Політика національної пам’яті Політика національної пам’яті

моніторинг

Моніторинг прогресу реформи на основі аналізу виконання рекомендацій галузевого аналітичного брифу до URC 2021

Розділ 1. Моніторинг виконання рекомендацій щодо пріоритетів реформи на 2020 – травень 2021 року
1. Завершити реконструкцію приміщення Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті (далі – ГДА УІНП).
Частково виконано
Попри постійні запевнення Уряду, що реконструкція приміщення ГДА УІНП є одним з пріоритетів, він досі не отримав фінансування на початок таких робіт. 

Так, у 2020 році у зв’язку з пандемією COVID-19 з бюджету ГДА УІНП секвестровано 57,6 млн грн з виділених 58 млн грн. У 2021 році ситуацію обіцяли виправити: Кабінет Міністрів України (далі – КМУ) навіть включив це питання у два розпорядження. Так, п. 43 розпорядження КМУ від 3 лютого 2021 року № 84-р «Про затвердження плану заходів щодо підтримки сфери культури, охорони культурної спадщини, розвитку креативних індустрій та туризму» передбачає провести реконструкцію ГДА УІНП до грудня 2022 року. 

У пункті 657 Плану пріоритетних дій Уряду на 2021 рік, затвердженому розпорядженням КМУ від 24 березня 2021 року № 276-р, ідеться про початок будівельних робіт для реконструкції будівлі ГДА УІНП. За планом роботи мають розпочатися до кінця грудня 2021 року.

Однак станом на червень 2021 року фінансування на капітальні видатки, а саме на реконструкцію, ГДА УІНП не отримав. Навіть за умови отримання фінансування у другому півріччі 2021 року він через тривалість тендерних процедур не встигне розпочати виконання будівельних робіт до кінця року, адже, окрім самого тендера, потрібно укласти угоду з генпідрядником й отримати дозвіл на виконання будівельних робіт. 

У відповідь на звернення громадян Міністерство культури та інформаційної політики України відповіло, що «питання перебуває на постійному контролі МКІП». За бюджетною програмою КПКВК 3809020 («Заходи з реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам’яті, забезпечення діяльності Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності та Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті») після низки запитів і звернень від громадян та громадських організацій у 2021 році ГДА УІНП отримав 5,2 млн грн, ці кошти передбачені для продовження розроблення проєктної документації, але їх недостатньо для завершення проєктних робіт. За підрахунками, на це потрібно додатково ще 2 млн грн. 

Усього ГДА УІНП потребує 686 млн грн на реконструкцію приміщення: ця сума дозволить завершити будівельні роботи та встановити відповідне архівне обладнання за два роки. Після цього інституція зможе нарешті розпочати процес приймання-передачі архівів комуністичних спецслужб від інших установ – на виконання відповідних норм Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років».
Загрози
Відсутність необхідного бюджетного фінансування унеможливлює здійснення реконструкції приміщення ГДА УІНП та повноцінну реалізацію положень закону.
2. Розробити концепцію та створити Музей монументальної пропаганди СРСР.
Не виконано
З 2017 року питання створення музею стоїть на паузі. Тоді анонсували запуск проєкту, початок роботи над концепцією та визначилися з майбутньої локацією – Національний комплекс «Експоцентр України» (ВДНГ). Однак робота на цьому зупинилася. Відповідальність за реалізацію проєкту несе Київська міська державна адміністрація, Міністерство культури та інформаційної політики України й УІНП.
3. Оновити соціальну частину законодавства про реабілітацію жертв комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 рр. та узгодити механізм компенсацій з чинним законодавством.
Не виконано
Постановою від 19 травня 2021 року № 535 КМУ затвердив Положення щодо виплати компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим особам, а також зразок посвідчення реабілітованої особи.

Однак окремі норми цього положення суперечать чинному законодавству, а нова процедура виплат і компенсації втраченого майна недієздатна. 

Наприклад, п. 11 Положення покладає на Національну комісію з реабілітації ухвалення рішень про повернення реабілітованим особам будівель та іншого майна, вилученого під час репресій (або відшкодування їх вартості). Проте Законом України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років» (ст. 7 та 7-1) визначено вичерпний перелік повноважень Національної комісії, який не може бути розширений будь-якими підзаконними актами. Відповідно до закону, а також Положення про Національну комісію з реабілітації, затвердженого наказом Міністерства культури України від 25 жовтня 2018 року № 926, вона не має повноважень ухвалювати рішення про компенсацію втраченого майна чи повернення будівель.
 
