Національна безпека Національна безпека

моніторинг

Моніторинг прогресу реформи на основі аналізу виконання рекомендацій галузевого аналітичного брифу до URC 2021

Розділ 1. Моніторинг виконання рекомендацій щодо пріоритетів реформи на 2020 – травень 2021 року

Влада загалом зберегла курс реформ на розбудову ефективних та підзвітних інституцій, розвиток оборонних і безпекових спроможностей України на основі принципів та стандартів НАТО, гарантування особистої безпеки та прав і свобод громадянина із залученням громадянського суспільства та створення ефективної системи демократичного цивільного, у тому числі громадського, контролю. 


1. Запровадити довгострокове планування, орієнтоване на розвиток оборонних і безпекових спроможностей.
Частково виконано
У вересні 2020 року затверджено Стратегію національної безпеки України. У березні 2021 року затверджено Стратегію воєнної безпеки України. На травень 2021 року в Міністерстві оборони України (далі – Міноборони) завершується розробка Стратегічного оборонного бюлетеня та Плану оборони. Надалі основну увагу треба зосередити на зв’язуванні документів стратегічного планування з реальними програмами розвитку Збройних Сил України, програмами переозброєння та реорганізації їх структури, Річною національною програмою під егідою Комісії Україна – НАТО.
2. Ухвалити новий закон про оборонні закупівлі та утворити урядовий орган в оборонно-промисловій сфері.
Виконано
У липні 2020 року ухвалено закон про оборонні закупівлі, який повинен створити нову систему відносин у сфері оборонно-промислового комплексу та військово-​технічного співробітництва. 

