назад. Приклад — конституційна дилема, у якій перебуває Україна через нещодавнє рішення Конституційного суду. Воно, за словами спікерки, стало спробою порушити ту антикорупційну архітектуру, яка тільки почала вибудовуватися. Це викликало багато побоювань у міжнародних партнерів.

«Країна перебуває в певній дилемі. Простих відповідей і рішень немає. Треба комплексно перезапустити судову реформу, яка стосується різних елементів. Міжнародна спільнота готова допомагати Україні, щоб вона знаходила вихід із цієї надзвичайно складної дилеми».

Після успішного Саміту Україна — ЄС європейські партнери мають цікавість поглиблювати стосунки і оновлювати Угоду про асоціацію і зону вільної торгівлі, а також чекають на підписання Угоди про цивільну авіацію у 2021 році.

Павло Ґрод, президент Світового Конґресу Українців, розповів, що незалежна організація підтримує реформи в Україні через проєкти у сферах медицини, інструментів демократії, виборчого права, а також у визначенні українцями своєї ідентичності.

Спікер назвав ключові питання для розвитку України: питання економіки, верховенства права, прозорість рішень і трансформацій. Павло Ґрод наголосив, що варто заохочувати українських підприємців, які працюють закордоном, інвестувати в Україну. Ще один виклик — створення сприятливого середовища для залучення міжнародних експертів для роботи в Україні, зокрема обговорити актуальне питання подвійного громадянства, щоб залучати діаспору до активного розвитку України.

Юлія Кириченко, співголова Ради Коаліції РПР, окреслила чотири пріоритети з боку громадянського суспільства і зокрема 26 ГО-членів Коаліції РПР:

1. Боротьба з низькою конституційною культурою та потреба в комплексному перегляді основного закону. Необхідно дати конституційний фундамент для низки реформ, зокрема — децентралізації.

«24 законопроєкти не дають жодної правильної відповіді, що ми мали б зробити як держава. А правильна відповідь — владі треба відмовитися від політично залежного Конституційного суду в Україні», — зауважила Юлія Кириченко.

За словами спікерки, потрібна одна незалежна конкурсна комісія, яка зможе забезпечити виконання двох конституційних вимог до суддів – високих моральних якостей і професіоналізму. Як варіант — запропонувати суддям Конституційного суду у відставці першої каденції відбирати суддів в умовах низької політичної культури влади.

2. Належне урядування. Спікерка закликала уряд повернутися до поняття державної служби без політичних звільнень, у якій держслужбовець буде захищеним, а також повернути конкурс на державні посади, які були скасовані.
3. Народовладдя на національному та місцевому рівні. «На наш погляд, зараз немає найбільш дієвого в умовах децентралізації інструменту — місцевих референдумів. Очікуємо на ухвалення восени закону про всеукраїнський референдум та закликаємо розробити засади місцевого референдуму для вирішення місцевих питань».
4. Судова реформа. Насамперед треба забезпечити доброчесний склад судових органів, які відповідають за призначення суддів — ВККС і ВРП.
5. Комунікація із суспільством про реформи. Держава має докласти максимальних зусиль для розвитку Суспільного мовника, який може віддалено від політичних гравців збалансовано інформувати виборця, а також відігравати вагому роль в умовах пандемії та засилля дезінформації.
6. Представницькі політичні партії замість приватних політичних проєктів.

Ольга Стефанішина, віцепрем’єрміністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, наголосила, що Україна продовжує рух до членства в ЄС. За її словами, на Саміті вперше за останнє 10-річчя досягли політичних рішень — щодо Угоди про асоціацію та про підтримку реформ. Спікерка також зауважила на важливості запуску Комісії з правової реформи, перезапуску ВККС і розвитку критичного мислення.

Європейська інтеграція

Модератор: Юрій Панченко, редактор Європейської правди запропонував спікерам і спікерам відповісти на запитання: склянка євроінтеграції повна, порожня чи її вже немає.

Ольга Стефанішина, віцепрем’єрміністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України наголосила, що сьогодні немає жодних сумнівів у тому, що європейська і євроатлантична інтеграція залишається ідеєю, яка об’єднує і дозволяє просувати системні стратегічні реформи.

Україна нерозривно взаємодіє зі стратегічними партнерами, і це питання стале впродовж останніх років.