Понад те, станом на сьогодні таке майно (у разі його збереження) може перебувати у власності (державній, комунальній чи приватній) інших осіб, а тому своїм рішенням про його повернення Національна комісія з реабілітації фактично порушуватиме права власника в частині розпорядження таким майном. Це суперечитиме ст. 41 Конституції України, якою, зокрема, передбачено, що примусове відчуження приватного майна можливе лише за рішенням суду.

З огляду на це будь-які рішення Національної комісії з реабілітації про повернення майна або відшкодування його вартості можуть бути оскаржені в судовому порядку. 

Національна комісія з реабілітації – це орган, створений при УІНП згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917–1991 років». Вона розглядає обґрунтовані пропозиції регіональних комісій з реабілітації та ухвалює рішення про визнання осіб реабілітованими або потерпілими від репресій.
Загрози
Видимість розв'язання проблеми. Попри те, що процедура повернення майна, вилученого під час репресій, або відшкодування його вартості фактично не працює, у медіа її прокомуніковано як розв'язання питання. Така комунікація знімає проблему із суспільного порядку денного та мінімізує суспільну дискусію про відновлення справедливості для жертв репресій. Водночас реабілітовані так і не отримають належних компенсацій. 

Блокування роботи Національної комісії з реабілітації. Суспільство вимагатиме рішень, які вона не має повноважень ухвалювати. Також члени Національної комісії з реабілітації будуть змушені розглядати велику кількість звернень щодо компенсацій, тим самим уповільнюючи процес ухвалення рішень про реабілітацію тієї чи іншої особи. Усе це дискредитуватиме довіру до неї та даватиме підстави для хибних очікувань. 

Корупційні ризики. Члени Національної комісії з реабілітації працюють на волонтерських засадах. УІНП забезпечує лише організаційно-технічні потреби. Пропонована нова процедура ухвалення рішень про повернення будівель і відшкодування вартості майна щонайменше створить простір для корупції.
4. Провести слідчі дії на вулиці Інститутській для розблокування будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності.
Частково виконано
Станом на зараз проведено слідчі дії в більшості заявлених епізодах, але знімати арешт з ділянки, що дозволить розпочати будівництво Меморіалу, прокуратура все одно не планує. Якщо раніше вказували на терміни завершення слідчих дій, то зараз Офіс Генерального прокурора говорить про них невизначено: «До моменту прийняття кінцевих судових рішень у кримінальних провадженнях». Зважаючи на динаміку у слідстві й судах, це може означати десятиліття. Фактично виникає ситуація, коли будівництво Меморіалу є неможливим, допоки не будуть винесені вироки і не будуть закриті кримінальні справи, — таку патову позицію наразі займає ОГП.

Контекст: Генеральна прокуратура України (далі – ГПУ) повідомила про необхідність проведення слідчих дій на алеї Героїв Небесної Сотні у червні 2018 року, коли вже тривав процес підготовки до будівництва Меморіалу. У липні 2018 року ГПУ заборонила змінювати ландшафт на алеї, визначивши максимальний термін для проведення слідчих експериментів три місяці. У жовтні музей поінформував ГПУ про оголошення тендера для визначення генпідрядника будівництва. У листопаді на ділянку алеї ГПУ наклала арешт, а вже наступного місяця повідомила, що музей може клопотати в суді про його повне або часткове зняття: слідчі дії в нижній частині алеї будуть завершені найближчим часом. Музей підписав договір з генпідрядником і перерахував відповідно до постанови КМУ аванс на будівництво.

Упродовж 2019 року музей допомагав ГПУ відновлювати обставини подій для проведення слідчих експериментів. Генпідрядник на території забезпечував місце для проведення слідчих дій. Це дозволило провести більше ніж 60 слідчих експериментів, запланованих правоохоронцями. 

Однак це не розблокувало будівництво Меморіалу – наразі роботу фактично унеможливлено. Для спорудження Меморіалу закуплено всі основні матеріали, зокрема білий граніт і дерева – декоративні липи, які мають бути посаджені на алеї. Зберігання цих матеріалів, особливо сотні дорослих 25-річних лип у розсаднику, потребує додаткових ресурсів: у бюджеті проєкту немає статті, за якою можна передбачити оренду місця для зберігання лип, тоді як до кожного дерева окремо підведено водопостачання та передбачений спеціальний догляд – це потребує сотні тисяч гривень на рік, і наразі всі ці витрати генпідрядник покриває з власної кишені.

Найважливіше: відповідно до термінів, визначених КМУ, у грудні 2021 року музей повинен підтвердити прийняття в експлуатацію Меморіалу з липами й гранітом або витрачені на ці та інші матеріали 111,5 млн грн можуть бути розцінені як збитки державі. 

