Конституційна реформа

Розділ 1. Моніторинг виконання рекомендацій щодо пріоритетів реформи на 2020 – травень 2021 року

1. Неухильно дотримуватися Конституції України під час здійснення своїх повноважень.

Частково виконано

Загрози

Проаналізувавши виконання рекомендацій, зазначимо, що простежується така закономірність: Верховна Рада України (далі – ВРУ) переважно дотримується Конституції України під час здійснення своїх повноважень, однак час від часу свідомо порушує її, щоб досягнути політичних цілей.

Так, 18 лютого 2021 року ВРУ призначила суддю Конституційного Суду України (далі – КСУ), лояльного до провладної більшості, без проведення належного конкурсного відбору, хоча конкурсні засади призначення суддів КСУ є прямою вимогою Конституції України. До того ж інколи порушується вимога, яка регулює особисте голосування народних депутатів України під час ухвалення законів або інших правових актів ВРУ.

2. Постійно враховувати юридичні позиції КСУ під час розгляду та ухвалення рішень щодо законопроєктів про внесення змін до Конституції України.

Не виконано

Загрози

4 лютого 2020 року ВРУ попередньо схвалила законопроєкт № 1017 про внесення змін до статей 76 та 77 Конституції України (щодо зменшення конституційного складу ВРУ та закріплення пропорційної виборчої системи) без розгляду юридичної позиції КСУ. У своєму висновку від 16 грудня 2019 року № 8-в/2019 КСУ звернув увагу на те, що:

пропоноване законопроєктом № 1017 положення про зменшення конституційного складу ВРУ до трьохсот народних депутатів України має розглядатися у взаємозв’язку з тими положеннями Основного Закону України, які визначають певну (конкретну) кількість народних депутатів України (а під час внесення таких змін має дотримуватися відповідна домірність та збережена системність усіх положень Конституції України);
застосування на практиці пропонованого законопроєктом № 1017 пункту 17 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України може призвести до розриву в часі між моментом (днем) припинення повноважень парламенту і моментом (днем) набуття їх новообраним парламентом, а отже, до порушення конституційного принципу безперервності функціонування законодавчої влади.

Оскільки ВРУ не розглядала законопроєкт № 1017 на наступній черговій сесії (тобто до лютого 2021 року), він вважається відхиленим.

Також 4 лютого 2020 року ВРУ розглянула законопроєкт № 1014 про внесення змін до статті 106 Конституції України щодо закріплення повноважень Президента України утворювати незалежні регуляторні органи, Національне антикорупційне бюро України (далі – НАБУ), призначати на посади та звільняти з посад директора НАБУ і директора Державного бюро розслідувань (далі – ДБР). КСУ надав негативний висновок на цей законопроєкт, однак його попередньо не було схвалено через нестачу голосів.

3. Відмовитися від практики проведення точкових, безсистемних конституційних змін без реальної концепції (бачення) конституційної реформи та її результатів.

Не виконано

16 березня 2021 року ВРУ включила до порядку денного законопроєкт № 5133 про внесення змін до статей 85 та 106 Конституції України щодо порядку призначення на посади та звільнення з посад директора НАБУ та директора ДБР і направила його до КСУ для одержання висновку про його відповідність вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Розробка та внесення такого законопроєкту ще раз свідчить, що в Парламенті продовжується практика ініціювання точкових змін до Конституції України замість проведення комплексної конституційної реформи.

4. Створити інклюзію, яка реально працює, парламентську групу з підготовки комплексної конституційної реформи з метою вдосконалення механізму державної влади, посилення парламентаризму, як і було задекларовано Парламентом ще після Революції Гідності, зокрема після повернення до Конституції України в редакції 2004 року в політико-правовий спосіб.