У липні 2020 року створено Міністерство стратегічних галузей промисловості України (далі – Мінстратегпром), яке стало головним урядовим органом в оборонно-промисловій сфері.
Загрози
Новий закон про оборонні закупівлі не імплементований вчасно. Підзаконні нормативно-правові акти, які вже розробили в Міноборони та Мінстратегпромі, – недосконалі, важливого електронного реєстру і досі немає. Як наслідок, від початку 2021 року Міноборони уклало лише один контракт на виконання Державного оборонного замовлення, тоді як ДК «Укроборонпром» не уклав жодного.
3. Ухвалити закон про розвідку, подальше реформування розвідувальних органів, зокрема забезпечення демократичного цивільного нагляду.
Виконано
Закон про розвідку ухвалено у вересні 2020 року.
4. Розробити та ухвалити нову редакцію закону про Службу безпеки України (далі – СБУ) відповідно до положень ухваленого у 2018 році Закону України «Про національну безпеку» та рекомендацій західних партнерів України.
Частково виконано
28 січня 2021 року проголосовано в першому читанні проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України Про Службу безпеки України» щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності Служби безпеки України» № 3196-д. Він перебуває на доопрацюванні в комітеті, його ухвалення в цілому планується на червень 2021 року.
5. Створити ефективну модель оборони країни на основі професійного ядра, добровольчої територіальної оборони.
Частково виконано
16 грудня 2020 року у Верховній Раді України (далі – ВРУ) зареєстровано законопроєкт про територіальну оборону України (№ 4504). Питання далі обговорюється: форму територіальної оборони, яка б влаштовувала всіх учасників і відповідала завданням оборони країни поки не знайдено. 25 травня 2021 року Президент України подав законопроєкт № 5557, який врегульовує питання розвитку територіальної оборони, організації руху опору і відповідної підготовки громадян України до національного спротиву. Профільний комітет рекомендував ухвалити за основу саме президентський законопроєкт, однак він потребує суттєвого доопрацювання.
6. Змінити систему загального призову із запровадженням привабливих форм залучення громадян України до проходження військової служби.
Не виконано
Осучаснення системи призову та комплектування Збройних Сил України та інших силових формувань фактично не проводилося.
7. Корпоратизувати ДК «Укроборонпром» відповідно до керівних принципів ОЕСР щодо корпоративного врядування на підприємствах державної форми власності з ухваленням необхідних законодавчих змін.
Частково виконано
Відповідний проєкт Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» № 3822 станом на червень 2021 року пройшов перше читання та готується до другого читання: поправки опрацьовані в комітеті, оприлюднений текст до другого читання.
8. Ухвалити новий закон про охорону секретної інформації, який відповідатиме євроатлантичним принципам прозорості та відкритості публічної інформації.
Частково виконано
Хоча нове законодавство не розроблено й не ухвалено, у грудні 2020 року СБУ затвердила новий Звід відомостей, що становлять державну таємницю. Саме він деталізує та класифікує інформацію, яка належить до державної таємниці. Зокрема, визначено, що інформація, яка стосується питань контрактів на постачання (ремонт) озброєння і військової техніки (відповідно, Державного оборонного замовлення), може мати гриф секретності тільки в умовах воєнного стану або в особливий період.
Загрози
Триває робота над новим законопроєктом «Про безпеку класифікованої інформації» (його мали винести на розгляд до кінця другого кварталу 2021 року) на заміну Закону України «Про державну таємницю». У запропонованому варіанті законопроєкту не розв'язано комплексне завдання з уніфікації процесу засекречування, а також забезпечення балансу між прозорістю та засекречуванням інформації. Є зауваження до забезпечення гарантій підзвітності, відкритості та запобігання корупції у сфері віднесення публічної інформації до інформації з обмеженим доступом.
9. Провести аудит та належну реєстрацію земель і майна Міноборони, впорядкувати електронний реєстр та внести необхідні зміни до відповідних нормативно-правових актів.
Не виконано
Питання аудиту земель оборони включено до проєкту Закону України «Про антикорупційну стратегію на 2020–2024 роки» (ухвалено за основу). Підписано Меморандум про співпрацю Міноборони та Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі – Держгеокадастр), метою якого є об’єднання зусиль для внесення до кадастру відомостей про землі оборони. Надалі до Державного земельного кадастру були внесені відомості та присвоєно кадастрові номери 1764 земельним ділянкам загальною площею 255,86 тис. га, що становить приблизно 50 % від облікових земель Міноборони.
10. Провести аудит наявної черги житла, запровадити електронну чергу, розробити альтернативну модель соціального забезпечення військовослужбовців та їхніх сімей і внести необхідні зміни до відповідних нормативно-правових актів.
Не виконано
З 2020 року робоча група при Комітеті ВРУ з національної безпеки, оборони та розвідки працювала над законопроєктом «Про забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей із залученням недержавних коштів, передачу земель в оренду та відчуження майна». Його презентовано в комітеті 2 червня 2021 року.
Загрози
Законопроєкт у запропонованому вигляді містить значні корупційні ризики. Так, профільний комітет ВРУ пропонує наділити себе правом затверджувати перелік земельних ділянок для реалізації проєктів забудови та затверджувати результати проведення перевірки стану виконання чинних інвестиційних договорів. Він не регулює питання забезпечення житлом військовослужбовців і членів їхніх сімей, а стосується більше процедури організації аукціонів, виділення земельних ділянок, відчуження нерухомого майна, передачі земель оборони в оренду тощо.
11. Удосконалити систему цивільного контролю відповідно до принципів НАТО за такими варіантами: 1) створення незалежного (від омбудсмена загальної юрисдикції) державного інституту військового омбудсмена ВРУ; 2) розширення повноважень профільних комітетів ВРУ.
Не виконано
Робота за цим напрямком у звітний період не проводилася.
12. Ухвалити Закон України «Про статус ветеранів та членів сімей загиблих (померлих) ветеранів» задля модернізації системи державної підтримки ветеранів та їхніх сімей.
Не виконано
Незважаючи на рішення Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, який рекомендував ухвалити за основу законопроєкти «Про статус ветеранів та членів сімей загиблих (померлих) Захисників України та ветеранів» № 3407 та «Про статус осіб, які сприяли захисту Батьківщини, та осіб, постраждалих внаслідок збройних конфліктів» № 3408, вказані проєкти не були розглянуті на пленарних засіданнях ВРУ. 

Інших комплексних законопроєктів, які стосувалися б реформування системи державної підтримки з урахуванням потреб та пропозицій сучасних ветеранів, у 2021 році не зареєстровано.
Загрози
Законопроєкти, які стосуються окремих пільг і гарантій, часто не містять належного фінансово-економічного обґрунтування, що ускладнює їх практичне застосування.
13. Розв’язати проблему правового статусу та соціальних гарантій осіб, незаконно позбавлених волі внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі – РФ).
Не виконано
Цілісна система соціального захисту таких осіб наразі відсутня на законодавчому рівні. Порядок здійснення соціального і правового захисту осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення регулюється постановою Кабінету Міністрів України (далі – КМУ) від 11 грудня 2019 року № 1122 та передбачає точкові державні гарантії замість комплексної системи державної підтримки, а передбачена відповідно до постанови КМУ від 18 квітня 2018 року № 328 одноразова грошова допомога фактично залежить від рішення Міжвідомчої комісії та фінансової спроможності держави. Так, 4 червня, за інформацією Міністерства тимчасово окупованих територій України, виплати здійснено лише 65 звільненим громадянам. 

