Права людини й реінтеграція окупованих територій Права людини й реінтеграція окупованих територій

моніторинг

Моніторинг прогресу реформи на основі аналізу виконання рекомендацій галузевого аналітичного брифу до URC 2021

Моніторинг виконання рекомендацій щодо пріоритетів реформи на 2020 – травень 2021 року

1. Забезпечити ефективну та постійну координацію та комунікацію між різними структурами в Парламенті, Уряді та Офісі Президента України з метою забезпечення реінтеграції окупованих територій.
Частково виконано
Попри інституційну розбудову державних органів, відповідальних за питання деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України (далі – ТОТ), забезпечення систематичної та ефективної координації між ними залишається актуальним завданням для української влади. 

Брак узгодженої позиції та дій Парламенту, Уряду та Офісу Президента України створює ризики для діяльності у сфері деокупації та реінтеграції ТОТ (наприклад, проти криміналізації так званого «колабораціонізму» публічно виступають в Уряді, натомість народні депутати, зокрема, члени президентської фракції, реєструють низку законопроєктів, які передбачають встановлення кримінальної відповідальності за різні форми «колабораціонізму» як співпраці громадян України з окупаційними органами влади чи з країною-агресором). 

Водночас гарним прикладом координації дій може стати ухвалення Закону України «Про корінні народи України», розробленого у співпраці з Урядом та внесеного на розгляд Верховної Ради України (далі – ВРУ) Президентом України як невідкладного 18 травня 2021 року.
2. Посилити тиск на державу-агресора з метою припинення порушень прав людини на окупованих територіях, наполягати на запровадженні незалежного інспектування і контролю міжнародними інституціями ситуації з правами людини на цих територіях.
Частково виконано
У 2021 році Україна ініціювала створення міжнародного консультаційно-координаційного механізму «Кримська платформа», метою якого є консолідація зусиль міжнародної спільноти задля повернення питання Криму до порядку денного, захисту прав людини в Криму та сприяння деокупації півострова. Концепція Кримської платформи розроблена Міністерством закордонних справ України за ініціативи Президента України. 23 серпня 2021 року в Києві має відбутися установчий саміт Кримської платформи, до участі в якому запрошені понад 100 міжнародних лідерів.

Кримська платформа передбачає консолідацію зусиль з метою посилення тиску на Російську Федерацію (далі – РФ) за порушення прав людини та норм міжнародного гуманітарного права. Одним з таких важливих механізмів є застосування персональних обмежувальних заходів (санкцій) до осіб, причетних до системних і масштабних порушень прав людини на окупованому півострові. 

Варто зазначити, що Рада національної безпеки і оборони України розпочала роботу над створенням відкритого реєстру національних санкцій. Однак необхідні зміни на законодавчому рівні не внесені. Залишається актуальним питання проведення незалежного міжнародного моніторингу ситуації з правами людини на тимчасово окупованій території Криму.
3. Розробити та затвердити Стратегію реінтеграції ТОТ України та план її реалізації, інституціоналізувати на державному рівні механізми її реалізації.
Частково виконано
У березні 2021 року Президент України затвердив Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Стратегія є необхідним кроком для забезпечення послідовної системної роботи держави з відновлення територіальної цілісності України, подолання наслідків, спричинених тимчасовою окупацією Криму, а також захисту прав та інтересів громадян України. На виконання Стратегії Уряд протягом тримісячного строку має розробити та затвердити план заходів (наразі цей процес триває). Водночас стратегії деокупації та реінтеграції ТОТ у Донецькій та Луганській областях не розроблено та не ухвалено.
4. Розпочати консультації стосовно розвитку законодавчих ініціатив у сфері формування політики перехідного правосуддя.
Виконано
У січні 2021 року на сайті Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (далі – Мінреінтеграції) оприлюднений для громадського обговорення проєкт Закону України «Про державну політику перехідного періоду». Попри певну критику документа з боку експертів громадських організацій, варто відмітити відкритість міністерства. Так, після опрацювання коментарів і пропозицій до положень законопроєкту від 110 стейкхолдерів 1 червня на сайті Мінреінтеграції оприлюднений оновлений проєкт цього закону для громадського обговорення.
5. Розбудувати урядову систему координації діяльності з реінтеграції ТОТ.
Частково виконано
Наразі існує багато питань як до координації між різними гілками влади, так і системи взаємодії всередині Уряду. Зокрема, ідею створення в Кабінеті Міністрів України посади віцепрем’єр-міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій громадські організації підтримали саме через перспективу забезпечення ефективної координації діяльності органів виконавчої влади. Натомість така координація не завжди стабільна та системна. Замість активізації роботи з питань реінтеграції в усіх міністерствах ці питання концентруються в Мінреінтеграції.
6. Посилити регіональні представництва Мінреінтеграції в Донецькій, Луганській і Херсонській областях до кінця 2020 року.
Частково виконано
На жаль, посилення представництва Мінреінтеграції в регіонах не відбулося. Понад те, протягом тривалого часу фактично відсутній регіональний офіс міністерства в Луганській області. Це може становити ризик для втрати «зв’язку» з мешканцями області, яка значним чином постраждала внаслідок конфлікту, а також позбавляє міністерство можливості збирати інформацію, необхідну для ухвалення рішень на центральному рівні.
7. Скасувати Закон України «Про створення вільної економічної зони «Крим» (далі – ВЕЗ «Крим»).
Виконано
У лютому 2020 року на базі парламентського комітету з питань прав людини створена робоча група з напрацювання законопроєкту про скасування ВЕЗ «Крим». До цієї робочої групи ввійшли представники профільних міністерств і відомств, Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, правозахисних організацій. У співпраці з Комітетом ВРУ з питань податкової та митної політики напрацьовані три законопроєкти, які дозволять скасувати закон про ВЕЗ «Крим» і забезпечать повноцінне відновлення прав кримчан як громадян України. 18 травня 2021 року група народних депутатів зареєструвала цей пакет законопроєктів. Наразі вони очікують на розгляд у ВРУ.
8. Запровадити механізм виплати пенсії мешканцям ТОТ.
Не виконано
Попри те, що держава не вжила заходів для впровадження механізму виплати пенсії мешканцям окупованих територій у Донецькій та Луганській областях без необхідності отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі – ВПО), на ситуацію у 2020–2021 роках позитивно вплинули запроваджені в Україні карантинні обмеження задля уникнення розповсюдження COVID-19. 

Так, внаслідок комплексу змін, передбачених законодавством України, мешканці окупованих територій, які мають довідку ВПО та отримують пенсію на підконтрольній Уряду України території, продовжують її отримувати протягом усього строку дії карантину без необхідності проходження періодичної верифікації. Відповідно до рішення Уряду, карантин в Україні продовжений до 30 червня 2021 року і, ймовірно, буде продовжуватися й надалі, що є тимчасовим розв'язанням питання виплати пенсії мешканцям окупованих територій, особливо в умовах фактичного припинення роботи контрольних пунктів в'їзду-виїзду (далі – КПВВ) на лінії розмежування.
9. Створити державну систему документування порушень прав людини, які сталися в умовах та внаслідок збройного конфлікту та окупації.
Частково виконано
Мінреінтеграції підтримало ідею створення державної системи моніторингу і документування порушень прав людини, міжнародного гуманітарного права та інших порушень, вчинених у ході збройної агресії РФ. При цьому його позиція здебільшого відповідає позиції правозахисних організацій. 

Наразі, паралельно зі створенням державної установи «Український національний центр розбудови миру», розпочата робота Експертної ради документаторів з представників громадських правозахисних організацій, завданням якої є напрацювання пакету проєктів нормативно-правових актів і технічних документів для запровадження державної системи моніторингу і документування порушень, вчинених під час збройного конфлікту. 2 червня Президент України підписав указ, відповідно до якого Уряду доручено вжити заходів зі створення та належного фінансування Центру документування порушень прав людини та шкоди, завданої внаслідок збройної агресії РФ.
10. Запровадити адміністративну процедуру встановлення фактів народження та смерті, які відбулися на ТОТ.
Не виконано
Адміністративну процедуру не запроваджено. У 2020–2021 роках ситуація значно ускладнилася карантинними обмеженнями та закриттям КПВВ, що призвело до суттєвого зниження кількості фактів народження та смерті, зареєстрованих на підконтрольній Уряду України території. Так, протягом 2019 року зареєстровано 11359 фактів народження дітей на ТОТ, а у 2020 році – лише 5391.
11. Розробити стратегічні рішення, які дозволять мінімізувати майбутні негативні наслідки обмежень, пов’язаних з COVID-19.
Частково виконано
У 2020 році новим викликом для української влади стала пандемія COVID-19. Карантинні обмеження, запроваджені в березні з метою недопущення розповсюдження COVID-19, передбачали фактичне припинення роботи КПВВ з окупованими територіями. Це призвело до роз’єднання сімей, обмеження доступу до медичної допомоги, отримання ліків тощо. Тому важливими були зміни, внесені до порядків перетину КПВВ на лінії розмежування та порядку перетину адмінкордону з Кримом, які встановили перелік підстав гуманітарного характеру для перетину КПВВ у разі їхнього закриття.

Позитивним кроком держави стало запровадження експрес-тестування на COVID-19 на КПВВ, хоча воно і діє з деякими обмеженнями. З червня 2021 року став доступним запис на щеплення проти COVID-19 громадян України, які проживають на ТОТ (першочергово люди похилого віку 65 років і старші). 

Моніторинг виконання рекомендацій, наданих громадськими правозахисними організаціями, свідчить про те, що більшість з них (8) перебувають у процесі виконання, для їх реалізації вживаються необхідні дії. Одна рекомендація виконана повністю, три – не виконані.

0 коментарів

Коментарі мають можливість залишати аутентифіцировані користувачі

Розділ 2. Основні виклики в реалізації реформи станом на зараз (час проведення моніторингу)
Ризик переривання зв’язків з мешканцями ТОТ через обмеження свободи пересування. Для забезпечення реінтеграції ТОТ надзвичайно важлива наявність і підтримка зв’язків з їх мешканцями. У зв’язку з пандемією COVID-19 і запровадженням карантинних обмежень значно скоротилася кількість перетинів лінії розмежування у Донецькій та Луганській областях, а також адміністративного кордону з ТОТ Криму. Починаючи з березня 2020 року, КПВВ періодично не функціонували взагалі чи функціонували в обмеженому режимі. Ситуація, яка виникла в березні 2020 року, значно ускладнилася у 2021 році через дії окупаційних органів влади щодо закриття чи обмеження функціонування КПВВ (наприклад, окупаційна влада системно блокує відкриття нових КПВВ «Щастя» і «Золоте» в Луганській області). Таким чином, ризик обмеження зв’язків з українськими громадянами на ТОТ є високим завдяки діям окупаційних сил і їхній чіткій позиції, направленій на ізоляцію українських громадян, капсулювання їх на ТОТ та орієнтацію на РФ. 
Відсутність рішень для практичних питань, які впливають на реінтеграцію. Серед них – забезпечення виплати пенсії мешканцям ТОТ у Донецькій та Луганській областях без необхідності отримувати довідку про взяття на облік ВПО. Також важливим є питання документів, які видані на окупованих територіях. Ідеться не тільки про створення позасудового механізму оформлення українських свідоцтв про народження або смерть, які відбулися в окупації, а й визначення процедур використання інформації з документів, виданих на ТОТ, зокрема документів про освіту, медичних довідок, довідок, які підтверджують період праці, судових і нотаріальних документів тощо. Є і нові виклики. Так, на сьогодні потребує врегулювання питання вакцинації громадян України на ТОТ російською вакциною «Спутнік Ві» та, відповідно, врахування інформації «паспортів вакцинації», виданих на ТОТ, щоб через невизнання документів, виданих органами окупаційної влади, уникнути ситуації, коли люди змушені вакцинуватися двічі.

Відсутність цілісного державного бачення плану подолання негативних наслідків збройного конфлікту. Наразі органи влади вживають різні, іноді не скоординовані між собою заходи, які впливають на процес реінтеграції, що робить цю політику несистемною. Відсутність системної політики не дозволяє оцінити, наскільки ефективні заходи з реінтеграції, чи досягають вони мети, а самі управлінські рішення в цій сфері є ситуативними, хаотичними, непередбачуваними. 
0 коментарів

Коментарі мають можливість залишати аутентифіцировані користувачі

Розділ 3. Рекомендації щодо пріоритетів реформи на 2021–2022 рр. (наступний річний період, до URC 2022)
Здебільшого рекомендації, надані в попередньому брифі, залишаються актуальними, проте потребують уточнення. Рекомендуємо:

  1. Наполягати на запровадженні незалежного інспектування й контролю міжнародними інституціями ситуації з правами людини на ТОТ.
  2. Забезпечити ефективну та постійну координацію та комунікацію між різними структурами в Парламенті, Уряді та Офісі Президента України з метою забезпечення реінтеграції окупованих територій.
  3. Розробити та затвердити Стратегію реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях і план її реалізації.
  4. Запровадити національну модель перехідного правосуддя задля забезпечення шляху переходу від стану збройного конфлікту до миру з урахуванням інтересів постраждалих осіб.
  5. Розбудовувати урядову систему координації діяльності з реінтеграції ТОТ.
  6. Посилити регіональні представництва Мінреінтеграції в Донецькій, Луганській та Херсонській областях до кінця 2021 року.
  7. Скасувати Закон України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України».
  8. Запровадити механізм виплати пенсії мешканцям ТОТ без необхідності отримання ними довідки про взяття на облік ВПО.
  9. Створити державну систему документування порушень прав людини, які сталися в умовах і внаслідок збройного конфлікту та окупації.
  10. Запровадити адміністративну процедуру встановлення фактів народження та смерті, які відбулися на ТОТ.

Пріоритетні реформи на найближчий рік: 

  • Підтримка зв’язків з мешканцями окупованих територій. В умовах, коли окупаційні органи влади обмежують свободу пересування українських громадян, питання пошуку нових шляхів підтримки зв’язків з мешканцями окупованих територій набуває особливого значення. Наразі надання та гарантування права на освіту, медичну допомогу, соціальний захист, спрощений порядок оформлення документів про народження, паспортів для українських громадян, які проживають на ТОТ, має стати пріоритетним завданням для державної влади. Водночас повинні розвиватися платформи для комунікації та діалогу мешканців України, у тому числі ТОТ, для створення спільного бачення майбутнього.

  • Формування чіткої скоординованої державної політики з питань реінтеграції ТОТ і вироблення загального бачення шляхів подолання негативних наслідків збройного конфлікту з урахуванням реалізації та захисту прав осіб, що постраждали внаслідок збройного конфлікту. Відсутність скоординованої чіткої позиції щодо ключових кроків процесу деокупації та реінтеграції ТОТ позбавляє цю політику передбачуваності та зрозумілості для громадян України.
 
  • Ухвалення стратегічних документів щодо деокупації та реінтеграції ТОТ у Донецькій та Луганській областях, а також у сфері інформаційної реінтеграції ТОТ. Наразі ці стратегічні документи відсутні, проте вони забезпечать розуміння мети та завдань державної політики в цих сферах. Також актуальною є розробка нових документів у сфері інформаційних стратегій, які передбачали б напрями комунікації з громадянами, які проживають на ТОТ.
0 коментарів

Коментарі мають можливість залишати аутентифіцировані користувачі

Права людини й реінтеграція окупованих територій

Права людини й реінтеграція окупованих територій

Бриф "Права людини й реінтеграція окупованих територій"

Методологія моніторингу

Дата проведення моніторингу:

30.06.2021

Стан виконання рекомендацій:

Всього рекомендацій: 11
Виконано - 2 (18%)
Частково виконано - 6 (55%)
Не виконано - 3 (27%)
Загрози - 0 (0%)
Автори:
Альона Луньова
менеджерка з адвокації,
Центр прав людини ZMINA
Ольга Скрипник
голова правління,
Кримська правозахисна група
Олександр Павліченко
виконавчий директор,
Українська Гельсінська спілка з прав людини
Рецензенти:
Юлія Тищенко
керівниця програми підтримки демократичних процесів,
Український незалежний центр політичних досліджень