Виборча реформа Виборча реформа

моніторинг

Моніторинг прогресу реформи на основі аналізу виконання рекомендацій галузевого аналітичного брифу до URC 2021

Розділ 1. Моніторинг виконання рекомендацій щодо пріоритетів реформи на 2020 – травень 2021 року
1. Переглянути окремі положення Виборчого кодексу України, які стосуються як загальнодержавних, так і місцевих виборів. Переглянути рівні місцевих виборів, на яких застосовується винятково пропорційна виборча система. Партійна монополія не є природною для місцевого самоврядування, а право на самовисування може бути збережено через списки незалежних кандидатів.
Не виконано
Виборчий кодекс України набрав чинності 1 січня 2020 року, однак уже протягом року до нього було внесено зміни декілька разів: у червні, липні та вересні. Найбільш суттєвих змін зазнав як Виборчий, так і Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний кодекс України та інше законодавство в липні 2020 року напередодні місцевих виборів (25 жовтня 2020 року). Зокрема, змінено виборчу систему та запроваджено пропорційну виборчу систему на виборах до всіх місцевих рад із кількістю виборців 10 000 осіб та більше: такі суттєві зміни за декілька місяців до виборів суперечать міжнародним стандартам щодо правової визначеності та породжують труднощі у його застосуванні. Така зміна позбавила можливості доступу до виборів для самовисуванців у зазначених радах й узалежнила кандидатів від партій.

Станом на сьогодні не ухвалено змін до Виборчого кодексу України, які стосувалися б перегляду його положень про використання різних типів виборчих систем на загальнодержавних і місцевих виборах. Попри значну критику чинної моделі (зокрема, використання пропорційної системи на місцевих виборах без можливості самовисування для незалежних кандидатів), відповідні зміни не ухвалені. Офіційно створена робоча група при профільному парламентському комітеті продовжує свою роботу. 
Загрози
2. Забезпечити відкритість партійних виборчих списків, а саме прямий вплив виборців на визначення черговості отримання мандата кандидатами незалежно від закріпленого партійною організацією номера у виборчому списку.
Не виконано
У липні 2020 року, за декілька місяців до місцевих виборів, Верховна Рада України (далі – ВРУ) внесла зміни до Виборчого кодексу України, підвищивши кількість голосів виборців, які мав набрати кандидат для того, щоб змінити свою порядковість у виборчому списку, з 5% до 25 % від розміру виборчої квоти. За нинішньої моделі виборці хоч і мають можливість впливати на черговість кандидатів у списку, однак на практиці часто кандидатам не вистачає голосів для подолання такого бар'єру. Бар'єр (25 % від розміру виборчої квоти) зависокий і потребує зниження. На останніх місцевих виборах його змогли подолати 40% кандидатів.
Загрози
3. Відмовитися від чинної форми імперативного мандата, що не повинна створювати умови для партійної диктатури.
Не виконано
Норми Виборчого кодексу України щодо імперативного мандата як на місцевих, так і загальнодержавних виборах не зазнали жодних змін, а з жовтня 2021 року він може бути застосований проти обраних депутатів місцевих рад. 
4. Врегулювати питання агітації в мережі Інтернет, соціальних мережах.
Не виконано
Політичні партії та кандидати з кожним роком усе активніше використовують можливості соціальних мереж для ведення виборчих кампаній. Попри це, така діяльність досі належним чином не врегульована у виборчому законодавстві України, що сприяє тінізації реальних витрат на виборчі кампанії. Профільна робоча група продовжує роботу над поправками, які, ймовірно, будуть проголосовані у першому читанні наприкінці листопада 2021 року..
5. Встановити справедливий й адекватний максимальний розмір виборчих фондів партій / кандидатів для всіх типів виборів, а також належний контроль за фінансуванням виборчих кампаній. Розв’язати питання дочасної агітації, що дозволяє приховувати реальні витрати на кампанію. Також фактично в тіні перебуває робота партійних штабів і такі питання, як оплата праці агітаторів і членів виборчих комісій від партій.
Частково виконано
На сьогодні Виборчий кодекс України визначає максимальний розмір виборчого фонду кандидатів як на президентських, так і парламентських виборах, однак жодних лімітів не передбачено для виборчих фондів кандидатів / партій на місцевих виборах. 

Не розв'язано питання про детінізацію всіх витрат під час виборчих кампаній. Зокрема, щодо оплати праці агітаторів і членів виборчих комісій. Також не вжито заходів для розв'язання проблеми дочасної агітації. Питання прозорості фінансування виборчих кампаній залишається одним з ключових і стосується як належного звітування про витрати з боку кандидатів і партій, так і реального і повноцінного контролю таких витрат з боку державних органів.
6. Інформаційні та просвітницькі кампанії для виборців та органів адміністрування виборчого процесу.
Виконано
Під час місцевих виборів 2020 року вперше ЦВК та неурядові структури в критичні терміни провели масштабну просвітницьку кампанію, а результатів якої більшість виборців змогли без складнощів заповнити нову форму бюлетеню. Також Центральна виборча комісія масштабувала роботу власного тренінгового центру, який працює вже системно над питаннями навчання членів виборчих комісій. Втім, допоки ротація серед членів комісій до дня голосування буде настільки значною, як зараз, тренінги та консультування не усувають проблему в цілому. Електронний кабінет для комісій значно вплинув на мінімізацію помилок при обрахуванні виборчої квоти та помилок.
7. Реформувати Центральну виборчу комісію (далі – ЦВК), передбачивши прозорість та відкритість способу ухвалення рішень, а також спроможність забезпечити безпеку персональних даних виборців, протидію кібератакам на інформаційно-аналітичні системи.
Частково виконано
ЦВК доклала значних зусиль для проведення місцевих виборів за новими правилами та в умовах пандемії COVID-19, забезпечивши професійність, відкритість та прозорість процесу. Також було вперше в історії затверджено Стратегічний план розвитку ЦВК до 2025 року, якого комісія доволі ретельно дотримується.
8. Покращити якість функціонування Державного реєстру виборців та забезпечити відкритість його даних.
Частково виконано
Державний реєстр виборців потребує внутрішнього аудиту, втім, станом на зараз, це є одна з найбільш захищених та оновлюваних баз даних громадян в Україні.
0 коментарів

Коментарі мають можливість залишати аутентифіцировані користувачі

Розділ 2. Основні виклики в реалізації реформи станом на зараз (час проведення моніторингу)

Основний виклик – забезпечення пріоритетності питань виборчої реформи в позавиборчий період, без очікування наступних виборів, напрацювання в межах активної співпраці державних органів, громадськості та міжнародних партнерів пропозицій щодо вдосконалення виборчого законодавства та їх реалізація.


17 лютого 2021 року Комітет ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування створив робочу групу з напрацювання комплексних змін до виборчого законодавства з метою уніфікації механізмів правового регулювання виборчого процесу. Результатом роботи має стати законопроєкт про внесення змін як до Виборчого кодексу України, так і інших нормативно-правових актів, що усуне наявні колізії та врегулює низку проблемних питань.


Важливо убезпечити процес внесення змін до Виборчого кодексу України від надмірного політичного впливу й спроб створити зручні виборчі правила під конкретну політичну силу. Викликом, як і раніше, є створення якісного Виборчого кодексу України, який би спирався на висновки експертів у сфері виборчого права та реальну практику, а не інтереси тієї чи іншої політичної сили. Запобіжником має стати ухвалення змін до нього завчасно, а не безпосередньо перед стартом нових виборчих кампаній.

0 коментарів

Коментарі мають можливість залишати аутентифіцировані користувачі

Розділ 3. Рекомендації щодо пріоритетів реформи на 2021–2022 рр. (наступний річний період, до URC 2022)

Більшою мірою рекомендації на наступний період залишаються незмінними. Основною рекомендацією є завершення виборчої реформи та вдосконалення виборчого законодавства вже найближчим часом, без відкладання питання до наступних виборів, а саме:


  1. Удосконалення виборчої системи на загальнодержавних і місцевих виборах шляхом відмови від імперативного мандата на місцевих і дев’яти імперативних мандатів на парламентських виборах. 

  2. Збільшення впливу виборців на визначення черговості кандидатів при встановленні результатів виборів. Зменшення розміру виборчої квоти з 25 % до 5 %.

  3. Забезпечення права громадян балотуватися шляхом самовисування незалежно від виборчої системи, яка використовується на тих чи інших виборах.

  4. Врегулювання агітації в мережі Інтернет і соціальних мережах та запровадження дієвих механізмів відповідальності за порушення правил агітації, включаючи дочасну та приховану агітацію.

  5. Удосконалення правил фінансування виборів, що включає, зокрема, необхідність уніфікації правил фінансування як загальнодержавних, так і місцевих виборів, запровадження дієвих механізмів контролю за виборчими фондами, забезпечення доступу до фінансової звітності, встановлення чіткого розподілу повноважень контролюючих органів. Так, місцеві вибори 2020 року показали, що надання територіальним виборчим комісіям повноважень з аналізу фінансових звітів кандидатів є абсолютно неефективним.

  6. Забезпечення доступності та інклюзії виборчого процесу: йдеться як про виготовлення бюлетенів, всіх агітаційних та інформаційних матеріалів, так і виборчі дільниці і виборчі процеси для осіб з інвалідністю. 

  7. Впровадження електронних сервісів, спрощення та автоматизація процедур як для виборців, так і кандидатів та органів адміністрування виборчого процесу.

0 коментарів

Коментарі мають можливість залишати аутентифіцировані користувачі

Виборча реформа

Виборча реформа

Бриф "Виборча реформа"

Методологія моніторингу

Дата проведення моніторингу:

05.07.2021

Стан виконання рекомендацій:

Всього рекомендацій: 8
Виконано - 1 (13%)
Частково виконано - 3 (38%)
Не виконано - 4 (50%)
Загрози - 2 (25%)
Автори:
Ольга Айвазовська
голова правління,
Опора
Надія Шувар
Керівниця напряму «Верховенство права»,
Центр демократії та верховенства права
Рецензенти:
Денис Рибачок
аналітик,
Комітет виборців України