Проєкт Закону України «Про соціальний і правовий захист осіб, позбавлених свободи внаслідок збройної агресії проти України», розроблений спільно Міністерством у справах ветеранів України, Офісом Президента України та Уповноваженим ВРУ з прав людини за участі громадських організацій, у ВРУ не зареєстровано.

0 коментарів

Коментарі мають можливість залишати аутентифіцировані користувачі

Розділ 2. Основні виклики в реалізації реформи станом на зараз (час проведення моніторингу)
  1. Аналіз наявних перспективних планів реорганізації та переозброєння Збройних Сил України та інших військових формувань, зокрема, свідчить про їх невідповідність наявним бюджетним ресурсам. Вони повинні бути реалістичними, чітко спиратися на комплекс документів оборонного та бюджетного планування, можливості вітчизняного оборонно-промислового комплексу та наявний фінансовий ресурс. 

  2. Імплементація закону про оборонні закупівлі відбувається зі значною затримкою, що, зокрема, негативно впливає на затвердження та реалізацію Державного оборонного замовлення. Частину документів ухвалено лише навесні 2021 року, тобто із запізненням на понад три місяці, а деякі не розроблені досі. Наприклад, стартову точку для запуску закупівель – перелік державних замовників – визначено лише 21 квітня 2021 року. Станом на сьогодні профільний комітет ВРУ розглянув і частково погодив річний план закупівель на 2021 рік тільки одному державному замовнику – Міноборони. Державної системи гарантування якості немає й досі.

  3. Заплановані заходи щодо реформування СБУ потребують додаткової оцінки з погляду ефективності служби в умовах військової агресії РФ. Доцільно розглянути питання виведення військової контррозвідки СБУ в самостійну структуру.

  4. Законопроєкт № 5557, на основі якого планується створювати систему національного спротиву та, зокрема, територіальної оборони, є доволі «сирим» і містить багато неточностей і суперечностей, тому нагально потребує детального аналізу та узгодження з чинними законами та стратегічними документами в галузі оборони і безпеки на рівні відповідного парламентського комітету із залученням експертного середовища.

  5. Наявна система комплектування є малоефективною та не відповідає потребам військової організації України із забезпечення необхідного контингенту підготовленого та мотивованого особового складу, особливо з урахуванням перспективних планів її розвитку в межах концепції національного спротиву. 

  6. Проєкт Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» № 3822 містить низку корупційних та управлінських ризиків. Водночас до другого читання більшість з них на рівні профільного комітету усунуто: на виконання рекомендацій ОЕСР єдиним суб'єктом управління визначений КМУ, закріплено виключні повноваження наглядової ради акціонерного товариства, кількість незалежних членів у ній буде становити від третини до половини тощо.

  7. Питання аудиту земель оборони потребує постійного контролю з боку антикорупційних органів. Наприклад, на сьогодні між обліковими даними Міноборони і Держгеокадастру існують розбіжності на понад 175 тис. га, що свідчить про наявність корупційних ризиків.

  8. Реформа сфери соціального захисту військовослужбовців зараз фактично призупинена, зокрема через скорочення значної кількості експертів директорату політики у сфері оборони та відкрите питання створення електронної черги. 

  9. Одним з основних викликів для оновлення системи державної підтримки ветеранів є відсутність Єдиного державного реєстру ветеранів, тобто наразі відсутня офіційна актуальна статистична інформація про кількість осіб, які мають ветеранський статус, і затребувані ними пільги і гарантії. Це є перепоною для оновлення державної підтримки з урахуванням необхідних бюджетних видатків. Варто зазначити, що функціонування Єдиного державного реєстру ветеранів у тестовому режимі було заплановано на лютий 2021 року.

0 коментарів

Коментарі мають можливість залишати аутентифіцировані користувачі

Розділ 3. Рекомендації щодо пріоритетів реформи на 2021–2022 рр. (наступний річний період, до URC 2022)

Рамковим документом для проведення системних реформ залишається Закон України «Про національну безпеку України». Кінцевою метою реформ має бути створення цілісного сектору національної безпеки й оборони на основі стандартів НАТО, який підлягатиме всеосяжному демократичному цивільному нагляду.


  1. Ухвалити законопроєкт № 3196-д і реалізувати реформу СБУ. Головний показник успішності реформи – ефективність служби у протистоянні гібридній агресії з боку РФ.

  2. Спрямувати зусилля на повноцінну імплементацію закону про оборонні закупівлі, що передбачає розробку та затвердження цілого комплексу підзаконних актів на різних рівнях. 