«Сталість процесів дозволяє нам бути більш амбітними, відігравати серйозну роль на міжнародній арені і сьогодні вести діалог з ЄС як повноправні партнери», — додала вона.

Спікерка переконана, що європейська спільнота хоче бачити Україну не лише успішною країною з високим рівнем економічного розвитку, а й країною-лідером регіону. Вона відзначила, що роль парламенту і президента в темі євроінтеграції збільшилася: «Взаємодія президента, парламенту і уряду налагоджена таким чином, що ми можемо собі дозволити мислити максимально стратегічно і амбітно».

Наступні плани уряду:

1. Оновлення угоди про асоціацію. Україна продемонструвала спроможність виконання її умов, функціонування зони вільної торгівлі і потенціал у нарощуванні можливостей.
2. Взяти учать у Новому Зеленому курсі Євросоюзу.

Ольга Стефанішина додала, що за попередні роки прогрес у виконанні умов Угоди про асоціацію сягає 80%. Тому прагнучи до 100%, цього року уряд виконував те, що не виконали з 2016 року.

Натомість у своєму відео зверненні Іванна Климпуш-Цинцадзе, народна депутатка 8 і 9 скликання, голова Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом і ексвіцепрем’єрка з питань європейської і євроатлантичної інтеграції (2016-2019) сказала, що уряд завинив перед країною і розкритикувала діяльність нинішньої влади. Вона апелювала до важливих показників наступності реформ, комунікації з громадянами та підтримання суспільної дискусії. «Урядом досі не запроваджений механізм погодження з ЄС законів і підзаконних НПА на виконання оновленого 27-го енергетичного додатку Угоди про асоціацію з ЄС. Це не тільки не дозволяє отримати очікуваний ефект, але й може мати негативний вплив на інші сфери. Оскільки ЄС бачить нашу інституційну неспроможність реалізовувати домовленості, у яких навіть ми самі зацікавлені».

Наостанок спікера закликала зробити висновки і за пів року до конференції у Вільнюсі організувати спільну робота більшості, опозиції, громадянського суспільства, бізнесу, щоб сформувати реальний порядок денний реформ і втілити його в життя.

Ольга Стефанішина відповіла, що з 2019 року слідує настановам Перехідної книги, які попередня «команда реформаторів пропонувала новим урядам». Вона зазначила, що факти реакції владної верхівки на рішення Конституційного суду з метою не допустити «відкату» реформ демонструють нарощування темпу євроінтеграції і незворотність цього курсу.

Андрій Буквич, голова Директорату з питань зовнішньої політики Офісу Президента України зазначив, що меседжі на кшталт «склянки євроінтеграції немає взагалі» — політизовані та маніпулятивні. Він підтвердив, що євроінтеграційний курс, зафіксований у Конституції, залишився незмінним. Саміт Україна — ЄС спікер вважає успішним: «Президент постійно намагається підвищувати градус амбітності наших євроінтеграційних бажань». Він додав, що в 2022 році господарем конференції про реформи в Україні має стати Швейцарія.

Матті Маасікас, голова Представництва Європейського Союзу в Україні, висловив точку зору Євросоюзу на перебіг реформ. Він погодився, що Саміт Україна — ЄС пройшов успішно, і додав, що прогрес України у виконанні зобов’язань Угоди про асоціацію оприлюднять у щорічному звіті. Спікер акцентував, що наступного року Угоді виповниться 5 років, тому передбачається перегляд всіх досягнень. ЄС, за його словами, повністю віддані співпраці з українською стороною.

«Скоро річниця Революції. Ці героїчні події зацементували український євро- і євроатлантичний курс. Ця цінність прописана в Конституції, тож давайте вважати Угоду більшою, ніж збір списків і завдань, які треба виконати і поставити хрестик», — сказав Матті Маасікас.

Спікер вважає, що впровадження єврореформ робить Україну більш стійкою. З ними в країну приходять і гроші: з 2014 року з ЄС надійшло 15 млрд євро у вигляді грантів і інших фінансових інструментів, у тому числі — більше 190 млн євро на боротьбу з коронавірусом, а також 1,2 млрд євро макрофінансової допомоги.

