Місцеві вибори потребують змін до Виборчого кодексу та Конституції, – експерти

Новий Виборчий кодекс – не панацея 

Ухвалення нового Виборчого кодексу – це один з кроків на шляху реалізації виборчої реформи. Але сам кодекс не є панацеєю у цій реформі, зокрема він не вирішує питання боротьби з корупцією на виборах. На цьому зауважила співавторка драфту аналітичного брифу “Виборча реформа”, голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська.

“Виборчий кодекс містить прогресивні аспекти, як то запровадження територіальних та регіональних представництв ЦВК, цифрові технології у виборчому процесі, навчання для членів комісій, доступність виборчого процесу для людей з інвалідністю, але реалізувати їх в повній мірі за умов скороченого фінансування не вдастся”, – каже Айвазовська.

Вона нагадала, що 22 квітня 2020 року профільний комітет Верховної Ради підтримав законопроект №2769 про зменшення розміру застав на місцевих виборах: 4 мінімальні зарплати на кожні 90 тисяч виборців, а не на 10 тисяч, як це встановлено зараз. Тепер остаточне слово за народними депутатами, які мають розглянути цей законопроект 24 квітня.

Актуальні виклики виборчої реформи, представлені в брифі:

• вплив виборців на результати виборів обмежується запровадженням обов’язкових депутатських мандатів для “першої дев’ятки кандидатів” зі списку партії, що пройде до Парламенту;
• голоси виборців матимуть вплив лише для тих кандидатів, які подолають бар’єр у 25 % від розміру виборчої квоти;
• форма виборчого бюлетеня не сприяє голосуванню за конкретного кандидата;
• неврегулювання передвиборної агітації в Інтернеті та соціальних мережах;
• надмірне фінансування виборчих кампаній;
• Державний реєстр виборців після запровадження у 2009 році жодного разу не проходив незалежного аудиту;
• незабезпечення належної системи кваліфікації злочинів проти виборчих прав та виборчих порушень.

Рекомендації щодо пріоритетних дій на 2020 – 2021 роки:

• впровадження наступного етапу виборчої реформи – усієї Книги четвертої Виборчого кодексу, яка регламентує проведення місцевих виборів;
• ревізія положень Виборчого кодексу, які стосуються парламентських виборів, оскільки неточності в методі обчислення виборчої квоти та способу розподілу мандатів блокує встановлення результату виборів як для парламентської, так і місцевої кампанії;
• належне визначення санкцій за порушення виборчих прав і процедур неможливе без змін до Кримінального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення;
• встановлення справедливого та адекватного максимального розміру виборчих фондів партій/кандидатів для всіх типів виборів;
• врегулювання питання надмірної грошової застави для виборів усіх рівнів;
• внутрішня реформа Центральної виборчої комісії, яка повинна включати прозорість та відкритість способу ухвалення рішень.

Гроші – ключове питання перегонів 

Виборча кампанія – надзвичайно дороге явище, через що політичні сили можуть потрапити у залежність від своїх спонсорів, вважає співавторка брифу, керівниця напряму “Верховенство права” Центру демократії та верховенства права Надія Шувар.

Вона запропонувала послабити вплив великого бізнесу на вибори через зміни до Виборчого кодексу: встановити грошові та часові ліміти на передвиборчу агітацію.

Шувар виступила за скасування обов’язкової державної компенсації переможцям виборів на передвиборчу кампанію у сфері реклами в ЗМІ.

“Після минулих парламентських виборів держава мала відшкодувати майже 500 млн грн витрат політичним силам. 18% з цієї суми – це видатки на рекламу у медіа”, – говорить експертка. 

А грошова застава на виборах не виконує роль фільтру якості та кількості кандидатів. 

“Держава має повертати грошову заставу не тільки переможцям виборів, а й тим кандидатам і партіям, які хоч і не перемогли, але заручилися певним рівнем підтримки виборців”, – резюмує Шувар.

Що загрожує місцевим виборам?

Основним викликом для чергових місцевих виборів, які мають відбутися у жовтні 2020 року, є завершення адміністративно-територіальної реформи. Про це говорив член ЦВК Андрій Гевко.

“Проводити місцеві вибори на старій територіальній основі – це злочин. Адже треба буде витрачати додаткові кошти на нові вибори при утворенні нових об’єднаних територіальних громад”, – звертає увагу Гевко. 

Завершення адміністративно-територіальної реформи дозволить скоротити і кількість територіальних  виборчих комісій, що зекономить частину коштів.  Але через недостатній рівень фінансування проведення місцевих виборів у 1 млрд грн можливо доведеться скасувати оплату праці членів ДВК взагалі. Тим паче додаткових коштів потребує проведення виборів в умовах карантину.

“За новим кодексом вибори старост мають фінансуватися з місцевих бюджетів. Але питання фінансування досі не вирішено”, – додає Гевко.

Проведення місцевих виборів без змін до Конституції породжує існування нових територіальних утворень (ОТГ) разом із старими інститутами (районні ради), звертає увагу виконавчий директор Українського незалежного центру політичних досліджень Світлана Конончук.

“Питання проведення виборів до районних рад залишається відкритим”, – каже вона.

Конончук назвала дивним існування двох різних виборчих систем на місцевих виборах: 

• в містах з кількістю виборців до 90 тисяч осіб –  мажоритарна система відносної більшості;
• в містах з кількістю виборців 90 тисяч і більше осіб – пропорційна система з відкритими партійними списками.

Як не втратити голоси виборців? 

Генеральний директор Комітету виборців України Олексій Кошель звернув увагу на можливу втрату “десятків відсотків” голосів через складну для виборців форму бюлетеня, запроваджену новим Виборчим кодексом.  

Також значна частина голосів втрачається на закордонному виборчому окрузі

“Близько 2 млн українців не можуть проголосувати за кордоном, адже необхідно дістатися до українського посольства чи консульства”, – каже Кошель, запропонувавши надати можливість цим громадянам голосувати поштою.

На його думку, недостаток фінансування місцевих виборів може повністю загнати “в тінь” зарплати членів ДВК, і вони будуть повністю фінансово залежати від політичних сил.

Ухвалення нового Виборчого кодексу – це приведення національного законодавства до міжнародних норм, говорив Директор програм IFES Україна Роман Любченко.

“Необхідно зберегти гендерні квоти, забезпечити виборчі права внутрішньо переміщених осіб іі людей з обмеженими можливостями”, – наголошує експерт. 

Відеозапис обговорення доступний за посиланням.

Нагадаємо, 16 квітня Коаліція РПР організувала обговорення драфту аналітичного брифу “Економічні реформи”.

Драфти аналітичних брифів з питань реформ в Україні підготовлені до Ukraine Reform Conference 2020, яка відбудеться у Вільнюсі 7 липня. Пропозиції до драфтів аналітичних брифів ви можете залишити за лінком. 

“Регіональне обговорення реформ: на шляху до Вільнюса” організовується Коаліцією РПР у партнерстві з Посольством Литовської Республіки в Україні за підтримки Міністерства закордонних справ Литовської Республіки.