  3. З огляду на рівень загроз з боку РФ, яка не планує відмовлятися від агресивних планів стосовно України, досвід інших країн (зокрема, Ізраїлю) і нагальні потреби національної оборони необхідно збільшити в найближчій перспективі рівень фінансування сектору національної безпеки і оборони вище за 5 % ВВП (пропонуємо виділяти 5 % від ВВП тільки на Збройні Сили України).

  4. На базі законопроєкту № 5557 з урахуванням найкращих елементів законопроєкту № 4504 створити правову основу для розгортання ефективної системи територіальної оборони з урахуванням географічно-територіальних та соціально-політичних особливостей України в умовах протистояння агресії з боку РФ. Законопроєкт № 5557 потребує чітко виписаного функціоналу для Міністерства внутрішніх справ України, СБУ, Національної поліції, ВКР СБУ та їх залучення до підготовки руху опору та забезпечення його внутрішньої безпеки. 

  5. В сучасних умовах в основу комплектування Збройних Сил України та інших силових формувань повинен бути покладений принцип добровільності як найбільш ефективний з погляду якості. Водночас конституційне положення про громадянський обов’язок із захисту країни повинно бути збережено та зафіксовано в законодавстві. Таким чином, повинна існувати система базової військової підготовки населення, яка б забезпечувала достатню кількість людських ресурсів для комплектування професійного компонента Збройних Сил України та інших військових формувань, сил резерву та територіальної оборони. Примус до проходження строкової служби повинен бути замінений легальними формами відмови від проходження служби (наприклад, альтернативна служба, фінансові виплати). При цьому має бути створений ефективний механізм підвищення соціального статусу осіб, які проходять військову службу (наприклад, створення преференцій та спрощення доступу до вищої освіти, державної служби та ін.).

  6. Ухвалити законопроєкт № 3822 з дотриманням принципів прозорості і підзвітності в процесі майбутньої трансформації ДК «Укроборонпром». Зокрема, пропонуємо долучити представників громадськості та міжнародних партнерів України до номінаційного комітету, який буде відбирати і призначати наглядові ради до корпоратизованих акціонерних товариств. Також закликаємо ДК «Укроборонпром» забезпечити максимальну прозорість і доступ громадськості до аналізу процесів відчуження майна після очікуваного ухвалення законопроєкту № 3822. У ході подальшої корпоратизації окремого контролю потребує питання уникнення втрати контролю (прихованої приватизації) над окремими виробництвами (технологіями).

  7. Завершити процес аудиту та належної реєстрації земель та майна Міноборони з урахуванням усіх наявних ризиків.

  8. Завершити аудит наявної черги житла, суттєво доопрацювати та ухвалити законопроєкт «Про забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей із залученням недержавних коштів, передачу земель в оренду та відчуження майна». Подальша робота над ним потребує контролю з боку громадянського суспільства з огляду на наявність у ньому корупційних ризиків.

  9. Удосконалити систему цивільного контролю відповідно до принципів НАТО за такими варіантами: 1) створення незалежного від омбудсмена загальної юрисдикції державного інституту військового омбудсмена ВРУ; 2) розширення повноважень профільних комітетів ВРУ щодо створення тимчасових слідчих комісій (ВРУ), контролю за присвоєнням вищих військових звань та призначень на військові посади номенклатури вищих військових звань. 

  10. Оновити систему державної підтримки ветеранів на законодавчому рівні за принципом пріоритету державних послуг над пільгами. 

  11. Ухвалити закон про державну підтримку звільнених полонених та заручників для забезпечення комплексної державної підтримки звільнених осіб (у медичній, психологічній, житловій, освітній та інших сферах) та уможливлення надання соціальних гарантій для таких осіб залежно від фінансової чи політичної спроможності держави.

0 коментарів

Коментарі мають можливість залишати аутентифіцировані користувачі

Національна безпека

Національна безпека

Бриф "Національна безпека і оборона"

Методологія моніторингу

Дата проведення моніторингу:

29.06.2021

Стан виконання рекомендацій:

Всього рекомендацій: 12
Виконано - 2 (17%)
Частково виконано - 6 (50%)
Не виконано - 4 (33%)
Загрози - 4 (33%)
Автори:
Ігор Левченко
керівник секції стратегічного моделювання,
Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння
Вікторія Івасик
координаторка аналітико-адвокаційного центру,
Юридична сотня
Михайло Самусь
заступник директора з міжнародних питань,
Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння
Рецензенти:
Ігор Козій
експерт,
Інститут Євро-Атлантичного Співробітництва
Світлана Мусіяка
експертка,
Незалежний антикорупційний комітет з питань оборони (НАКО)
Олександр Саєнко
експерт,
Незалежний антикорупційний комітет з питань оборони (НАКО)