Частково виконано

У 2021 році деякі народні депутати України та провідні експерти у сфері конституційного права створили парламентську експертну робочу групу з питань конституційного реформування, яка працювала в межах проєкту «Налагодження громадсько-парламентської взаємодії у конституційному процесі». Цей проєкт реалізується Центром політико-правових реформ у межах Програми USAID РАДА, що виконується Фондом Східна Європа, за участі експертів Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN у межах Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

16 народних депутатів України спільно з експертами громадського сектору обговорили проблеми конституційного регулювання питань парламентаризму, глави держави, виконавчої влади, правосуддя, конституційного контролю та формування доброчесного і професійного складу суддів КСУ, розглянули досвід України та закордонних країн у регулюванні таких питань, а також спільно шукали шляхи розв’язання проблем і недоліків конституційного дизайну в Україні. Проведено дев’ять закритих, а також два публічні (розширені) онлайн-засідання цієї групи. Однак політичної волі провести комплексну реформу задля вдосконалення механізму державної влади у Парламенту цього скликання немає.

5. Завершити реформи децентралізації, закріпивши в Конституції України новий адміністративно-територіальний устрій та посиливши місцеве самоврядування, зокрема через встановлення фінансових гарантій для його здійснення.

Не виконано

Після відкликання суб’єктом ініціювання 17 січня 2020 року законопроєкту № 2598 про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади нових законопроєктів з цього питання до ВРУ не внесено.

0 коментарів

Коментарі мають можливість залишати авторизовані користувачі

Розділ 2. Основні виклики в реалізації реформи станом на зараз (час проведення моніторингу)

Станом на 4 лютого 2020 року і донині ВРУ не розглянула жодного законопроєкту про внесення змін до Конституції України.

22 лютого 2021 року 237 народних депутатів України зареєстрували в Парламенті законопроєкт № 5133 про внесення змін до статей 85 та 106 Конституції України, що визначають порядок призначення на посади та звільнення з посад директора НАБУ і директора ДБР. Наразі він очікує висновку КСУ.

Після загострення політичного конфлікту між Президентом України та КСУ в жовтні 2020 року Парламент ініціював низку законопроєктів про вдосконалення конституційного провадження та імплементацію конституційної вимоги щодо призначення суддів КСУ, однак жоден з них не передбачає внесення змін до Конституції України. Так, 21 грудня 2020 року в Парламенті зареєстровано законопроєкт № 4533 «Про конституційну процедуру», ухвалений у першому читанні 15 квітня 2021 року. Він рекомендований Комітетом ВРУ з питань правової політики до ухвалення в другому читанні та в цілому, але його назву рекомендовано змінити на «Про процедуру розгляду справ і виконання рішень Конституційного Суду України».

Також ВРУ ухвалила Закон України «Про всеукраїнський референдум» 26 січня 2021 року № 1135-IX, який усуває процедурні перешкоди щодо внесення змін до розділів І, ІІІ, ХІІІ Конституції України.

Жодного законопроєкту про комплексне конституційне реформування системи публічної влади або завершення реформи децентралізації наразі в Парламенті не зареєстровано.

0 коментарів

Коментарі мають можливість залишати авторизовані користувачі

Розділ 3. Рекомендації щодо пріоритетів для реформи на 2021–2022 рр. (наступний річний період, до URC 2022)

Проведений моніторинг виявив, що істотного прогресу у сфері конституційної реформи протягом 2020–2021 рр. не відбулося. Надані рекомендації стосовно пріоритетних дій на 2020–2021 рр. залишаються актуальними.

Пріоритетні кроки конституційної реформи на наступний рік:

реформа децентралізації, посилення місцевого самоврядування;
комплексна конституційна реформа владного «трикутника» (Парламент – Президент – Уряд).

0 коментарів

Коментарі мають можливість залишати авторизовані користувачі

Конституційна реформа

Бриф "Конституційна реформа"

Дата проведення моніторингу:

Стан виконання рекомендацій:

Всього рекомендацій: 5

Виконано - 0 (0%)

Частково виконано - 2 (40%)

Не виконано - 3 (60%)

Загрози - 2 (40%)