В Україні нехтують довкіллям при видобутку корисних копалин, – експерти

20.04.2020

Які наслідки об’єднання в одне міністерство Мінекології та Міненергетики? Які пріоритети Парламенту в сфері охорони довкілля? Як необхідно посилити відповідальність за порушення екологічних норм? Про це говорили учасники онлайн-заходу “Регіональне обговорення реформ: на шляху до Вільнюса” на тему реформи у сфері захисту довкілля, організованого Коаліцією РПР 26 березня

Держава проводить курс на видобуток корисних копалин без огляду на захист довкілля. Про це говорила юрисконсультка МБО “Екологія-Право-Людина” Наталія Куць.

Протягом вересня 2019 – січня 2020 років  Верховна Рада ухвалила закони, які регулюють питання функціонування системи моніторингу викидів парникових газівгосподарської діяльності з озоноруйнівними речовинами; безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів; заборони суцільних рубок в об’єктах природно-заповідного фонду; удосконалення законодавства про видобуток бурштину.

Ці заходи вирішують ряд секторальних проблем у сфері охорони довкілля. Але закон про заборону суцільної рубки в природно-заповідному фонді знімає мораторій на проведення рубок головного користування в окремих категоріях лісів, що негативно впливає на збереження лісів. Закон про видобуток бурштину переносить проведення оцінки впливу на довкілля (ОВД) вже після укладення угоди про розподіл продукції (УРП). Тобто допустимість видобутку буде визначатися вже після отримання дозволу на цей видобуток.

Презентуючи драфт аналітичного брифу “Захист довкілля”, Наталія Куць озвучила рекомендації для горизонтальних і секторальних змін у цій сфері.

Горизонтальні зміни:

  • розробка та ухвалення загальнодержавної програми підвищення екологічної свідомості населення; 
  • ухвалення закону про порядок здійснення екологічного контролю;
  • розробка та ухвалення закону про здійснення моніторингу за станом довкілля;
  • поширення відповідальності за екологічні правопорушення на юридичних осіб і забезпечення співмірності покарання; 
  • ухвалення Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у частині доступу до екологічної інформації та участі громадськості в процесі ухвалення рішень з питань, що стосуються довкілля”.

Секторальні зміни:

  • ухвалення пакету законів у сфері поводження з відходами (“Про управління відходами”, “Про батарейки, батареї та акумулятори”, “Про відходи електричного та електронного обладнання”, “Про упаковку та відходи упаковки” тощо); 
  • ухвалення законів про ідентифікацію та реєстрацію тварин, захист диких та домашніх тварин від жорстокого поводження, заборону експлуатації диких тварин у цирках та інших видовищних заходах; 
  • запровадження інвентаризації лісів;
  • ухвалення закону про території Смарагдової мережі на виконання зобов’язань з імплементації природоохоронних Оселищної та Пташиної директив.

Підготовка проекту закону про території Смарагдової мережі є одним з пріоритетів Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування. На це звернула увагу голова підкомітету з питань лісових ресурсів, об’єктів тваринного та рослинного світу, природних ландшафтів та об’єктів природно-заповідного фонду цього комітету Юлія Овчинникова.

“До розробки законопроекту про території Смарагдової мережі ми активно долучали громадських експертів. Також ми проводили консультації з міжнародними партнерами”, – говорить нардеп.

Ще одними пріоритетами роботи комітету вона назвала розробку законопроектів про ідентифікацію та реєстрацію тварин, захист диких та домашніх тварин від жорстокого поводження та заборону експлуатації диких тварин у цирках.

Проведення горизонтальних реформ – це вирішення 70% секторальних проблем, каже виконавча директорка МБО “Екологія-Право-Людина” Олена Кравченко.

За її словами, робота Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування є доволі прозорою, але у цьому комітеті “зав’яз” весь пакет пакетів законів про управління відходами.

“У комітеті зараз в основному ведеться консультативна робота (круглі столи, обговорення з громадськістю тощо), а не нормотворча”, – говорить Кравченко. 

Значний вплив на політику Уряду та профільного парламентського комітету у сфері охорони довкілля мало об’єднання в одне відомство Міністерства екології та природних ресурсів і Міненергетики та вугільної промисловості. Але ця практика вже продемонструвала свою неефективність, закцентував директор Бюро екологічних розслідувань Дмитро Скрильніков.

“У цілому ці дві частини об’єднаного міністерства фактично працюють окремо. Об’єднання міністерств відбулося явно не на користь охорони довкілля”, – вважає Скрильніков.

Одне об’єднане міністерство могло би реально впливати на імплементацію Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок. Але у цьому напрямі значного прогресу не спостерігається, констатує представниця Save Dnipro Ірина Черниш.

“Теплові електростанції – одні з головних чинників забруднення довкілля. Але в Україні вони виробляють 40% всього обсягу електроенергії”, – наводить дані експерт.

До реформи у сфері захисту довкілля слід прив’язати реформу децентралізації, адже зараз чітко не визначена роль об’єднаних територіальних громад у охороні довкілля та дотримання екологічного законодавства в цілому. На це звертає увагу керівниця відділу екологізації промисловості ГО “Екодія" Олена Міскун.

Проте органи місцевого самоврядування вже давно фактично ігнорують покладені на них природоохоронні вимоги, як-то управління побутовими відходами та стічними водами, зауважує експерт “Екоклубу” Андрій Мартинюк.

У свою чергу, еколог коаліції “Досить труїти Кривий Ріг” Анна Амбросова запропонувала ряд важливих кроків у сфері охорони довкілля:

  • прибрати норму про загибель людей зі статей Кримінального кодексу, які передбачають відповідальність за забруднення довкілля, адже абсолютна більшість екологічних злочинів не спричиняє жертв серед населення;
  • встановити відповідальність за забруднення шумом і випромінюванням; 
  • запровадити компенсації мешканцям регіонів, які потерпають від промислових викидів;
  • спрямувати частину податку на користування надрами до місцевих бюджетів для відновлення довкілля до оздоровлення населення.

Про важливість саме екологічного контролю говорив і депутат Маріупольської міської ради, еко-активіст Максим Бородін: “В Україні фактично неможливо притягнути до відповідальності у суді підприємства, які порушують екологічні норми”. 

Відеозапис онлайн-дискусії доступний за посиланням.

Нагадаємо, 12 березня Коаліція РПР провела регіональне обговорення драфтів галузевих аналітичних брифів “Охорона здоров’я” та “Антикорупційна політика”.

Драфти галузевих аналітичних брифів з питань реформ в Україні підготовлені до Ukraine Reform Conference 2020, яка відбудеться у Вільнюсі 7 липня. Пропозиції до драфтів аналітичних брифів ви можете залишити за лінком

Регіональне обговорення реформ: на шляху до Вільнюса» організовується Коаліцією РПР у партнерстві з Посольством Литовської Республіки в Україні за підтримки Міністерства закордонних справ Литовської Республіки та Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI – програма фінансується Європейським Союзом і співфінансується та реалізується Міністерством закордонних справ Данії).

Коментарі

Коментарі мають можливість залишати аутентифіцировані користувачі

3 коментаря
  • Adminin Admin 29.04.2020
    Центр розвитку інновацій - учасник
    test
    • Adminin Admin 29.04.2020
      Центр розвитку інновацій - учасник
      test2
      • Adminin Admin 29.04.2020
        Центр розвитку інновацій - учасник
        test3