Фінансування культурної сфери необхідно закріпити законодавчо, – експерти

Культура – це 4 елемент сталого розвитку. За декларацією Ханчжоу від 2013 року, уряди всіх держав забовязалися включати культуру до всіх сфер розвитку. На це звернула увагу співавторка драфту аналітичного брифу “Культура”, професорка кафедри української філософії та культури Київського національного університету імені Тараса Шевченка Наталія Кривда.

“Культура – не нахлібник, вона економічно приваблива. А споживання культурного продукту залежить від цінностей населення”, – наголошує вона.

Актуальні виклики у сфері культури, представлені в брифі:

• новостворений Комітет ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики досі не розпочав роботу із системного розв’язання проблем у культурній сфері;
• реформа місцевого самоврядування та адміністративно територіального устрою формує нові виклики для розвитку культурно-мистецьких установ та охорони пам’яток культурної спадщини в регіонах;
• наявна нормативно-правова база не забезпечує правову охорону об’єктів інтелектуальної власності та функціонування ринку їх використання.

Рекомендації щодо пріоритетних дій на 2020 – 2021 роки:

• створення заявленої Стратегії гуманітарної політики;
• підготовка нової редакції Закону “Про культуру”: необхідно закріпити пріоритетне значення інноваційної діяльності у сфері культури, концептуальні засади децентралізації культурної політики (“культурні округи”), визначити стандарти забезпечення державою громадян культурними послугами, окреслити нормативи відрахувань з бюджетів на підтримку культурної діяльності та утримання об’єктів культурної спадщини;
• вдосконалення законодавство про захист прав інтелектуальної власності для його гармонізації з європейськими та міжнародними нормами в цій сфері;
• ратифікувати Конвенцію Ради Європи про правопорушення, пов’язані з культурними цінностями, підписану Україною ще у 2017 році;
• забезпечити неупередженість і прозорість при проведенні конкурсів на посади голів держслужб та конкурсів на керівників закладів культури.

Розвиток культури – це кроки держави на вихід з її колоніального минулого, вважає член комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Микола Княжицький.

За його словами, після об’єднання Міністерства культури, молоді та спорту з Міністерством інформаційної політики досі не завершено процес передачі справ у сфері культури зі старого міністерства до нового. Де-факто Мінкультури молоді та спорту продовжує існувати, через що продовжуються оборудки із землею деяких культурних відомств, додає Княжицький.

Представник Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Валевський запропонував запровадити окрему субвенцію для підтримки розвитку культури в регіонах. 

“Це позбавить невеликі населенні пункти феномену “культурної бідності”, – вважає Валевський.

Інша його пропозиція – визначити на законодавчому рівні конкретну частку з місцевих бюджетів на розвиток культури.Також експерт звернув увагу на відсутність підзаконних актів, які б регулювали норму бюджетного кодексу щодо звільнення від сплати ПДВ при створенні культурної продукції. 

Про важливість підтримки організаторів мистецьких фестивалів в умовах карантину говорив менеджер “Культурний центр Єловицьких” Юрій Матевощук. Адже цього року ці заходи скоріш за все не відбудуться, тому їхні організатори можуть “не вижити”.

“Більшість країн ЄС виділили гроші на підтримку письменників, музикантів і акторів, які зараз опинилися без роботи. Адже майже всі їхні онлайн-концерти є безкоштовними”, – наводить приклад Матевощук.

Також він звернув увагу на необхідність підтримки культурних заходів у регіонах. 

“Якщо не створити мережі культурних хабів у маленьких містах, то їхнє населення стане заручником телевізора”, – підсумував митець. 

Через відсутність сталості культурної політики держави діячі цієї сфери вимушені кожен раз адаптуватися до нових умов, каже виконавча директора Українського культурного фонду Юлія Федів.

“УКФ багато часу витрачає на адаптацію документів до нових назв міністерств, які опікуються культурою”, – каже вона.

Федів звернула увагу на проблеми в діалозі щодо культурної політики не тільки між громадськістю та державою, а й між самими державними органами.

“Міністерство фінансів при формуванні бюджету країни враховує далеко не всі пропозиції міністерство, яке опікується культурною сферою”, – наголошує виконавча директора УКФ.

На проблемах українського книжкового ринку закцентував генеральний директор видавництва “Фоліо” Олександр Красовицький: обсяг друку книжок впав на 63%. А у 2019 році частина коштів програми “Українська книга” не були перерозподілені на купівлю книжок для бібліотек, а забрані Мінкультом. 

“Навіщо нам 15 000 бібліотек, якщо для них не закуповують книжки? Люди просто перестанут туди ходити”, – вважає Красовицький.

Він звернув увагу на дисбаланс українських і російських книжок на вітчизняному рівні.

“Обсяг ліцензування російських книжок становить 30 000 на рік, тоді як українські видавництва виробляють лише 6 000 книжок на рік”, – наводить цифри гендиректор “Фоліо”.

Нагадаємо, 30 квітня Коаліція РПР організувала обговорення драфту аналітичного брифу “Виборча реформа”.

Драфти аналітичних брифів з питань реформ в Україні підготовлені до Ukraine Reform Conference 2020, яка відбудеться у Вільнюсі 7 липня. Пропозиції до драфтів аналітичних брифів ви можете залишити за лінком. 

“Регіональне обговорення реформ: на шляху до Вільнюса” організовується Коаліцією РПР у партнерстві з Посольством Литовської Республіки в Україні за підтримки Міністерства закордонних справ Литовської Республіки.