19 листопада 2020 року, напередодні відзначення Дня Гідності та Свободи, до офісів музею та дому його директора Ігоря Пошивайла прийшли з обшуками: таким чином стало відомо, що Київська прокуратура порушила кримінальну справу за фактом розтрати коштів на Меморіал і його фактичної відсутності на алеї.

Музей опинився в тупиковій ситуації, маючи одночасно обов’язок збудувати Меморіал до листопада 2021 року та заборону вчиняти будь-які дії на території, відведеній під нього.
Загрози
Відсутність вироків у справах про вбивства учасників Революції Гідності та затягування слідства зупиняє будівництво Меморіалу. У підсумку держава може не отримати ані правосуддя, ані увіковічення пам’яті про Революцію Гідності. 

Кримінальні справи з формулюваннями «завдані збитки державі», «розкрадання коштів», а також ситуація, коли створено штучний конфлікт між правосуддям та меморіалізацією, посилює недовіру до здатності держави реалізовувати національні проєкти та дискредитує ідею вшанування Небесної Сотні та цінності Революції Гідності.
5. Завершити будівництво Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності та другої черги Національного музею «Меморіал жертв Голодомору».
Частково виконано
У зв’язку з арештом земельної ділянки будівництво Меморіалу Героїв Небесної Сотні заблоковано. 

Водночас будівництво Музею Революції Гідності частково розблоковано завдяки укладенню договору між музеєм та німецькими архітекторами. У травні 2021 року німецькі архітектори, що перемогли на архітектурному конкурсі, безоплатно передали йому права на реалізацію проєкту. Це розблокувало роботу, яка не могла розпочатися раніше через «недосконалість законодавства з практики публічних закупівель і нерозвиненість в Україні практики архітектурних конкурсів». Наразі проводяться роботи з генерального проєктування, оголошено тендер.
Частково виконано
Будівництво другої черги Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» триває. Попри зміни до бюджету 2020 року, музей заявив, що йому вдалося зберегти кошти в бюджетній програмі 3801280 («Будівництво об’єктів загальнодержавного значення у сфері культури»). У березні 2021 року міністр культури та інформаційної політики анонсував, що спорудження буде завершено до Дня незалежності. Відкриття музею заплановано на 2023 рік.
6. Розробити концепцію та провести консультації з громадськістю щодо створення Національного пантеону героїв.
Не виконано
Постанову Верховної Ради України (далі – ВРУ) № 97-VIII про створення Пантеону ухвалено ще в січні 2015 року. Згодом у серпні 2015 року відповідний указ підписав Президент України. Відповідно до нього мав бути створений організаційний комітет, розроблена концепція Пантеону, проведена серія обговорень та консультацій зі стейкхолдерами, а також організовано архітектурний конкурс. 

У листопаді 2015 року за розпорядженням Президента України створено Організаційний комітет з підготовки та проведення заходів зі створення меморіалу українських героїв. Відповідальність за його роботу станом на зараз покладено на КМУ(згідно з указом Президента України від 14 січня 2020 року). 

Також зараз до ВРУ подано проєкт постанови про Пантеон національних героїв. Зокрема, у ній запропоновано рекомендувати Київській міській раді виділити земельну ділянку в парку «Аскольдова могила» для зведення Пантеону.
7. Завершити втілення державної концепції проєкту Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр».
Не виконано
Реалізація державної Концепції комплексного розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру з розширенням меж Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» не відбувається. Держава публічно підтримує інший меморіальний проєкт – приватний, який критикується за джерела фінансування російського походження та неетичність методів роботи з тематикою Голокосту. У червні 2021 року на одного зі спонсорів та членів Наглядової ради заповідника – Павла Фукса – накладені санкції Ради національної безпеки і оборони України. Через це він тимчасово вийшов зі складу Наглядової ради. 

Водночас в офіційних урядових документах продовжують з’являтися декларативні цілі щодо реалізації державного проєкту. Наприклад, облаштування Меморіального музею пам’яті жертв трагедії Бабиного Яру трапляється серед пріоритетних завдань Уряду на 2021 рік. Музей є частиною державного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр». Згідно з планом, роботи мали бути завершені в липні 2021 року. Відповідальність за це покладено на Міністерство культури й інформаційної політики України, а також УІНП. 

Проте на згаданий музей ще минулого «ковідного» року скоротили фінансування, а у 2021 році коштів не виділили взагалі. Понад те, є інформація про те, що приміщення майбутнього музею – будинок колишньої контори старого Єврейського кладовища на вулиці Мельникова, 44 – планують віддати в оренду приватному меморіальному проєкту. 