Матті Маасікас резюмував, що за 7 років Україна має багато досягнень: економіка стабілізована, банківський сектор почищений, збільшені обсяги торгівлі з ЄС, реформована енергетична галузь, важлива реформа децентралізації. Тож у ЄС чекають продовження співпраці, щоб долати всі критичні наслідки та міцно вкорінити досягнення.

Тарас Качка, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України – Торговий представник України зауважив: «За великим рахунком, сьогодні драйвером євроінтеграції є Україна, а не ЄС. Тому що ми постійно говоримо про активну адженду. Оновлення Угоди — не просто бажання додати пункти: це бажання більшої інтенсивності і більш чіткого розуміння взаємних прав і обов’язків».

Він зазначив, що сфера торгівлі найбільше показує, як швидко економіка України інтегрується з ЄС. Це понад 40% обігу з ЄС, зростання експорту, розвиток партнерств у сфері B2B.

«Євроінтеграція — не домашнє завдання. Ми не учні, ми партнери. Україна є вірним послідовником європейської політики в усіх економічних сферах», — резюмував Тарас Качка.

Вероніка Мовчан, директорка з наукової роботи, керівниця Центру економічних досліджень, наголосила, що внаслідок Угоди Україна отримала очікувані зростання торгівлі, асортименту товарів, реформи митниці.

«З іншого боку, ми не отримали іншу очікувану частину — стрімке надходження прямих іноземних інвестицій. Причина — «дірка» у фундаменті: верховенстві права, зокрема в судовій і антикорупційній реформах», — сказала спікерка.

Леонід Літра, старший аналітик Центру «Нова Європа», висловив думку, що в ЄС не вистачає засобів, щоб проштовхувати реформи в Україні. З іншого боку, Україна вичерпала аргументи, чому вона не справляється, маючи більшість у парламенті. З обох сторін є недоотримання очікувань.

«Є Угода про асоціацію, але вона дійшла до свого піку і, на мою думку, не може мобілізувати необхідну кількість підтримки для реформ. Нам треба щось серединне, оскільки членство в ЄС неможливе, а Угода — уже не є потужною. Тобто потрібний інший стимул, щоб виконати те, що стоїть на порядку денному», — сказав спікер.

Він додав, що в Україні є певне враження, що ЄС все менше готове для поглиблення стосунків незалежно від того, як Україна виконуватиме зобов’язання і реформи.

«Це небезпечна тенденція, що зрештою може призвести до протиЄСівського наративу. Скептицизм є, і це нормально для демократичного суспільства, але нам треба переконатися, що ми не дозволимо позбавити політичну підтримку євроінтеграції та запровадження реформ», — резюмував Леонід Літра.

Він також рекомендував ЄС співпрацювати з організаціями громадянського суспільства в Україні більш широко.

Євроатлантична інтеграція та національна безпека

Модератор: Тарас Ємчура, консультант проекту «Експертна підтримка врядування та економічного розвитку» (SURGe) в Україні 

Лариса Ґаладза, Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні розпочала з того, що Канада підтримує Україну в багатьох напрямках, і в основі спільних проєктів лежать ключові цінності. Вони мають лежати і в основі реформ євроатлантичного курсу. Це цінності гендерної рівності, демократичної підзвітності, прозорості процесів управління і верховенства права.

«В Україні ми бачимо наміри зробити саме так. Є новий план дій щодо забезпечення миру та безпеки, презентований пані Стефанішиною, є надзвичайно потужне лоббі щодо ветеранів жіноцтва, які можуть брати участь у процесі реформ. Комітет Верховної Ради відкритий до продуктивної роботи, працюють відповідні радники. Структури вже працюють, але пріоритети не є визначеними, тому це дає простір для маніпуляцій і недолугого витрачання ресурсів. Отже ми хочемо казати, що гендерна рівність є надзвичайно важливим компонентом і треба робити більше в цьому напрямку».

Вальдемарас Сарапінас, посол Литовської Республіки в Україні, зазначив, що українське членство в НАТО реалістичне і нагадав історію Литви. Він розповів, що колись не вірилося, що Литва і інші члени Балтії можуть стати членами НАТО. У 1994 році президент Литви звертався до керівництва НАТО і висловлював волю до членства, однак на це дивилися як на мрію. 10 років зусиль — і в 2004 році всі три країни Балтії стали членами НАТО. Тож немає нічого неможливого, резюмував спікер.

