Карантин – це нові можливості: політики та експерти про вплив COVID-19 на освіту в Україні

Проблеми в сфері освіти накопичуються ще з початку 1980-х років. Вирішувати їх почали лише в останні роки: у 2014 році ухвалили закон “Про вищу освіту”, а у 2020 – закон “Про повну загальну середню освіту”. Але досі в українському суспільстві існує нерозуміння важливості освіти. Тоді як у державах Євросоюзу освіта є ключем до вирішення економічних проблем. Про це говорив експерт з питань освіти, доктор фізико-математичних наук Володимир Бахрушин під час презентації драфту аналітичного брифу “Освіта”.

Він назвав головні проблеми в освітній сфері, представлені в аналітичному документі:

• неузгодженість законодавства: на розвиток освіти істотно впливають Бюджетний та Податковий кодекси, Кодекс законів “Про працю”, закони “Про місцеві державні адміністрації”, “Про місцеве самоврядування” та інші. Їхні норми часто не відповідають термінології освітнього законодавства, що створює проблеми для їх імплементації в повному обсязі;
• недостатнє фінансове забезпечення освіти: за обсягами фінансування в розрахунку на учня/студента Україна значно відстає від більшості європейських країн, що негативно впливає на якість нашої освіти, перешкоджає розвитку матеріальної бази закладів освіти та заважає залученню кращих фахівців на роботу в цю сферу;
• погіршення якості педагогічної освіти через низьку мотивацію потенційних вступників, застарілу матеріальну базу та освітні технології, низький рівень підготовки вступників з окремих спеціальностей (насамперед фізики, математики та інформатики);
• посилення глобальної конкуренції у вищій освіті. Це призводить до зростання зовнішньої міграції як кращих випускників шкіл та бакалаврських програм, так і потенційно успішних викладачів;
• демографічні процеси: значні коливання народжуваності та кількості осіб учнівського/студентського віку та міграція населення до великих міст.

Рекомендації стосовно пріоритетних дій на 2020–2021 роки:

• завершення створення законодавчої бази освіти через ухвалення нових законів “Про дошкільну освіту”, “Про професійну освіту”, “Про позашкільну освіту”, “Про освіту дорослих” та “Про національну систему кваліфікацій”;
• ухвалення зміни до Закону “Про вищу освіту”, а також до Бюджетного, Податкового і Земельного кодексів щодо управління та забезпечення інституційної автономії закладів вищої освіти;
• ухвалення пакету змін до законодавства з питань децентралізації, зокрема в частині повноважень місцевих органів з питань освіти, які були б узгоджені з концепцією реформи освіти, насамперед стосовно інституційної автономії освітніх закладів; 
• завершення створення законодавчої бази та прискорення реформи окремих важливих галузей вищої освіти – військової, правничої, поліційної, медичної, мистецької та педагогічної;
• широке впровадження цифрових технологій в освітній сфері.

На які зміни чекати у середній та вищій освіті?

Виконувач обов’язків Міністра освіти і науки Любомира Мандзій озвучила головні нововведення ухваленого цього року закон “Про повну загальну середню освіту”:

• автономія закладів освіти;
• можливість освітніх закладів визначати власні освітні траекторії – школа може самостійно ухвалити власну освітню програму;
• можливість учнів обирати для вивчення ряд предметів;
• інтернатура – молодий вчитель отримує наставника;
• більш чітка та регламентована процедура вибору директорів шкіл.

Наступним етапом реформи Мандзій назвала впровадження нового стандарту середньої освіти, який планують ухвалити в червні цього року. 

“Карантинні обмеження – це не загроза для освіти, а нові можливості. Освітяни навчилися використовувати нові дистанційні інструменти, які знадобляться наступного навчального року”, – каже в.о. мністра. 

Вона спрогнозувала можливе повернення студентів до університетів у червні (на період сесій), якщо цьому сприятиме епідеміологічна обстановка. 

“1 вересня не буде стартом навчального року для студентів у зв’язку зі зміщенням термінів вступної кампанії”, – говорить Любомира Мандзій.

Як карантин вплинув на навчальний процес?

Більшість закладів освіти після скасування карантинних обмежень поєднуватимуть традиційне навчання з дистанційним, прогнозує Секретар Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа. Вона допускає, що наступний навчальний рік вимагатиме дистанційного освітнього процесу. 

“Освіту й надалі недооцінюють, держа не ставить її в пріоритет, що спостерігається з розміру освітнього бюджету. А зарплати не мотивують працювати в цій сфері”, – погоджується з тезами Бахрушина народна депутатка. 

Проте хоч у приватних закладах зарплати більші, ніж у державних, але якість викладання там іноді знаходиться під сумнівом, констатує Піпа.

Безпечне проведення зовнішнього незалежного оцінювання, вступної кампанії та початку наступного навчального року є одними з головних завдань в освітній сфері. На це звернула увагу Голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина.

Вона запропонувала цього року знизити кількість мінімальних прохідних балів ЗНО при вступі на медичні та правничі спеціальності, які наразі становлять 150 і 140 балів відповідно. 

“Це виключення лише на цей рік, враховуючи навчання школярів дистанційно через карантин. А кількість зниження балів є питанням до дискусії”, – пояснює Гришина.

Але з цією пропозицією категорично не погодилася Інна Совсун, Голова підкомітету з питань освіти впродовж життя та позашкільної освіти Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій.

“Не підтримую зниження балів для вступу на медичні спеціальності. Ми не хочемо лікуватися у медиків, які не змогли скласти біологію”, – аргументує народна депутатка. 

Вона нагадала, що бал ЗНО є не “чистою” оцінкою, а рейтинговою. І він демонструє лише місце в рейтингу серед інших учнів. А при впровадженні карантину всі школяри перейшли на дистанційне навчання. 

Гідна освіта (не) для кожного

Також Совсун звернула увагу на нерівність у питання доступу до освіти.

“ЗНО демонструє відмінність між результатами дітей з міст і сіл. А також чіткий зв’язок між рівнем доходів родини та рівнем навчання дітей, адже більш заможні мають доступ до репетиторів, кращих навчальних заходів тощо”, – наводить приклад народна депутатка. 

“Якщо дитина хоче, то вона навчиться” – це невірний підхід. Іноді у школах вчителі викладають предмети по сумісності та не можуть забезпечити належну якість освіти”, – додає вона.  

Одним з механізмів вирішення цієї проблеми Совсун назвала додаткові субвенції малим школам. 

Академічна (не) доброчесність

Інша важлива проблема – академічна доброчесність. 

“Жодні реформи не спрацюють, якщо учні списуватимуть на іспитах, а студенти складатимуть іспити за хабарі”, – наголошує Совсун. 

Вона запропонувала посилити покарання за плагіат та змінювати культуру поведінки: учні не мають замовчувати нечесну поведінку інших учнів. 

Про академічну доброчесність говорив і проектний менеджер урядово-громадської ініціативи “Разом проти корупції” Михайло Серебряков.

“В Україні близько 170 тисяч людей із науковим ступенем. Але набагато менше українських вчених, які котируються міжнародним науковим товариством. Тобто в нас наявна значна кількість неякісних дисертацій”, – говорить експерт. 

Що говорять у регіонах?

Про недостатність комунікації освітньої реформи говорив директор Рівненської християнської  альтернативної школи “Світло” Сергій Терентьєв.

“Суть реформи Нова українська школа вчителям не пояснюють в повній мірі, багато з них її не розуміють. Деякі вчителі навіть кажуть: “Ми багато реформ пережили, і цю переживемо”, – наводить приклад Терентьєв.  

Тим паче вчителям вкрай важко розповідати про цю реформу з батьками учнів, резюмує він.

“Втілення реформи Нова українська школа на місцях поки що “буксує”. Але тут багато чого залежить саме від самих регіонів”, – вважає директорка Українського наукового клубу Наталія Шульга.

Про інший регіональний аспект освіти говорила виконавча директорка ГО “Відкрита політика” Ірина Жданова.

“Відсутність інтернета та українського телебачення у прифронтових районах Донецької та Луганської областей зводять там нанівець всі переваги освітньої реформи”, – вважає вона. 

“Якщо ми навчатимемо дітей, так як навчаємо їх сьогодні – ми вкрадемо у них завтра”, – підсумовує Жданова.

Відеозапис дискусії доступний за посиланням

Нагадаємо, 30 квітня Коаліція РПР організувала обговорення аналітичного брифу “Культура”.

“Регіональне обговорення реформ: на шляху до Вільнюса” організовується Коаліцією РПР у партнерстві з Посольством Литовської Республіки в Україні та Національним демократичним інститутом (НДІ), за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку.