Реформа освіти і науки Реформа освіти і науки

моніторинг

Моніторинг прогресу реформи на основі аналізу виконання рекомендацій галузевого аналітичного брифу до URC 2021

Розділ 1. Моніторинг виконання рекомендацій щодо пріоритетів реформи на 2020 – травень 2021 року
1. Завершити створення законодавчої бази освіти через ухвалення нових законів «Про дошкільну освіту», «Про професійну освіту», «Про позашкільну освіту», «Про освіту дорослих», а також «Про національну систему кваліфікацій», узгодити інше законодавство, що регулює питання освіти, з новими законами.
Частково виконано

Часткові зміни до Закону України «Про дошкільну освіту» внесено законами № 463-IX, № 474-IX та № 978-IX. У першому читанні ухвалено законопроєкт щодо забезпечення територіальної доступності дошкільної освіти. На початку 2020 року Міністерство освіти і науки України (далі – МОН) подало на розгляд Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) проєкт нового закону. Але на сьогодні комплексного нового закону немає, і проєктів такого закону у Верховній Раді України (далі – ВРУ) не зареєстровано.


У жовтні 2020 року народні депутати зареєстрували у ВРУ два законопроєкти «Про професійну освіту» № 4207 та № 4207-1. На сьогодні Комітет ВРУ з питань освіти, науки та інновацій створив робочу групу, яка готує узгоджений варіант законопроєкту.


Проєкти нового Закону України «Про позашкільну освіту» у 2020–2021 рр. МОН не виносило на обговорення. У ВРУ зареєстрованих законопроєктів немає.


У вересні 2020 року МОН оприлюднило для громадського обговорення проєкт Закону України «Про освіту дорослих». На сьогодні він доопрацьовується за результатами громадського обговорення.


У 2020 році у ВРУ зареєстровано два законопроєкти «Про Національну систему кваліфікацій», але профільний комітет не розглядав їх, окрім того, є пропозиції не ухвалювати окремий закон з цього питання.


У 2020–2021 рр. до Закону України «Про вищу освіту» зміни вносили дев’ятьма законами. Найбільш суттєвими з погляду розв'язання системних проблем були зміни в частині порядку присудження ступеня доктора філософії, спрямовані на наближення до європейської моделі їх підготовки, стосовно виборів керівника закладу вищої освіти, які усували колізії попередньої редакції, про можливість запровадження зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на рівнях вищої освіти.


Серед інших ухвалених нормативно-правових документів, спрямованих на імплементацію реформи освіти, найбільш важливими є постанови КМУ про внесення змін до Національної рамки кваліфікацій, про документи про вищу освіту, про Державний стандарт базової середньої освіти, про атестацію здобувачів у формі Єдиного державного кваліфікаційного іспиту.

Загрози
У 2020 році МОН оприлюднило для громадського обговорення проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України», який передбачав істотну зміну правового статусу, принципів формування та повноважень органів, що здійснюють зовнішнє забезпечення якості вищої освіти та реалізують державну політику у сфері кваліфікацій. Зокрема, ці пропозиції містили істотні відхилення системи зовнішнього забезпечення якості вищої освіти в Україні від Стандартів і рекомендацій із забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти, насамперед у частині посилення залежності від Уряду органу, що здійснює зовнішнє забезпечення якості. Звіт про громадське обговорення не оприлюднено, а офіційна інформація про відкликання цього законопроєкту або подальшу роботу над ним відсутня. 

Існує ризик істотного звуження реформи профільної середньої освіти через несистемний підхід, нестачу необхідних ресурсів і неготовність закладів середньої освіти та органів управління освітою до створення повноцінної профільності. 

Постановою КМУ від 24 березня 2021 року № 365 затверджено нову редакцію Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності, яка посилює недоліки попереднього документа, зокрема стосовно наявності вимог, що не передбачені законами, а також нечітких і невизначених вимог, що можуть по-різному трактуватися ліцензіатами та органами ліцензування і створюють основу для необ’єктивного оцінювання та ухвалення непрозорих рішень.
2. Ухвалити зміни до Закону України «Про вищу освіту», низки кодексів й інших законів стосовно управління, забезпечення інституційної, насамперед фінансової, автономії закладів вищої освіти, підвищення конкурентоспроможності вищої освіти України та її здатності ефективно реагувати на сучасні виклики, стимулювання позабюджетних надходжень та інвестицій в освіту, встановлення обґрунтованої вартості навчання за кошти фізичних і юридичних осіб.
Не виконано
Обговорень було багато, але рішень немає. Декілька зареєстрованих депутатами різних фракцій законопроєктів або зняті з розгляду, або потребують істотного доопрацювання.

На офіційному сайті МОН задекларована робота з підготовки відповідних документів на виконання Плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік.
Загрози
Запровадження фінансової автономії без змін у системі управління закладів освіти підвищує ризики зловживання владою й ухвалення необґрунтованих рішень. Також розширення фінансової автономії створює ризики фінансової неспроможності державних і комунальних закладів вищої освіти, які не мають належного досвіду відповідальності за ухвалені рішення й обмежені у виборі ефективних інструментів фінансово-господарської діяльності.
3. Прискорити ухвалення ВРУ пакета змін до законодавства з питань децентралізації, зокрема в частині повноважень місцевих органів з питань освіти, які узгоджуватимуться з концепцією реформи освіти, насамперед стосовно інституційної автономії закладів освіти.
Не виконано
Жодних суттєвих рішень у цьому напрямі не ухвалено.
Загрози
Неузгодженість реформ децентралізації та освіти й чинного законодавства з цих питань, ризики необґрунтованих рішень органів місцевого самоврядування і державних адміністрацій на місцях, зокрема в частині розвитку мережі закладів загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти, неготовність цих органів повноцінно виконувати обов'язки засновників закладів освіти.
4. Прискорити реформування окремих важливих галузей вищої освіти – військової, правничої, поліційної, медичної, мистецької, педагогічної та ін. – відповідно до загальних принципів і рамкових вимог загального законодавства у сфері освіти, а також вимог відповідних професійних спільнот і ринку праці щодо компетентностей випускників.
Частково виконано
Протягом зазначеного часу внесено окремі зміни до законів стосовно медичної освіти та поліцейської освіти. Групою народних депутатів зареєстровано законопроєкт щодо військової освіти. Умови прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2021 році посилюють вимоги до вступників на окремі спеціальності, зокрема медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань, а також спеціальностей «Право» та «Міжнародне право». Комітет ВРУ з питань освіти, науки та інновацій підготував проєкт Концепції розвитку юридичної освіти. 

Станом на червень 2021 року затверджено бакалаврські та магістерські стандарти правничої, військової та поліційної освіти, більшості спеціальностей мистецької освіти, частини стандартів педагогічної та медичної освіти. Також затверджено стандарти більшості спеціальностей фахової передвищої мистецької освіти. Водночас комплексного реформування зазначених галузей вищої освіти не відбулося.
5. Створити цілісну Національну систему кваліфікацій, сучасні стандарти всіх рівнів освіти, професій та спеціальностей з урахуванням рамкових вимог Європейської рамки кваліфікацій і потреб ринку праці. Запровадити ефективні інструменти зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання та компетентностей здобувачів кваліфікацій.
Частково виконано
У липні – серпні 2020 року у ВРУ зареєстровано два законопроєкти народних депутатів «Про Національну систему кваліфікацій» – № 3859 та № 3959-1. На сьогодні Комітет ВРУ з питань освіти, науки та інновацій, який визначений головним, ці законопроєкти не розглядав. Водночас у першому читанні ухвалено законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування національної системи кваліфікацій», який частково врегульовує наявні проблеми, але водночас передбачає вилучення із Закону України «Про освіту» згадки про необхідність створення цілісного закону, який комплексно врегульовує систему кваліфікацій. 

Національну рамку кваліфікацій узгоджено з чинними редакціями Європейської рамки кваліфікацій для навчання протягом життя і Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти. КМУ постановою від 2 червня 2021 року № 576 ухвалив рішення про «Порядок визнання в Україні професійних кваліфікацій, здобутих в інших країнах». Постановою від 16 червня 2021 року № 620 КМУ затвердив Положення про Реєстр кваліфікацій. Триває робота зі створення центрів кваліфікацій, що визнаватимуть професійні кваліфікації та результати навчання, здобуті шляхом неформальної та інформальної освіти, зокрема на робочому місці.

Активізувалася розробка професійних стандартів, насамперед для робітничих професій, затверджено більшість передбачених компетентнісних стандартів вищої освіти для бакалаврського та магістерського освітніх рівнів, перші стандарти фахової передвищої освіти, почалася розробка стандартів рівня доктора філософії. Затверджено перелік спеціальностей вищої та фахової передвищої освіти, з яких атестація випускників має здійснюватися у формі Єдиного державного кваліфікаційного іспиту, розпочато пілотний проєкт його запровадження.
Загрози
Ухвалений у першому читанні законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо функціонування національної системи кваліфікацій» № 4147 створює ризики підміни цілісної системи кваліфікацій компромісними рішеннями для усунення окремих локальних проблем, що може призвести до внутрішніх суперечностей законодавства і неможливості його ефективного застосування.
6. Забезпечити істотне підвищення соціального статусу і, зокрема, оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників.
Частково виконано
У 2021 році істотно зросли посадові оклади педагогічних і науково-педагогічних працівників через підвищення мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму. Водночас система оплати праці для цих категорій працівників залишається нереформованою. 

Український інститут розвитку освіти МОНУ підготував і виніс на експертне обговорення проєкт розділу «Професійний розвиток вчителів» Дорожньої карти впровадження реформи НУШ, спрямований на створення умов для того, щоб у школах працювали високопрофесійні вчителі, які мотивують, розуміють і поважають учнів, розкривають їхній потенціал, професійно розвиваються. Відповідно, молодь залучають до професії через систему наставництва, панування довіри до вчителя, посилення автономії, плекання духу творчого пошуку. Візія фахового розвитку педагогів також передбачає формування самодостатніх професійних спільнот, які підтримують і розвивають вчительство зсередини. Вчительство мотивоване професійно розвиватися і підвищувати кваліфікацію впродовж кар’єри. 
Загрози
Низький соціальний статус, що існує де-факто і посилюється неконкурентним рівнем заробітної плати педагогічних і науково-педагогічних працівників, спричиняє подальший відтік найбільш вмотивованої і кваліфікованої молоді зі сфери освіти, наслідком чого є поступове погіршення її якості і посилення ризиків неспроможності держави не лише створювати, але і використовувати сучасні технології.
7. Забезпечити законодавчу підтримку розвитку сучасних освітніх технологій і технологій управління в освіті, зокрема цифрових технологій, дуальної освіти, SMART-технологій тощо.
Частково виконано
Через пандемію коронавірусної інфекції значного розвитку отримали сучасні цифрові технології навчання. Запроваджено освітню платформу «Всеукраїнська школа онлайн» для підтримки дистанційного та змішаного навчання. Значно розширено доступ закладів середньої освіти до ресурсів Інтернет. Продовжується пілотний проєкт із запровадження дуальної форми здобуття освіти в закладах фахової передвищої та вищої освіти, новий Державний стандарт базової середньої освіти посилює акцент на вивченні і застосуванні SMART-технологій. МОН підготовлено і винесено на громадське обговорення проєкт Концепції цифрової трансформації освіти, що, зокрема, передбачає поліпшення якості забезпечення шкіл швидкісним Інтернет-з’єднанням і відповідними девайсами для роботи з цифровим контентом. Проте в цьому документі варто посилити увагу на нетехнічних аспектах, зокрема впливі технічних рішень на учасників освітнього процесу.

Водночас залишаються проблеми, пов'язані із застосуванням технологій дистанційного навчання при роботі вдома, що найбільш типово в умовах карантинних обмежень, також не відбулося істотного прогресу в частині впровадження цифрових технологій управління освітою на всіх рівнях. Карантин виявив істотні проблеми законодавчої бази стосовно забезпечення можливості дистанційного навчання і дистанційної роботи, які на сьогодні переважно залишаються нерозв’язаними. Зокрема, це стосується робочого часу педагогічних і науково-педагогічних працівників, системи оплати праці тощо. 
8. Створити законодавчі гарантії рівності прав й обов’язків закладів освіти різних форм власності, забезпечення соціальної інклюзії.
Не виконано
Обговорення були, але суттєвих реальних результатів за цими напрямами немає.
9. Удосконалити порядок зарахування дітей до закладів освіти, зокрема до початкової школи, з метою розв’язання проблем переповнених класів і нестачі місць в окремих закладах через диспропорції місцевого розвитку та відсутність надійних даних і прогнозів потреб.
Не виконано
Проблеми залишаються, проте вони пов'язані не лише з освітнім законодавством
10. Приділяти більше уваги передбаченим «Принципами Торонто» питанням популяризації поваги до прав людини, гендерної рівності та сталого розвитку, ухвалити Стратегію розвитку громадянської освіти.
Не виконано
Проєкт Стратегії пройшов громадське обговорення влітку 2020 року. Але інформації про подальшу роботу над документом МОН немає.
Загрози
Зневага до розв'язання зазначених питань, нерозуміння їх актуальності багатьма освітянами й посадовцями істотно заважає ухваленню ефективних рішень щодо забезпечення стійкого соціально-економічного і технологічного розвитку держави через відсутність цілісного бачення середньострокових і довгострокових цілей розвитку суспільства і держави, а також ефективних способів досягнення визначених цілей.
11. Реформувати освітню статистику та відповідне законодавство для забезпечення ефективного управління розвитком освіти та зіставлення даних з інформацією Євростату, ОЕСР й інших міжнародних організацій.
Частково виконано
Внесено окремі зміни, зокрема законом № 463-IX. Але комплексного реформування освітньої статистики, у тому числі уніфікації показників і методів збирання інформації з Євростатом, ОЕСР та іншими міжнародними організаціями, що збирають освітню статистику, не здійснено.
0 коментарів

Коментарі мають можливість залишати аутентифіцировані користувачі

Розділ 2. Основні виклики в реалізації реформи станом на зараз (час проведення моніторингу)

Станом на цей час основними викликами реформи у сфері освіти і науки є:

  • Неготовність значної частини політиків та урядовців підтримати розвиток інституційної спроможності держави у сфері освіти та забезпечити наступність і послідовність кроків у здійсненні реформ. У багатьох народних депутатів, урядовців, інших ключових стейкхолдерів немає розуміння того, що реформування освіти потрібно не лише для освіти та її здобувачів, а й для прискорення соціально-економічного розвитку держави, посилення її конкурентоспроможності у світі, забезпечення національної безпеки. Відповідно, фінансування освіти є не витратами на утримання закладів, а інвестиціями у розвиток та безпеку держави.

  • Відсутність в органів виконавчої влади системного бачення розвитку освіти і науки в Україні. Їхня основна увага зосереджена на розв'язанні оперативних проблем. При цьому кількість і масштаби таких проблем поступово зростають та істотно перевищують спроможність органів виконавчої влади долати їх. Це підвищує актуальність законодавчих змін, спрямованих на децентралізацію управління і, зокрема, підвищення інституційної автономії закладів освіти всіх рівнів.

  • Розмивання системи ухвалення рішень щодо реформування та розвитку освіти і науки. Через обмежену спроможність МОН такі рішення все частіше беруть на себе інші центральні органи виконавчої влади, зокрема Міністерство цифрової трансформації України, Міністерство економіки України тощо. Інколи це дає змогу швидше та ефективніше ухвалювати оперативні рішення з конкретних проблем, але водночас посилює системні проблеми державного управління освітою і наукою.

  • Спроби шукати «прості» рішення для складних проблем, які не спираються на серйозні дослідження та всебічну статистику, їх підтримка окремими високопосадовцями і відповідні пропозиції до законодавства. Вони зазвичай не мають належного обґрунтування ані з погляду реалістичності, ані можливих наслідків і потрібних ресурсів, ані відповідності рамковим документам та/або найкращим практикам країн Європейського Союзу.

0 коментарів

Коментарі мають можливість залишати аутентифіцировані користувачі

Розділ 3. Рекомендації щодо пріоритетів реформи на 2021–2022 рр. (наступний річний період, до URC 2022)

Моніторинг виявив, що протягом 2020–2021 рр. ухвалено окремі необхідні законодавчі рішення з реформування освіти, але істотного просування реформи не відбулося. Частково це пояснюється пандемією коронавірусної інфекції, яка ускладнила процедури підготовки й ухвалення рішень, а також перемкнула увагу органів, що ухвалюють рішення, на розв'язання непередбачених оперативних проблем. Надані рекомендації стосовно пріоритетних дій на 2020–2021 рр. залишаються актуальними й надалі. 

Пріоритетними кроками реформи освіти на наступний рік мають стати: 

  1. децентралізація управління у сфері освіти і науки, посилення інституційної автономії закладів освіти всіх рівнів, зосередження повноважень центральних органів виконавчої влади на розв'язанні стратегічних завдань розвитку освіти і науки;

  2. створення ефективних систем внутрішнього й зовнішнього забезпечення якості освіти, що базуються на принципах Європейського освітнього простору, зокрема Стандартах і рекомендаціях щодо забезпечення якості у Європейському просторі вищої освіти;

  3. ухвалення Законів України «Про професійну освіту», «Про освіту дорослих», «Про національну систему кваліфікацій», які мають усунути наявні прогалини й суперечності в чинному законодавстві і сприяти зростанню впливу освіти й людського потенціалу на сталий соціально-економічний розвиток України;

  4. законодавче забезпечення цифрової трансформації освіти, зокрема застосування цифрового освітнього контенту, впровадження цифрових технологій управління на всіх рівнях освіти, обліку роботи педагогічних та науково-педагогічних працівників, застосування відкритих даних і технологій штучного інтелекту в оцінюванні результатів навчання, освітньої та наукової діяльності учасників освітнього процесу та закладів освіти;

  5. збільшення обсягу й підвищення ефективності та прозорості використання бюджетних видатків на освіту та науку, у тому числі через удосконалення відповідного законодавства, законодавче стимулювання залучення позабюджетного фінансування освіти і науки;

  6. затвердження стратегії розвитку вищої освіти, яка б визначала ключові цілі та задавала ключові напрями реформування відповідно до бачення загальних цілей і напрямів розвитку суспільства і держави, технологічного розвитку, розвитку вищої освіти у глобальному вимірі; передбачала диференціацію типів закладів вищої освіти і законодавства, яке їх регулює, перегляд організаційно-правового статусу закладів вищої освіти, який би забезпечував їх право бути власниками майна та коштів і самостійно розпоряджатися ними, подальшу інтеграцію до Європейського простору вищої освіти;

  7. формування узгодженого бачення профільної середньої освіти на перспективу до 2031 року як перехідного етапу між базовою загальноосвітньою підготовою і спеціалізованим подальшим навчанням і трудовою діяльністю, яке б враховувало цілі та особливості її здобуття у системах повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти, фіксування цього бачення в освітньому законодавстві і стратегічних документах.

0 коментарів

Коментарі мають можливість залишати аутентифіцировані користувачі

Освіта та наука

Освіта та наука

Бриф "Освіта"

Методологія моніторингу

Дата проведення моніторингу:

29.06.2021

Стан виконання рекомендацій:

Всього рекомендацій: 11
Виконано - 0 (0%)
Частково виконано - 6 (55%)
Не виконано - 5 (45%)
Загрози - 6 (55%)
Автори:
Володимир Бахрушин
професор,
Національний університет «Запорізька політехніка»
Микола Скиба
експерт напрямку "Освіта",
Український інститут майбутнього