Експерти назвали 5 перших кроків для запуску економіки після карантину

24.04.2020

Чи достатньо держава допомагає бізнесу під час епідемії коронавірусу? Як краще виводити економіку з карантину? Чому банківський сектор у фінансовій сфері – це “Тесла” серед возиків? Про це говорили учасники онлайн-заходу “Регіональне обговорення реформ: на шляху до Вільнюса” на тему економічних реформ, організованого Коаліцією Реанімаційний Пакет Реформ 16 квітня.

Новий Уряд – старі проблеми

У 2019 році нова Верховна Рада, Уряд і Президент сформували позитивні очікування у міжнародних інвесторів і заклали базу для масштабних економічних реформ. Але цього не відбулося через певні політичні чинники та епідемію коронавірусу. Про це говорив виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський під час презентації драфту аналітичного брифу “Економічні реформи”.

“Новий Кабінет міністрів почав роботу з нових реформ: відкриття ринку землі, приватизація, перезавантаження ринку праці. Але на роботу й цього Уряду вплинули політичні чинники, як-то тиск на бізнес силовиків”, – каже Вишлінський.

Він назвав основні виклики у сфері економічних реформ:

  • відсутність програми співробітництва з Міжнародним валютним фондом, адже досі не виконано одну з ключових вимог МВФ – ухвалення законопроекту № 3260 (так званий “анти-Коломойський” закон);
  • відкриття ринку землі в чинному форматі не надасть значного економічного поштовху та збереже можливість махінацій з державними землями сільскогосподарського призначення;
  • новий Уряд не підтвердив плани великої приватизації та перезавантаження ринку праці
  • нова влада ще більше, ніж попередня, не розуміє важливості незалежних інститутів, таких як Нацбанк, служба фінансових розслідувань та інші.

Рекомендації щодо пріоритетних дій на 2020–2021 роки:

  • повне використання потенціалу земельного ринку;
  • масштабна приватизація;
  • зменшення інвестиційних ризиків через тиск силовиків на бізнес.

Після переходу української економіки до ринкової моделі у 1990-х роках ще довгий час зберігалися неринкові радянські елементи: відсутність або знаходження в тіні ринків землі, праці та капіталу. На це звернув увагу Голова підкомітету з питань Регламенту Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради Павло Фролов.

“При всій критиці, попередній Уряд зберіг макроекономічну стабільність. Ми увійшли у нову кризу з кращими показниками, ніж у 2008 та 2014 роках”, – сказав нардеп, вказавши головні досягнення та невирішені проблеми попереднього Кабміну. 

Основні досягнення:

  • понад 960 держпідприємств передано на приватизацію;
  • спільно із 7 банками створено програму “Доступні кредити”: 5-7-9% для малого та середнього бізнесу;
  • розпочато демонополізацію спиртової галузі шляхом приватизації;
  • розпочато кампанію по детінізації зайнятості та перехід на “білі” зарплати;
  • розпочато боротьбу з корупцією на митниці, ДП, Агрофонді, Держрезерві, Укравтодорі.

Основні невирішені проблемні:

  • 8,3% падіння промислового виробництва у грудні 2019 року;
  • зношеність основних засобів виробництва в Україні (в середньому 60%) не зменшилася;
  • обсяг інвестицій не збільшився, інструменти для залучення інвестицій не задіяні;
  • не проведено анонсовану податкову реформу;
  • 2020 рік мав стати роком відновлення іпотечного кредитування,  але цього не відбулося.

Початку реформи ринку праці сприяла епідемія коронавірусу: вперше відбулося законодавче регулювання віддаленої праці, закцентував президент Київської школи економіки, екс-міністр економіки Тимофій Милованов.

За його словами, відсутність масштабної приватизації є джерелом корупції.

“Наявність у державній власності тисяч нестратегічних підприємств породжує значну корупцію. Тому і відбуваються політичні баталії за посади міністрів, які дозволяють контролювати ці тіньові фінансові потоки”, – говорить Милованов.

Зараз держава має підтримувати саме малий та середній бізнес, адже великий бізнес і так має значні ресурси у сфері Government Relations.Іншим важливим аспектом для економічного розвитку України Милованов назвав продовження співпраці з МВФ та недопущення оголошення дефолту.

“Експорт України складає 45% ВВП. Тому переможе та ідеологія, яка інтегрує нашу країну до світових ринків”, – резюмує екс-міністр.

Як запустити економіку після карантину?

Також Тимофій Милованов назвав 3 перші кроки для ефективного виходу економіки з карантину:

  • поновити роботу громадського транспорту з певними обмеженнями;
  • дозволити працювати майже всьому бізнесу, але зі зменшенням потужностей, щоби задіяти меншу кількість робітників;
  • надати одноразову фінансову допомогу бізнесу та споживачам для запуску попиту.

