Реформа публічної адміністрації Реформа публічної адміністрації

моніторинг

Моніторинг прогресу реформи на основі аналізу виконання рекомендацій галузевого аналітичного брифу до URC 2021

Розділ 1. Моніторинг виконання рекомендацій щодо пріоритетів реформи на 2020 – травень 2021 року

1. Переглянути Стратегію реформування державного управління України на період до 2021 року та втілювати її в життя разом з Концепцією оптимізації системи центральних органів виконавчої влади (далі – ЦОВВ)
Частково виконано
З листопада 2020 року розпочався процес підготовки нової редакції Стратегії реформування державного управління до 2025 року. Проведені досить змістовні консультації з експертами і стейкхолдерами, а в лютому 2021 року представлено першу редакцію проєкту Стратегії та набір індикаторів для планування заходів й оцінювання результатів. Обговорення проєкту триває.

Ключові положення у сфері реформування державної служби, адміністративної процедури та адміністративних послуг заслуговують схвалення.
Загрози
У проєкті Стратегії ключові положення щодо реформи організації та діяльності міністерств визначені формально, без мети впровадження їх у життя.
2. Усунути зазначені в «Принципах Торонто» причини лише часткового виконання у попередні роки заходів з реалізації реформи та недотримання строків її реалізації з метою недопущення невиконання чи порушення строків у 2020–2021 рр., у своїй діяльності чітко дотримуватися принципів організації та діяльності органів виконавчої влади, визначених у «Принципах Торонто».
Частково виконано
Спостерігається прогрес реформ у сфері державної служби, адміністративної процедури та адміністративних послуг.
Загрози
Реформування організації та діяльності Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) та ЦОВВ продовжує відбуватися з порушенням змісту реформи та визначених строків реформування.
3. Розглянути підготовлений законопроєкт «Про Кабінет Міністрів України та центральні органи виконавчої влади» та внести його на розгляд Парламенту.
Не виконано
Законопроєкт «Про Кабінет Міністрів України та центральні органи виконавчої влади» на розгляд Парламенту не внесений.
Загрози
Законопроєкт № 5469 «Про внесення змін до деяких законів України щодо організації діяльності Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади», зареєстрований у Парламенті 5 травня 2021 року, є суттєво скороченим і спрощеним «замінником» законопроєкту «Про Кабінет Міністрів України та центральні органи виконавчої влади» і містить деякі серйозні недоліки.
4. Розмежувати функції формування державної політики (міністерства) та реалізації державної політики (інші ЦОВВ).
Частково виконано
Законопроєктом № 5469 «Про внесення змін до деяких законів України щодо організації діяльності Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади» від 5 травня 2021 року зроблено перший законодавчий крок у цьому напрямку. Також 9 лютого 2021 року в Парламенті зареєстрований законопроєкт № 5052 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо позбавлення Кабінету Міністрів України невластивих повноважень».
5. Утворювати директорати в міністерствах за всіма напрямами державної політики, за які відповідають міністерства.
Частково виконано
Директорати в міністерствах (окрім Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства молоді та спорту України, Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України) створені.
Загрози
Значного успіху досягти не вдалося. У трьох міністерствах директорати взагалі не створені (Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерство молоді та спорту України, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України). 

У чотирьох ключових міністерствах (Міністерство юстиції України, Міністерство фінансів України, Міністерство оборони України й Міністерство закордонних справ України) створено 1–2 пілотні директорати, які не покривають усі напрямки відповідальності міністерства. Таким чином, робота цих міністерств не базується на директоратах, а значить не базується на аналізі політики.

У Міністерстві цифрової трансформації України інша проблема: спочатку створили 15 директоратів, дві третини з яких не стосуються аналізу та формування політики, які є завданнями директоратів.

В інших міністерствах створені директорати, проте далеко не всі вони займаються своїм основним призначенням – формуванням політики. Більшість з них виконують інші функції, які керівникам міністерств видаються важливішими.
6. Узгодити план проведення конкурсів для заповнення директоратів між міністерствами для поступового наповнення кадрами в порядку пріоритетів переглянутої Стратегії.
Частково виконано
Конкурси на посади державних службовців законодавчо відновлені. Потреби в плані їх проведення немає.
7. Ухвалити законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення проходження державної служби» від 26 червня 2020 року № 3748 і виправити зроблені у 2019 році «помилки» в Законі України «Про державну службу», що підривають стабільність і демократичність інституту державної служби.
Частково виконано
Законопроєкт № 3748 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення проходження державної служби» від 26 червня 2020 року відхилено Парламентом 29 вересня 2020 року.  

Проблему розв'язано іншим законопроєктом. 23 лютого 2021 року повторно після розгляду пропозицій Президента України ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення проведення конкурсів на зайняття посад державної служби та інших питань державної служби» № 1285-IX. Зокрема, ним відновлюється проведення конкурсів на зайняття посад державної служби, призначення на які здійснювалося на умовах контракту на період дії карантину, спричиненого пандемією коронавірусу. 

Вилучається сумнозвісна стаття 871 Закону України «Про державну службу», що визначала додаткові підстави припинення державної служби посадовців категорії «А» за ініціативою суб’єкта призначення, а фактично давала право для безпідставного звільнення. Зменшується з п’яти до трьох кількість кандидатур на посаду державної служби, які подаються на розгляд суб’єкту призначення Комісією з питань вищого корпусу державної служби.
Загрози
Позиція Президента України свідчить про його намагання залишити за собою неконституційний вплив на призначення міністрів, нехтуючи при цьому вичерпним переліком повноважень, які визначені для Президента України Конституцією України. Це питання, хоча і виходить за межі сфери державної служби, негативно впливає на організацію та діяльність КМУ та ЦОВВ.
8. Продовжити реформування Української школи урядування та Національної академії державного управління при Президентові України (далі – НАДУ) з метою покращення стандартів навчання та переорієнтування освітніх послуг на стандарти Європейського Союзу.
Частково виконано
Президент України своїм указом «Про впорядкування використання об'єктів державної власності, що перебувають в управлінні Державного управління справами» від 5 листопада 2020 року № 487/2020 передав НАДУ (разом з Дніпропетровським, Львівським, Одеським, Харківським регіональними інститутами державного управління) до сфери управління Міністерства освіти і науки України. 

Відмову НАДУ від статусу «при Президентові України» можна оцінити позитивно. 24 лютого 2021 року Уряд ухвалив розпорядження «Деякі питання реорганізації закладів освіти» № 147-р, згідно з яким НАДУ приєднується до Київського національного університету імені Тараса Шевченка, чотири регіональні інститути НАДУ – до закладів вищої освіти у відповідних містах.
Загрози
Зазначене рішення КМУ не відповідає баченню експертів шляхів реформування системи підготовки та підвищення кваліфікації державних службовців. Воно розв’язує лише питання розподілу майнового комплексу, а не зміну підходів до навчання та підвищення кваліфікації. Суттєвих змін у діяльності Української школи урядування не було.
9. Завершити децентралізацію всіх адміністративних послуг.
Частково виконано
29 квітня 2021 року за ініціативою народних депутатів ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права громадян на доступ до державної у зв’язку з укрупненням територіальних громад» № 1427-IX. За цим законом колишні міста обласного значення, тобто утворені на їх основні укрупнені територіальні громади, нарешті також отримали повноваження з надання базових адміністративних послуг у сфері реєстрації актів цивільного стану.
10. Сприяти впровадженню адміністративних послуг у центрах надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП).
Частково виконано
ЦНАП розвиваються. Сотні нових і модернізованих ЦНАП відкриваються за підтримки Програми «U-LEAD з Європою». 3 листопада 2020 року ухвалено Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації мережі та функціонування центрів надання адміністративних послуг та удосконалення доступу до адміністративних послуг, які надаються в електронній формі» № 943-IX. 

Він додав гнучкості органам місцевого самоврядування (далі – ОМС) у питанні організації роботи ЦНАП, встановив вимогу щодо обов’язкового переліку послуг у ЦНАП, визначив етапність створення ЦНАП у громадах. Якість заміщення ЦНАП районних державних адміністрацій на ЦНАП ОМС ще важко оцінити, оскільки зміни розпочалися нещодавно.
Загрози
Експерти часто нарікають на неконструктивну позицію Міністерства цифрової трансформації України, якому бракує ефективної комунікації зі стейкхолдерами та врахування важливих пропозицій. Наприклад, у державній субвенції на розвиток ЦНАП не врахована пропозиція пріоритетно підтримати «старі райцентри» (для дієвого заміщення ЦНАП районних державних адміністрацій, що ліквідуються); у переліку обов’язкових послуг для ЦНАП акцент робиться на кількісному збільшенні в чотири рази замість пріоритетної уваги найпопулярнішим послугам; у питанні делегування ОМС повноважень з надання базових адмінпослуг позиція міністерства неконструктивна.
11. Врегулювати на рівні закону сферу оплати за адміністративні послуги.
Частково виконано
16 листопада 2020 року в Парламенті зареєстровано депутатський законопроєкт № 4380 «Про адміністративний збір». Його підтримують Асоціація ОТГ та Асоціація міст України. На початку розробки його підтримували й Міністерство розвитку громад та територій України, і Міністерство фінансів України. 6 лютого 2021 року законопроєкт включено до порядку денного Парламенту. Комітет з питань бюджету надав позитивний висновок. Подальші дії наразі відсутні.
Загрози
Питання впорядкування оплати за адміністративні послуги залишається проблемним. Уряд не підтримує законопроєкт № 4380 «Про адміністративний збір» передовсім через позицію Міністерства цифрової трансформації України. Навіть існують частково альтернативні законопроєкти від Уряду (але не системні для сфери адмінпослуг і такі, що не розв'язують ключових проблем).
12. Ухвалити остаточно закон про загальну адміністративну процедуру
Частково виконано
У цьому напрямку здійснювалася активна робота. 14 травня 2020 року в Парламенті зареєстровано законопроєкт № 3475 «Про адміністративну процедуру». 2 вересня 2020 року його ухвалено в першому читанні. Робоча група з підготовки законопроєкту закінчила роботу в лютому 2021 року. 17 березня 2021 року надано таблицю поправок-2. 8 квітня 2021 року надано зміни до таблиці поправок-2 і позитивний висновок головного комітету. Є позитивний висновок SIGMA.
0 коментарів

Коментарі мають можливість залишати аутентифіцировані користувачі

Розділ 2. Основні виклики в реалізації реформи станом на зараз (час проведення моніторингу)

Уряду складно вдається реформування своєї організації та діяльності, а також системи ЦОВВ. Відсутнє лідерство Прем’єр-міністра України в цій реформі. Політична воля провести один з визначальних напрямків реформи – реформу діяльності міністерств (здійснення ними аналізу державної політики, стратегічного планування) досить слабка.


Координаційна рада з реформування державного управління при КМУ не має значного впливу на реформування державного управління.


Влада не завжди дослухається до наданих громадськістю рекомендацій і пропозицій.

0 коментарів

Коментарі мають можливість залишати аутентифіцировані користувачі

Розділ 3. Рекомендації щодо пріоритетів реформи на 2021–2022 рр. (наступний річний період, до URC 2022)
  1. Ухвалити нову редакцію Стратегії реформування державного управління України на період до 2025 року та втілювати її в життя разом з Концепцією оптимізації системи центральних органів виконавчої влади.

  2. У законопроєкті(ах) про внесення змін до законів України «Про Кабінет Міністрів України» та «Про центральні органи виконавчої влади» врахувати ключові положення, викладені в законопроєкті «Про Кабінет Міністрів України та центральні органи виконавчої влади», або ухвалити цей закон.

  3. Ухвалити нову редакцію Регламенту КМУ.

  4. Продовжувати реформу організації та діяльності міністерств, спрямовану на здійснення міністерствами функцій аналізу державної політики та стратегічного планування. Позбавити міністерства та інші ЦОВВ невластивих для них повноважень.

  5. Утворювати директорати в міністерствах за всіма напрямами державної політики, за які відповідають міністерства. Директорати мають займатися формуванням державної політики, а не функціями, визначеними для них керівниками міністерств. Переглянути підходи до утворення директоратів у тих міністерствах, де вони не відбивають сутність реформи міністерств.

  6. Укомплектувати на 100 % штатну чисельність директоратів міністерств висококваліфікованими кадрами.

  7. Продовжувати:

    1.  реформу оплати праці державних службовців;

    2. реформу професійного навчання державних службовців (у тому числі реформу колишньої НАДУ, яка нині приєднана до Київського національного університету імені Тараса Шевченка, та Української школи урядування);

    3. впровадження Інформаційної системи управління людськими ресурсами на державній службі (HRMIS).Удосконалити методологію проведення конкурсів на посади державної служби, підвищити їх прозорість, незаангажованість, активізувати їх рекламну кампанію та комунікацію із суспільством у цьому питанні.

  8. Ухвалити:

    1. Закон України «Про адміністративну процедуру», внести зміни у пов’язані з ним закони та застосовувати його на практиці;

    2. Закон України «Про адміністративний збір».

  9. Продовжувати:

    1. децентралізацію базових адміністративних послуг;

    2. розвиток ЦНАП;

    3. диджиталізацію адміністративних послуг.

0 коментарів

Коментарі мають можливість залишати аутентифіцировані користувачі

Реформа публічної адміністрації

Реформа публічної адміністрації

Бриф "Реформа публічної адміністрації"

Методологія моніторингу

Дата проведення моніторингу:

30.06.2021

Стан виконання рекомендацій:

Всього рекомендацій: 12
Виконано - 0 (0%)
Частково виконано - 11 (92%)
Не виконано - 1 (8%)
Загрози - 8 (67%)
Автори:
Ігор Коліушко
голова правління,
Центр політико-правових реформ
Рецензенти:
Олександр Заславський
директор аналітичного відділу,
Лабораторія законодавчих ініціатив