За його словами, найважча частина шляху до НАТО — трансформація системи і культури, зміни звичаїв. Але Україна має солідне підґрунтя, є цілі, закладені в Конституції, а також новий статус у рамках співпраці з НАТО, що відкриває доступ до формування програм, проведення спільних навчань тощо. «Ми боремося за Україну і в Вашингтоні і Брюсселі. Ми направляємо радників і інструкторів, які безпосередньо у полі допомагають українським військовим. Візьміть Бердичівський центр або Яворівський полігон. Навіть сьогодні наша військова місія працює на повну силу, незважаючи на виклики сьогодення».

Спікер рекомендував Міноборони продовжувати професійну освіту та реформувати систему кадрового забезпечення.

«Впевнений, що найбільший ключ до успіху — мати правильних людей на своєму місці. Людей, які мають професійну підготовку, навички володіння англійською мовою. Треба формувати критичну масу гарно підготовлених кадрів, щоб впроваджувати реформи», — резюмував Вальдемарас Сарапінас.

Крістіна Квін, Тимчасова повірена у справах посольства США в Україні, сказала, що наразі бачить два виклики для членства України в НАТО:

1. Зовнішній — боротьба з Росією і дезінформацією;
2. Внутрішній — боротьба з корупцією.

Спікерка звернула увагу на антизахідні наративи, які поширюються всередині України союзниками РФ.

«Українські інституції мають бути підзвітні українським громадянам. Генеральний прокурор повинен забезпечити, щоби прокуратура працювала на благо українських громадян, а не приватних інтересів, — сказала Крістіна Квін. — Адміністрація США й надалі планує співпрацювати з президентом Зеленським у напрямку української спроби євроатлантичної інтеграції».

Александер Вінніков, голова представництва та директор офісу НАТО в Україні, погодився, що співпраця, яку НАТО має з українськими партнерами, стає сильнішою. Щорічний національний план залишається ключовим дороговказом для України в наближенні до НАТО.

«Союзники погоджуються, що за останні декілька років Україна зробила великий прогрес, використовуючи цей інструмент і максимізуючи його стратегічну ефективність», — пояснив спікер.

Спікер додав, що ухвалення нової Стратегії національної безпеки дуже схвально оцінене в НАТО, і відзначив цьогорічні успіхи в ухваленні закону про розвідку. «Ми переконані, служби працюють з більшим цивільним наглядом і контролем, що є одним із ключових принципів НАТО».

Наріжним лишається реформування СБУ: «Сучасна версія законопроєкту про СБУ містить низку важливих вдосконалень порівняно з попередніми, і міжнародні експерти спільно проаналізували його. Переконані, над ним ще потрібно попрацювати, щоб після реформи досягти більшого рівня спорідненості зі стандартами НАТО», — сказав пан Вінніков.

Він резюмував, що ключовим на шляху до інтеграції є розуміння і прийняття потреб пройти цей шлях, боротися з корупцією, боротися за верховенство права і посилювати реформи.

Олександр Буняк, в.о. директора Департаменту міжнародного оборонного співробітництва Міноборони, зазначив, що інтеграція для Міноборони є основним драйвером перетворень.

Спікер стисло підбив підсумки за 4 роки втілення Стратегічного оборонного бюлетеня: «Частина виконана досить ефективно — це система об’єднаного керівництва та управління силами оборони, зміни в системі управління Збройних сил, сформована низка командувань об’єднаних сил (медичних, логістичних), організовані навчання 12 тисяч військовослужбовців у навчаннях за участі міжнародних партнерів, запровадження нових підходів в управлінні ресурсами і плануванні, здійснення перших закупівель Мінобороною». Новий стратегічний бюлетень збалансує інституційні перетворення і розвиток спроможностей.

Олександр Буняк додав, що новий статус України дозволить розвивати спроможності і наближатися до стандартів НАТО. У цьому контексті в Міноборони планують збільшити кількість військових у командній структурі НАТО, розглядають ініціативу добровільних внесків в цивільні структурі агенції НАТО, розширити обмін чутливою інформацією та сподіваються бути залученими до ширшого спектру навчань.

