Національна безпека

1. Аналіз наявних перспективних планів реорганізації та переозброєння Збройних Сил України та інших військових формувань, зокрема, свідчить про їх невідповідність наявним бюджетним ресурсам. Вони повинні бути реалістичними, чітко спиратися на комплекс документів оборонного та бюджетного планування, можливості вітчизняного оборонно-промислового комплексу та наявний фінансовий ресурс. 

2. Імплементація закону про оборонні закупівлі відбувається зі значною затримкою, що, зокрема, негативно впливає на затвердження та реалізацію Державного оборонного замовлення. Частину документів ухвалено лише навесні 2021 року, тобто із запізненням на понад три місяці, а деякі не розроблені досі. Наприклад, стартову точку для запуску закупівель – перелік державних замовників – визначено лише 21 квітня 2021 року. Станом на сьогодні профільний комітет ВРУ розглянув і частково погодив річний план закупівель на 2021 рік тільки одному державному замовнику – Міноборони. Державної системи гарантування якості немає й досі.

3. Заплановані заходи щодо реформування СБУ потребують додаткової оцінки з погляду ефективності служби в умовах військової агресії РФ. Доцільно розглянути питання виведення військової контррозвідки СБУ в самостійну структуру.
   

4. Законопроєкт № 5557, на основі якого планується створювати систему національного спротиву та, зокрема, територіальної оборони, є доволі «сирим» і містить багато неточностей і суперечностей, тому нагально потребує детального аналізу та узгодження з чинними законами та стратегічними документами в галузі оборони і безпеки на рівні відповідного парламентського комітету із залученням експертного середовища.

5. Наявна система комплектування є малоефективною та не відповідає потребам військової організації України із забезпечення необхідного контингенту підготовленого та мотивованого особового складу, особливо з урахуванням перспективних планів її розвитку в межах концепції національного спротиву. 

6. Проєкт Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» № 3822 містить низку корупційних та управлінських ризиків. Водночас до другого читання більшість з них на рівні профільного комітету усунуто: на виконання рекомендацій ОЕСР єдиним суб'єктом управління визначений КМУ, закріплено виключні повноваження наглядової ради акціонерного товариства, кількість незалежних членів у ній буде становити від третини до половини тощо.

7. Питання аудиту земель оборони потребує постійного контролю з боку антикорупційних органів. Наприклад, на сьогодні між обліковими даними Міноборони і Держгеокадастру існують розбіжності на понад 175 тис. га, що свідчить про наявність корупційних ризиків.

8. Реформа сфери соціального захисту військовослужбовців зараз фактично призупинена, зокрема через скорочення значної кількості експертів директорату політики у сфері оборони та відкрите питання створення електронної черги. 

9. Одним з основних викликів для оновлення системи державної підтримки ветеранів є відсутність Єдиного державного реєстру ветеранів, тобто наразі відсутня офіційна актуальна статистична інформація про кількість осіб, які мають ветеранський статус, і затребувані ними пільги і гарантії. Це є перепоною для оновлення державної підтримки з урахуванням необхідних бюджетних видатків. Варто зазначити, що функціонування Єдиного державного реєстру ветеранів у тестовому режимі було заплановано на лютий 2021 року.

Рамковим документом для проведення системних реформ залишається Закон України «Про національну безпеку України». Кінцевою метою реформ має бути створення цілісного сектору національної безпеки й оборони на основі стандартів НАТО, який підлягатиме всеосяжному демократичному цивільному нагляду.

1. Ухвалити законопроєкт № 3196-д і реалізувати реформу СБУ. Головний показник успішності реформи – ефективність служби у протистоянні гібридній агресії з боку РФ.

2. Спрямувати зусилля на повноцінну імплементацію закону про оборонні закупівлі, що передбачає розробку та затвердження цілого комплексу підзаконних актів на різних рівнях. 

3. З огляду на рівень загроз з боку РФ, яка не планує відмовлятися від агресивних планів стосовно України, досвід інших країн (зокрема, Ізраїлю) і нагальні потреби національної оборони необхідно збільшити в найближчій перспективі рівень фінансування сектору національної безпеки і оборони вище за 5 % ВВП (пропонуємо виділяти 5 % від ВВП тільки на Збройні Сили України).

4. На базі законопроєкту № 5557 з урахуванням найкращих елементів законопроєкту № 4504 створити правову основу для розгортання ефективної системи територіальної оборони з урахуванням географічно-територіальних та соціально-політичних особливостей України в умовах протистояння агресії з боку РФ. Законопроєкт № 5557 потребує чітко виписаного функціоналу для Міністерства внутрішніх справ України, СБУ, Національної поліції, ВКР СБУ та їх залучення до підготовки руху опору та забезпечення його внутрішньої безпеки. 

5. В сучасних умовах в основу комплектування Збройних Сил України та інших силових формувань повинен бути покладений принцип добровільності як найбільш ефективний з погляду якості. Водночас конституційне положення про громадянський обов’язок із захисту країни повинно бути збережено та зафіксовано в законодавстві. Таким чином, повинна існувати система базової військової підготовки населення, яка б забезпечувала достатню кількість людських ресурсів для комплектування професійного компонента Збройних Сил України та інших військових формувань, сил резерву та територіальної оборони. Примус до проходження строкової служби повинен бути замінений легальними формами відмови від проходження служби (наприклад, альтернативна служба, фінансові виплати). При цьому має бути створений ефективний механізм підвищення соціального статусу осіб, які проходять військову службу (наприклад, створення преференцій та спрощення доступу до вищої освіти, державної служби та ін.).

6. Ухвалити законопроєкт № 3822 з дотриманням принципів прозорості і підзвітності в процесі майбутньої трансформації ДК «Укроборонпром». Зокрема, пропонуємо долучити представників громадськості та міжнародних партнерів України до номінаційного комітету, який буде відбирати і призначати наглядові ради до корпоратизованих акціонерних товариств. Також закликаємо ДК «Укроборонпром» забезпечити максимальну прозорість і доступ громадськості до аналізу процесів відчуження майна після очікуваного ухвалення законопроєкту № 3822. У ході подальшої корпоратизації окремого контролю потребує питання уникнення втрати контролю (прихованої приватизації) над окремими виробництвами (технологіями).

7. Завершити процес аудиту та належної реєстрації земель та майна Міноборони з урахуванням усіх наявних ризиків.

8. Завершити аудит наявної черги житла, суттєво доопрацювати та ухвалити законопроєкт «Про забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей із залученням недержавних коштів, передачу земель в оренду та відчуження майна». Подальша робота над ним потребує контролю з боку громадянського суспільства з огляду на наявність у ньому корупційних ризиків.

9. Удосконалити систему цивільного контролю відповідно до принципів НАТО за такими варіантами: 1) створення незалежного від омбудсмена загальної юрисдикції державного інституту військового омбудсмена ВРУ; 2) розширення повноважень профільних комітетів ВРУ щодо створення тимчасових слідчих комісій (ВРУ), контролю за присвоєнням вищих військових звань та призначень на військові посади номенклатури вищих військових звань. 

10. Оновити систему державної підтримки ветеранів на законодавчому рівні за принципом пріоритету державних послуг над пільгами. 

11. Ухвалити закон про державну підтримку звільнених полонених та заручників для забезпечення комплексної державної підтримки звільнених осіб (у медичній, психологічній, житловій, освітній та інших сферах) та уможливлення надання соціальних гарантій для таких осіб залежно від фінансової чи політичної спроможності держави.