Про підтримку приватного меморіального проєкту з російськими джерелами фінансування заявляли державні топпосадовці, серед яких Президент України Володимир Зеленський у липні 2020 року, керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. 

За останній рік в інформаційному просторі з’являлося чимало звернень від українських науковців, культурних діячів, представників громадянського суспільства щодо загроз побудови приватного меморіального проєкту в Бабиному Ярі, але вони всі ігноруються.
Загрози
Публічна державна підтримка приватного меморіального проєкту в Бабиному Ярі створює загрозу, що держава Україна усунеться від відповідальності за формування наративу пам’яті про трагедію Бабиного Яру. Серед жертв Бабиного Яру були євреї, роми, українські націоналісти, червоноармійці, пацієнти київської психіатричної лікарні та представники інших груп. Залишається відкритим питання, яким чином пам’ять про них буде репрезентована в приватному проєкті з фінансуванням російського походження під час гібридної війни Росії проти України. Увіковічення трагедії Бабиного Яру є одним з ключових завдань державної політики пам’яті, яке так і не було належним чином реалізовано за 30 років незалежності.
0 коментарів

Коментарі мають можливість залишати аутентифіцировані користувачі

Розділ 2. Основні виклики в реалізації реформи станом на зараз (час проведення моніторингу)

Реформа політики національної пам’яті, яка, зокрема, включає побудову меморіальних інституцій та архівних установ, знову опиняється поза увагою держави. Скорочення фінансування намагаються пояснювати викликами пандемії, тоді як політичну й публічну підтримку отримують, наприклад, недержавні проєкти, сумнівні з погляду етичності методів роботи з питаннями колективної травми, а також джерел фінансування.


На реконструкцію ГДА УІНП уже два роки не виділяються бюджетні кошти. Будівництво Меморіалу Героїв Небесної заблоковано через арешт ділянки і через те, що досі не винесено вироків у справах щодо тих, хто розстрілював учасників Революції Гідності. Музей Революції Гідності лише у 2021 році отримав змогу почати оформлювати робочу документацію. 


Державна концепція проєкту Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» не втілюється взагалі. 


Замість розробки дієвого механізму отримання компенсацій для реабілітованих осіб з’являються декларативні й недієздатні постанови (символічно, що це відбулося напередодні Дня пам’яті жертв політичних репресій). Створення Національного пантеону героїв залишилося на рівні кількох постанов. Україна як держава вкотре намагається дистанціюватися від відповідальності за пам’ять про минуле.


0 коментарів

Коментарі мають можливість залишати аутентифіцировані користувачі

Розділ 3. Рекомендації щодо пріоритетів реформи на 2021–2022 рр. (наступний річний період, до URC 2022)

Оскільки не виконано жодної з попередніх рекомендацій, то пріоритети реформи на 2021–2022 рр. залишаються такими ж. У деяких випадках до невиконання рекомендацій додалися загрози, на які слід зважати.


Рекомендуємо:

  1. Завершити реконструкцію приміщення Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті та почати процес передачі архівів комуністичних спецслужб 1917–1991 років.

  2. Розпочати втілення державної Концепції комплексного розвитку (меморіалізації) Бабиного Яру з розширенням меж національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр».

  3. Розблокувати будівництво Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності. Фіналізувати слідчі експерименти, зняти арешт із земельної ділянки. 

  4. Завершити будівництво другої черги Національного музею «Меморіал жертв Голодомору».

  5. Розробити концепцію та створити Музей монументальної пропаганди СРСР. 

  6. Створити дієвий механізм виплати компенсацій для жертв політичних репресій 1917–1991 рр. Узгодити «соціальну частину» закону про реабілітацію жертв політичних репресій і пропонований механізм компенсацій з чинним законодавством. 

  7. Розробити концепцію та провести консультації з громадськістю щодо створення Національного пантеону героїв. 

0 коментарів

Коментарі мають можливість залишати аутентифіцировані користувачі

Політика національної пам'яті

Політика національної пам'яті

Політика національної пам'яті

Методологія моніторингу

Дата проведення моніторингу:

06.07.2021

Стан виконання рекомендацій:

Всього рекомендацій: 7
Виконано - 0 (0%)
Частково виконано - 3 (43%)
Не виконано - 4 (57%)
Загрози - 4 (57%)
Автори:
Анна Олійник
експертка,
Центр дослідження визвольного руху
Лідія Тополевська
експертка,
Центр дослідження визвольного руху
Рецензенти:
Ігор Розкладай
головний експерт з медійного права,
Центр демократії та верховенства права
Сергій Рябенко
експерт,
Центр дослідження визвольного руху
Андрій Когут
директор,
Галузевий державний архів Служби безпеки України