До цього переліку Гліб Вишлінський додав диференціацію карантинних заходів: наприклад, не вводити такий жорсткий карантин у Миколаївській області, який запроваджено у Чернівецькій. Також він запропонував відновити роботи дитячих садків і початкових шкіл, щоби звільнити їхніх батьків для роботи. 

Про неможливість повного запуску економіку одразу після скасування карантину говорив екс-радник Прем’єр-міністра Олексій Мушак. Адже для цього необхідно 1 – 1,5 місяці

“Якщо бізнес не приносить доходів, але дає робочі місця – держава має його підтримувати”, – наголошує Мушак.

Карго-культ фінансового сектору 

У свою чергу, засновник Інвестиційної групи “Універ” Тарас Козак порівняв українську фінансову сферу з “Теслою” серед возиків, де “Тесла” – це банківський сектор, а возики – всі інші сектори. 

“Українські банки мають одні з найсучасніших технологій у світі. Але возиком у порівнянні з ними є фінансовий ринок. До того ж Україна намагається просто скопіювати механізми з розвинених західних фінансових ринків, що нагадує карго-культ із намаганням обладнати звичайний возик сучасними автомобільними технологіями”, – наводить аналогію Козак.

Проте тепер банківський сектор не гальмує економіку, на відміну від 2008 та 2014 років.

“Зараз біля банків відсутні черги бажаючих забрати гроші. Навіть навпаки – кількість депозитів зростає. А курс гривні знаходиться в цілком пристойному коридорі”, – говорить  засновник Інвестиційної групи “Універ”.

Інвестиції – ключ до економічного зростання

Тарас Козак запропонував створити єдиний державний орган, який би опікувався питанням інвестицій.

“Єдиний KPI цього органу – це частка фінансового сектору у ВВП України”, – підсумовує Козак.

Анонсована владою інвестиційна няня є гарною ідеєю. Адже всі проекти в Україні мали свою таку няню: президента, прем’єра чи інших політиків, вважає членкиня Комітету підприємців України Оксана Грищенко.

Ольга Стефанішина, екс-директорка Урядового офісу європейської та євроатлантичної інтеграції, при виході з економічної кризи запропонувала використовувати вже наявні механізми.

“Україна має скористатися своїм членством у Світовій організації торгівлі, адже СОТ не вводила жодних обмежень на торгівлю товарами”, – пояснює Стефанішина.

Україна багато чого зробила у лібералізації своєї економіки, але замало – у сфері економічної безпеки, додала вона. 

Держпідтримка малого та середнього бізнесу: допомогти чи залишити

Малий та середній бізнес за результатами опитувань відчуває економічну лібералізацію, але зовсім не відчуває державну підтримку. На це звертає увагу керівник напрямку зі сприятливого бізнес-клімату програми USAID “Конкурентоспроможна економіка України” Любомир Чорній.

Найбільш вдалою реформою бізнес вважає лібералізацію валютного контролю, яку провели у 2018 році.

“Але з одного боку влада трохи знімає адміністративні бар’єри для середнього та малого бізнесу, а з іншого – ухвалює законопроекти № 128 і № 129 про розрахункові операції та детінізацію, які ускладнюють роботу підприємців”, – звертає увагу Чорній.

За його словами, через карантин проблеми почалися навіть у великого бізнесу, який вже реструктуризує фінансові зобов’язання. А малий бізнес може взагалі не пережити ці декілька місяців обмежувальних заходів. 

“Через це рівень безробіття може сягнути більше 15%, що викличе відтік трудових ресурсів за кордон”, – прогнозує експерт.

Відтермінування сплати ЄСВ для малого бізнесу – це неефективна допомога. Адже зараз малі підприємці не мають ресурсів для ведення бізнесу в цілому, говорить експертка ХГНО “Сучасна жінка” Дар’я Нагаївська.

“У Харкові майже половина малих і середніх  підприємців вже мають труднощі з бізнесом або очікують їх у найближчому майбутньому”, – наводить дані опитувань експертка. 

Відеозапис обговорення доступний за посиланням.

Нагадаємо, 9 квітня Коаліція РПР організувала обговорення драфту аналітичного брифу на тему реформи органів правопорядку.

Драфти аналітичних брифів з питань реформ в Україні підготовлені до Ukraine Reform Conference 2020, яка відбудеться у Вільнюсі 7 липня. Пропозиції до драфтів аналітичних брифів ви можете залишити за лінком

“Регіональне обговорення реформ: на шляху до Вільнюса” організовується Коаліцією РПР у партнерстві з Посольством Литовської Республіки в Україні за підтримки Міністерства закордонних справ Литовської Республіки та Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EUACI – програма фінансується Європейським Союзом і співфінансується та реалізується Міністерством закордонних справ Данії).

Коментарі

Коментарі мають можливість залишати аутентифіцировані користувачі

1 коментар