Розділ 1. Моніторинг виконання рекомендацій щодо пріоритетів реформи на 2020 – травень 2021 року
1. Ухвалити проєкт Закону України «Про основні засади молодіжної політики», доопрацювавши його до другого читання за участі експертів.
Частково виконано
Закон ухвалено, але експерти не брали участі в погодженні комітетом порівняльної таблиці. Така фіналізація законопроєкту конфліктує з його основною суттю (про участь молоді), а також позначилася на якості кінцевого тексту. Позитивом є можливість створення Українського молодіжного фонду (проти якого спочатку виступало Міністерство фінансів України) та надання грантів для інституційного розвитку.
2. Для створення Українського молодіжного фонду вже у 2021 році передбачити можливості фінансування через внесення змін до Бюджетного кодексу України та забезпечити незалежність і прозорість фонду, незалежність наглядової ради.
Не виконано
На цей момент лише стартувало обговорення того, як може працювати фонд. Відповідно, ще потрібно вносити зміни в Бюджетний кодекс України, а також прописувати положення про фонд.
Загрози
3. При підготовці концепції, а потім державної соціальної цільової програми «Молодь України» проаналізувати успішність реалізації чинної державної програми. Під час розробки нової програми забезпечити її відповідність реальним запитам молоді та громад на місцях (а не повторювати положення аналогічних програм попередніх років).
Не виконано
Ймовірно, успішність реалізації державної соціальної цільової програми «Молодь України» на 2016-2020 роки проаналізовано, проте результатів аналізу в письмовому вигляді не оприлюднено, як і не проведено публічного обговорення.
Для визначення відповідності запитам молоді та громад проведені обговорення за участю громадських об’єднань і представників профільних відділів та управлінь, пропозиції яких були частково взяті до уваги. Нова програма на 2021-2025 роки ухвалена 2 червня 2021 року. Хоча структурно вона відрізняється під попередньої програми, моделі фінансування молодіжної політики залишилися без змін (у т. ч. без врахування новел з нового закону про молодь).
4. Соціальна цільова програма «Молодь України» має базово включати таку структуру молодіжної роботи та фінансування на наступні п’ять років: Навчання молодіжних працівників, пластових виховників тощо. Інвазійний підхід у навчанні молодіжного активу потребує щорічної підготовки не сотень (як це робить Пласт і програма «Молодіжний працівник»), а десятків тисяч активістів. У Франції, до прикладу, держава дбає про щорічну підготовку близько 50 000 таких працівників (в Україні всіх членів молодіжних організацій, які сплачують реальні внески, заледве набереться третина від такої кількості).
Частково виконано
Ухвалена державна соціальна цільова програма «Молодь України» на 2021-2025 роки містить завдання: виконання програм для підготовки фахівців, які працюють з молоддю, у тому числі програми «Молодіжний працівник». Очікувані результати за п’ять років дії програми: навчання, у тому числі за програмою «Молодіжний працівник», понад 27 тис. представників інститутів громадянського суспільства та фахівців, які працюють з молоддю, тобто щорічні показники вже обраховуються не сотнями, проте про десятки тисяч на рік все ж не йдеться.
Прогнозований обсяг залучення коштів з держбюджету на п’ять років – 10 950 000 грн. (приблизно 336 тис. євро)
5. Молодіжні центри як навчальні хаби та простори для саморозвитку молоді. Потрібно створити Наглядову (експертну) раду Всеукраїнського молодіжного центру, щоб він був спроможний системно підтримувати розвиток перелічених тут напрямків. В областях потрібно розвинути принаймні 10 регіональних навчальних молодіжних центрів. Такі молодіжні центри на постійній основі (мають включати молодіжні хостели) навчатимуть молодіжних працівників, пластових виховників тощо. Новий закон має посприяти також тому, щоб у кожній громаді був щонайменше один вільний простір для молоді. Якщо не 1 на 1 000 молодих осіб, як в Естонії, тоді хоча б один на 10 000.
Не виконано
Наглядова рада не створена, а створення хостелів, які у Європейському Союзі є важливою ознакою подібних центрів, навіть не декларується (без хостелів молодіжні центри не зможуть повноцінно виконувати свої функції).
Державна цільова соціальна програма «Молодь України» на 2021-2025 роки містить завдання: забезпечення функціонування молодіжних центрів, у тому числі державної установи «Всеукраїнський молодіжний центр». Очікувані результати за п'ять років дії програми: отримання відповідних компетентностей для підвищення рівня спроможностей та якості діяльності понад 17 тис. представників молодіжних центрів. Також є показник «кількість обласних молодіжних центрів, одиниць – 19». Прогнозований обсяг залучення коштів з держбюджету на п'ять років – 13 000 000 грн. (приблизно 400 тис. євро)
Закон України «Про основні засади молодіжної політики» передбачає, що регіональні центри, які будуть створюватися, мають обов’язково фінансуватися з місцевого бюджету, але ця норма не може гарантувати саме створення таких регіональних центрів, а програма «Молодь України» на 2021-2025 роки не дає можливості фінансувати розбудову приміщень таких центрів, лише навчання. Ще одна можливість для навчання доступна у формі грантів для молодіжних центрів, вона передбачена законом, але може стати доступною лише після створення Українського молодіжного фонду.
Отже, є можливості для навчання персоналу регіональних центрів, але для того, щоб досягнути очікуваних змін, а саме десяти регіональних навчальних (тренінгових) молодіжних центрів з хостелами, потрібно фінансувати саме розбудову або можливості використання інфраструктури (приміщень), що на цей момент неможливо.
6. Молодіжні ради в кожній громаді як базовий осередок молодіжного життя. Уже два роки діє урядова нормативка для створення й діяльності таких рад. Проте цей напрям потрібно посилити через закон (відповідні норми загалом прописані), а також системно, тобто щорічно, навчати щонайменше членів таких рад, як це роблять у Литві. Треба вибудувати навчальну мережу, яка зможе забезпечити принаймні 100 тренінгів на рік (для порівняння, програма «Молодіжний працівник» проводить приблизно 50 тренінгів на рік). Молодіжні ради – це не лише найкоротший шлях до створення молодіжних громадських ініціатив на місцях. Вони зобов’язуватимуть органи місцевого самоврядування (ресурси місцевих громад) включатися в розвиток молодіжного життя.
Частково виконано
Закон України «Про основні засади молодіжної політики» містить окремий розділ про участь молоді та на законодавчому рівні закріплює створення та діяльність молодіжних рад. Слід відзначити, що молодіжні ради, на відміну від громадських рад, які створюються за Постановою № 996, закріплені в законі, а відтак мають сильніші гарантії своєї діяльності. Програма 2021-2025 роки передбачає підтримку молодіжних рад, однак у скромному розмірі (на 2021 рік – близько 300 000 грн (9,2 тис. євро), недостатньому для вибудовування навчальної мережі.
7. Студентське самоврядування – практична школа громадянського активу. Майже за 30 років незалежності держава зробила дуже мало, щоб створити, унезалежнити, дати реальні можливості для розвитку студентських громад в університетах. Аналогічно до молодіжних рад, у цій сфері потрібно навчати активістів (принаймні по 1 000 осіб на рік), щоб хоча б у 150 найбільших університетах виростити спроможні і впливові студентські громади.
Частково виконано
В державній цільовій соціальній програмі «Молодь України» на 2021-2025 роки передбачено завдання: активізація залучення молоді до процесів ухвалення рішень. Очікувані результати за п'ять років дії програми: взяття участі у процесах ухвалення рішень понад 78 тис. представників органів учнівського та студентського самоврядування, молодіжних консультативно-дорадчих органів. Прогнозований обсяг залучення коштів з держбюджету на п'ять років – 6 750 000 грн (приблизно 207 тис. євро), з місцевих бюджетів — 43 057 110 грн. (приблизно 1 млн. 323 тис. євро). І якщо із державного бюджету ці кошти можуть надійти, то виділення коштів із місцевих бюджетів в такому об'ємі викликає сумнів.
Можна відзначити прогрес у новій програмі – окремо виділено дві категорії, проте сума коштів, передбачена на навчання представників молодіжних консультативно-дорадчих органів, органів учнівського та студентського самоврядування, як брати участь у процесах ухвалення рішень, у пропорції до інших завдань є меншою. Також передбачена й звичайна підтримка участі молоді (конкурси, голосування тощо), тому існує великий ризик, що зазначений у держпрограмі показник стосуватиметься саме такої форми участі, а не побудови системи неформальної освіти молоді. Тобто навряд чи за ці кошти можна вибудувати навчальну мережу, яка зможе забезпечити принаймні 100 тренінгів на рік. Як і в інших випадках, можливості для навчання можуть бути посилені через Український молодіжний фонд, передбачений законом, проте до 2022 року, поки він не запрацює, покладатися можна лише на державну програму.
8. Інституційна підтримка молодіжних організацій. Найбільший виклик розвитку молодіжних та дитячих організацій – запровадження конкурсу для надання інституційної підтримки для забезпечення їхнього розвитку й покращення внутрішньої структури (процедур) організації, включно з підвищенням професійної спроможності працівників. Однією з форм інституційної підтримки, зокрема для студентського самоврядування, мережі молодіжних центрів та молодіжних рад, може бути діяльність Всеукраїнського молодіжного центру, за допомогою якого можна досягти бажаного й давно очікуваного державно-громадського партнерства з підтримки розвитку молоді в Україні.
Частково виконано
Програма «Молодь України» на 2021-2025 роки містить завдання: сприяння створенню умов для розвитку спроможності інститутів громадянського суспільства для досягнення завдань програми. Очікувані результати за п'ять років дії програми: навчання для підвищення рівня компетентностей для роботи з молоддю понад 2,5 тис. представників, які працюють у молодіжних та дитячих громадських організаціях. Прогнозований обсяг залучення коштів з держбюджету на п'ять років – 5 870 000 грн. (приблизно 180 тис. євро). Це не конкурс, як запропоновано, проте цілком може допомогти підвищити професійну спроможність працівників. Відзначимо, що такий пункт вперше закладено в програму.
Сам конкурс може бути запроваджений знову ж таки через Український молодіжний фонд, створення якого передбачено Законом України «Про основні засади молодіжної політики». Варто відзначити, що і конкурс інституційної підтримки, і фонд є найвагомішими плюсами закону.
Щодо підтримки молодіжних організацій у формі державно-громадського партнерства через Всеукраїнський молодіжний центр, то програма містить інший показник: чисельність молоді, залученої до діяльності державної установи «Всеукраїнський молодіжний центр», прогнозований обсяг залучення коштів з держбюджету на п'ять років – 70 520 600 грн. (приблизно 2 млн. 167 тис. євро). Очікувані результати: залучення до діяльності державної установи «Всеукраїнський молодіжний центр» понад 17 % молоді. Тобто акцент з роботи Всеукраїнського молодіжного центру з ключовими стейкхолдерами (передусім у формі проактивної підтримки всеукраїнських молодіжних мереж) зміщено на безпосереднє охоплення роботи з молоддю, що є типовим пострадянським підходом і не корелюється з європейськими принципами молодіжної роботи (де важлива не лише кількість «охопленої» молоді, але і якість організації молодіжної роботи).
Загрози
9. Спрощення процедур для фінансування молодіжних проєктів. Важливо забезпечити максимальне спрощення процедур фінансування (за прикладом тих, які діють у Європейському Союзі, де не казначейство, а сама молодь зацікавлена в максимальній ефективності проєктів), розширення дозволених витрат у межах проєктів, запровадження електронного проведення конкурсів, створення реальних процедур моніторингу та звітування.
Не виконано
Міністерство молоді та спорту України працює в цьому напрямку, але наразі без відчутних для молоді результатів. У держпрограмі окремо не виділено завдання чи показники, водночас зараз триває робота із запуску електронного порталу для реалізації конкурсу. Спрощення взаємодії із казначейством мало б відбутися через Український молодіжний фонд.
Загрози
Розділ 2. Основні виклики в реалізації реформи станом на зараз (час проведення моніторингу)
Навесні 2021 року ухвалено три стратегічні документи у сфері молодіжної політики: Національну молодіжну стратегію до 2030 року, державну цільову соціальну програму «Молодь України» на 2021–2025 роки та Закон України «Про основні засади молодіжної політики».
Основний виклик молодіжної політики в Україні на найближчі роки полягає у тому, що новий закон не корелюється зі стратегію та держпрограмою (останні два документи написані без спирання на новий закон, який у час їх схвалення був лише законопроєктом). Наприклад, мета і завдання молодіжної політики у всіх трьох документах писалися паралельно, а не випливаючи одна з одної.
Оскільки стратегія і держпрограма взагалі не передбачають визначеного законом Українського молодіжного фонду, то найближчим часом доведеться докласти багато зусиль до його створення. Важливо не просто прописати, але і відстояти створення прозорого і публічного фонду (у законі для цього передумов не так вже і багато), опісля імплементувати новий закон у стратегію, а держфонд у програму.
Для молодіжних організацій основним викликом-маркером і надалі є те, що вони не можуть отримувати інституційну підтримку від держави та органів місцевого самоврядування. У зв'язку з цим відкритим залишається питання про те, чи вдасться створити фонд таким, який реально зможе надавати інституційну підтримку (та як скоро це станеться і чи відбудеться найближчим часом узагалі).
0 коментарів
Коментарі мають можливість залишати авторизовані користувачі
Розділ 3. Рекомендації щодо пріоритетів реформи на 2021–2022 рр. (наступний річний період, до URC 2022)
Створення публічного (залежного передусім від інтересів молоді, а не державних службовців) та прозорого Українського молодіжного фонду. Важливими маркерами будуть статут і склад наглядової ради, стратегія фонду.
Створення і запуск інструментів інституційної підтримки молодіжних організацій через Український молодіжний фонд, а також запровадження адміністративної підтримки в межах реалізації молодіжних проєктів за бюджетні кошти.
Створення Національної ради з питань молоді, що передбачатиме розробку та затвердження моделі делегування кандидатів, а також публічні вибори останніх (у частині квоти представників від молоді). Від успішного процесу створення ради залежить подальший розвиток або деградація молодіжних рад на місцевому та регіональному (обласному) рівні.
Створення Наглядової ради Всеукраїнського молодіжного центру, а також погодження і затвердження його стратегії, яка дозволить не лише розвивати мережу молодіжних центрів, але й посилити інституційну спроможність національних мереж молодіжних організацій. Наповнення Всеукраїнського молодіжного центру реальним практичним змістом.
Розробка професійного стандарту молодіжних працівників та інструментів фінансової підтримки тренерських команд. Важливо, щоб цей стандарт передбачав не просто державну сертифікацію випускників кількаденного тренінгу, а реально сприяв якісній неформальній освіті усіх груп організаторів молодіжної роботи (виховників гри «Джура», педагогів-організаторів, лідерів студентського самоврядування, активу й лідерів молодіжних рад, працівників дитячо-юнацьких бібліотек, педагогів позашкільної освіти тощо).
0 коментарів
Коментарі мають можливість залишати авторизовані користувачі
Коментарі мають можливість залишати авторизовані користувачі