Мар’яна Безугла, народна депутатка, заступниця Голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки наголосила на важливих досягненнях роботи парламенту:

1. Закон про оборонні закупівлі вже підписаний президентом. 2021-й рік має бути перехідним періодом від державного оборонного замовлення і системи планування оборонних закупівель до нової системи закупівель і середньострокового планування.
2. Допрацьовані та вступили в силу законопроєкти про сержантські звання, врегулювані питання офіцерського складу.
3. Ухвалений Закон про розвідку, напрацьовуються додаткові законопроєкти для врегулювання нововведень.

Спікерка назвала пріоритетним питання перезапуску спецслужб. Зокрема йдеться про новий закон про СБУ, який пере форматує її в спецслужбу контррозвідку та перегляне повноваження. Наразі проєкт пройшов Комітет.

Другий пріоритет — законопроєкт, який переформатує військові комісаріати в центри рекрутингу в рамках євроатлантичної інтеграції. Він уже пройшов перше читання.

Пріоритети на наступний рік — питання територіальної оборони і військової політики, врегулювання імплементації законів, вирішення питання цивільного демократичного контролю, а також обговорення питання необхідності окремого закону про парламентський контроль.

Нардепка зауважила, натомість, що протягом року Комітет не отримав жодного закону від Міноборони, і закликала надалі більше допомагати в розробці ініціатив.

Олексій Генчев, в. о. генерального директора Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, що наразі основна мета — використовуючи механізми національних програм зробити євроатлантичні реформи планомірними, цілеспрямованими і зорієнтованими на конкретний результат, відійти від звітування заради звітувань. Спікер відзначив, що озвучена колегами діяльність не була би ефективною без налагодження дієвої урядово-парламентської та громадянської платформ у сфері євроатлантичної інтеграції. Олексій Генчев також акцентував увагу партнерів на важливості фіксації в майбутній стратегії НАТО перспективу членства України та на потребі в спільній роботі з постійним обміном інформації.

Олена Трегуб, генеральна секретарка Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО), зазначила, що темпи реформ сповільнилися і навіть призупинилися з часу попереднього форуму. Вона пояснила, що, наприклад, згаданий закон про оборонні закупівлі не вступить в силу в січні 2021 року, як це передбачено. Тому що почати імплементацію цього закону нереально без напрацювання приблизно 20 підзаконних актів.

«У нас є певна стурбованість тим, що йде сильна затримка імплементації оборонних закупівель. Ми розуміємо, що пандемія реально впливає на роботу парламенту, але тут є причина і в політичній волі. Шалений спротив йде в напрямках, які стосуються питань грошей і матеріального забезпечення. Трансформація «Укроборонпрому» теж уповільнилася», — пояснила спікерка. Вона має низку претензій до роботи новоствореного Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості.

Михайло Самусь, заступник директора з міжнародних питань Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння, звернув увагу на поняття національної стійкості. Вона передбачає спільну синергетичну роботу суспільства і держава у протидії загрозам національній безпеці і забезпечення сталого розвитку нації, не компрометуючи національні інтереси. У цьому розрізі цікавий досвід країн Балтії.

Спікер припустив, що гальмування реформ зумовлено тим, що Україна будує євроатлантичні стандарти не руйнуючі радянські засади. Він виділив основу рекомендацію для уряду в секторі оборони, відображені в аналітичному брифі експертів громадянського суспільства. Це створення ефективної моделі збройних сил на основі професійного ядра, добровольчої територіальної оборони та зміни системи загального призову, ефективної інтенсивної військової підготовки з відходом від малоефективних репресивних радянських моделей. Спікер наголосив, що до сих пір система призову лишається радянською. Центри рекрутингу мають бути інтегровані в іншу систему — систему залучення громадянського суспільства при створенні згаданих новацій.

Аналітичні брифи з питань реформ, підготовлені до Ukraine Reform Conference 2020/2021

Організаторами форуму є Коаліція РПР у партнерстві з Посольством Литовської Республіки в Україні за підтримки Міністерства закордонних справ Литовської Республіки, Європейського Союзу, проєкту ЄС «Право-Justice», проєкту Програми розвитку ООН в Україні «Громадянське суспільство задля розвитку демократії та прав людини в Україні», який фінансується Міністерством закордонних справ Данії, а також Посольства Канади в Україні. Форум організовано в межах проєкту «Базова підтримка “Коаліції Реанімаційний пакет реформ”, який реалізується Коаліцією РПР завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», який реалізується ІСАР «Єднання» у партнерстві з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ).