Законопроект про всеукраїнський референдум не передбачає зміни території, — експерти

Президентський законопроект про всеукраїнський референдум не містить норм щодо зміни території. Про це розповіла співголова Ради Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ, членкиня правління Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко під час прес-конференції «Референдум від Президента: чого очікувати від законопроекту» 11 червня.

Питання щодо зміни території за народною ініціативою не може виноситися на референдум. Адже необхідна укладена на вищому рівні міжнародна угода за міжнародними правилами. Далі цей закон про ратифікацію має ухвалити Верховна Рада та лише після цього закон про ратифікацію виноситься на схвалення всеукраїнського референдуму.

Референдум має відбуватися виключно з одного питання, наголошує Кириченко. Адже винесення багатьох питань дуже часто використовується для маніпуляцій. Також законопроект передбачає кворум у щонайменше 50 % виборців для визнання референдуму такого, що відбувся.

У законопроекті «коректно визначено предмет всеукраїнського референдуму», звертає увагу голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко.

На всеукраїнський референдум можна виносити питання, які прямо передбачені Конституцією України: затвердження закону про внесення змін до розділів І, ІІІ, XIII Конституції (такий референдум призначає Президент України) та зміна території України (такий референдум призначає Верховна Рада). Також Президент проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою з питань загальнодержавного значення або щодо скасування законів чи їх окремих положень.

На референдумі не можна ухвалювати нові законопроекти, а лише скасовувати чинний закон або окремі його положення.

«Я не бачу підстав для проведення референдумів в Україні в найближчий період. Тому краще закон ухвалити тоді, коли на горизонті не видно нічийого інтересу до проведення якогось референдуму», — каже Коліушко, додавши, що це унеможливлює написання законопроекту під конкретних людей чи ситуацію.

Для проведення референдуму має бути зібрано 3 млн підписів у не менш ніж у 2/3 регіонів України, пояснює голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська. Це є запобіжником від винесення на референдум питань, які цікавлять якусь окрему групу людей.

Законопроект передбачає фінансування проведення референдуму виключно за державні кошти — до 2 млрд грн.

Проте Айвазовська назвала небезпечною норму щодо надання права Центральній виборчій комісії визначати порядок електронного голосування, і закликала до другого читання «зняти цю норму в цьому формулюванні».

Процедура електронного голосування визначена вкрай рамково й може породжувати низку ризиків, погоджується експерт із питань виборів та референдумів Міжнародної фундації виборчих систем Денис Ковриженко.

Впровадженню електронного голосування має передувати широка публічна дискусія за участю всіх стейкхолдерів, де треба оцінити лише переваги та недоліки цього способу голосування.

«Для мінімізації можливостей для зловживань і маніпуляцій закон має максимально чітко регламентувати відповідну процедуру, а сама вона має базуватись на міжнародних стандартах та найкращих практиках», — підсумовує Ковриженко.

Відеозапис дискусії доступний за посиланням.

Цей захід організований Центром політико-правових реформ за підтримки Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та британської допомоги від уряду Великої Британії в партнерстві з Громадянською мережею ОПОРА та Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ. Будь-які думки, висловлені під час заходу, належать учасникам заходу й не обов’язково відображають погляди IFES, USAID, урядів США або Великої Британії.