Медреформу не згорнути, а СБУ прагне розширити повноваження: дискусія про реформи в Одесі

Медреформа: чи ходять гроші за пацієнтом?

Навіть найгірші скептики вже визнають, незворотність медичної реформи. Про це говорила виконавча директорка Центру громадянського представництва “Життя” Лілія Олефір.

Презентуючи драфт аналітичного брифу “Охорону здоров я“, вона назвала основні досягнення медичної реформи за 2015 – 2019 роки:

• Запровадження принципу фінансування “гроші йдуть за пацієнтом”;
• Автоматизація 97 % державних медичних закладів первинного рівня медичної допомоги;
• Здійснення державних закупівель на національному рівні із залученням спеціалізованих міжнародних організацій: заощаджено майже 39 % виділених державою коштів; 
• Формування переліку закупівель на 2020 рік за допомогою методики оцінки медичних технологій (health technology assesment);
• Реалізація програми “Доступні ліки”; 
• Запровадження системи “eHealth”;
• Законодавче регулювання проведення трансплантації.

Ключові виклики реформи:

• Фінансова неспроможність певних секторів спеціалізованої медичної допомоги (як-то фтизіатричної), що може призвести до погіршення доступності населення до якісної медичної допомоги;
• Видатки бюджету на охорону здоров’я збільшилися на 70,4 млрд грн – це зростання має більше номінальний характер, який пояснюється темпами інфляції, а не реальним зростанням видатків.

Головні завдання реформи на 2020 – 2024 роки:

• Завершення впровадження нових фінансових механізмів за принципом “гроші йдуть за пацієнтом”;
• Створення ефективної системи екстреної медичної допомоги за міжнародними стандартами;
• Запровадження власної системи трансплантації;
• Завершення розбудови системи громадського здоров’я, особливо в таких напрямах, як профілактика неінфекційних захворювань.

Провал медичної реформи замінить принцип “гроші ходять за пацієнтом” на принцип “кумовства”. Це призведе до хвилі звільнення лікарів, адже прожити лише на мінімальну заробітну плату неможливо, наголошує головний лікар Одеського обласного лікарсько-фізкультурного диспансера Ігор Пастернак.

Принцип “гроші ходять за пацієнтом” має бути впроваджений повністю, адже в Одесі та області деякі лікарні напівпорожні при збереженні їхнього повного державного фінансування, додала керівниця Одеського відділення БО “100% Життя” Алла Ходак.

Прогресом у подоланні корупції в медичній сфері є впровадження електронного реєстру лікарняних листів. Адже важко перевірити автентичність лікарняних, якщо вони існують тільки у паперовому варіанті. Звернула увагу голова громадсько-урядової ініціативи “Разом проти корупції” Оксана Величко.

За словами заступника голови Одеської обласної державної адміністрації Віталія Свічинського, психіатрія є однією з найбільш неоптимізованих галузей медицини. 

“Існує роздута мережа психіатричних закладів. Ми плануємо об’єднати 4 існуючі заклади у цій сфері в один великий”, – каже він. 

А для фінансування вузькоспеціалізованих медичних закладів в Одесі запозичили естонський досвід: при збереженні державного фінансування дозволили зробити частину послуг платними на певний період для фінансової стабільності.

Що гальмує антикорупційну реформу? 

Презентуючи драфт аналітичного брифу “Антикорупційна політика“, керівниця юридичного відділу TI Україна Катерина Риженко назвала головні успіхи реформи у сфері запобігання корупції за 2015 – 2019 роки:

• Запуск Національного антикорупційного бюро,Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Вищого антикорупційного суду;
• Впровадження публічних закупівель через відкриту електронну систему “ProZorro”, яка з 2016 року вже заощадила 3,4 млрд дол;
• Скасування монополії державних експертних центрів на проведення експертиз у кримінальних провадженнях;
• Повернення кримінальної відповідальності посадовців за незаконне збагачення, яку Конституційний Суд України скасував у лютому 2019 року.

Ключові виклики реформи:

• Реєстрація у Парламенті Постанови №3039 про звільнення директора НАБУ Артема Ситника з посади, попри незаконність таких дій та відсутність законних підстав для звільнення;
• Зволікання з аудитом НАБУ;
• Відсутність реформи СБУ: вона продовжує виконувати невластиві їй функції у сферах протидії корупції, боротьби з економічними злочинами.

Рекомендації у проведенні реформи на 2020 – 2021 роки:

• Ухвалити новий закон про аудит НАБУ та САП, а також вдосконалити процедуру призначення керівників цих органів;
• Ухвалити закон для більш ефективної реалізації АРМА функції з управління активами; 
• Позбавити СБУ та Нацполіцію права розслідувати економічні злочини.

Служба безпеки України не тільки не скорочує власні повноваження, а й намагається їх розширити: нещодавно голова СБУ Іван Баканов висловився за підтримку повернення кримінальної відповідальності за контрабанду. На це звернула увагу експертка Центру протидії корупції Тетяна Шевчук. 

“Замість боротьби з корупцією органи правопорядку продовжують контролювати бізнес”, – говорить вона. 

На надзвичайну навантаженість НАБУ звернув увагу директор Одеського територіального управління бюро Володимир Деулін: на 240 детективів приходиться 22 000 кримінальних проваджень. Проте спостерігається гарна тенденція: держслужбовці стають викривачами корупційних дій.

Але значна кількість дій чиновників-хабарників не підпадає під повноваження НАБУ, адже їхню діяльність органи правопорядку кваліфікують за іншими статтями. На це зауважив громадський активіст Юрій Нікітін.

За словами Оксани Величко, найрозповсюдженіші корупційні сфери у регіонах – це пасажирські перевезення та черги у дитячі садочки. 

Драфти галузевих аналітичних брифів з питань реформ в Україні підготовлені до Ukraine Reform Conference 2020, яка відбудеться у Вільнюсі 7 липня. Пропозиції до драфтів аналітичних брифів ви можете залишити за лінком. 

“Регіональне обговорення реформ: на шляху до Вільнюса” організовано Коаліцією РПР у партнерстві з Посольством Литовської Республіки в Україні за підтримки Міністерства закордонних справ Литовської Республіки.