Розділ 1. Моніторинг виконання рекомендацій щодо пріоритетів реформи на 2020 – травень 2021 року
Основні ризики в реалізації реформ культурної політики лежать у площині відсутності системного бачення цих реформ та розуміння того, що сфера культури формує світоглядні засади суспільства.
Відсутність чіткого плану реформ у сфері культури зумовлює багато в чому фрагментарні та несистемні кроки. На порядку денному постає питання про розроблення оновленої Стратегії розвитку української культури. Чинна редакція стратегії схвалена у 2016 році, тож вона потребує змістових оновлень.
Ставлення політиків та управлінського істеблішменту до культури як непріоритетної сфери зумовлює хронічне бюджетне недофінансування й слабку нормативно-правову базу, що ускладнює розвиток сучасних форм культурної діяльності.
Досить серйозними є проблеми забезпечення кадрової спроможності у сфері культури. Недолуга кадрова політика створює ризики втрати інституційної спроможності органів управління та закладів культури.
Працівники сфери культури належать до однієї з найменш оплачуваних категорій працівників в Україні, що негативно позначається на соціальній престижності. Не менш гостро постало питання залучення талановитої молоді до роботи у сфері культури.
Коментарі мають можливість залишати авторизовані користувачі
Посилення уваги до питання розвитку культури в умовах децентралізації. Зокрема, на часі підготовка інформаційного ресурсу базової мережі місцевих закладів культури, які працюють, забезпечення належного фінансування населення культурними послугами, впровадження механізмів оцінювання якості культурних послуг.
Створення єдиного державного реєстру нерухомих об’єктів культурної спадщини, впровадження дієвого електронного обліку нерухомої культурної спадщини. Публічне обговорення стану впровадження електронного обліку в пілотних регіонах із залученням широкого кола стейкхолдерів.
Цілеспрямована робота з метою зміцнення інституційної спроможності органів охорони культурної спадщини. Для цього насамперед варто завершити формування Державної служби охорони культурної спадщини України, Державної інспекції культурної спадщини України та провести прозорі конкурси для відбору очільників і штату співробітників цих інституцій.
Створення законодавчої бази для формування механізму державно-приватного партнерства в управлінні об’єктами культурної спадщини та підтримки культурних проєктів. На часі схвалення окремого закону про меценатство (філантропічну діяльність) у сфері культури.
Ухвалення нової редакції Закону України «Про авторське право і суміжні права». Забезпечення функціонування Вищого спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності.
Наступного року пріоритетними напрямами мають бути:
Збереження від руйнування та розвиток інфраструктури базової мережі закладів культури, яка потребує істотного матеріально-технічного оновлення та збільшення фінансової підтримки.
Унеможливлення поширення феномену т. зв. культурної бідності, який полягає в недоступності широким верствам населення культурних послуг і креативних практик внаслідок соціально-економічних перешкод.
Виконання указу Президента України «Про заходи щодо підтримки сфери культури, охорони культурної спадщини, розвитку креативних індустрій та туризму» від 18 серпня 2020 року № 329, який передбачає вжиття широкого комплексу заходів, спрямованих на посилення розвитку культури. Це дасть змогу компенсувати серйозні втрати культурної сфери внаслідок застосування карантинних обмежень, що були запроваджені впродовж 2020–2021 рр.
Коментарі мають можливість залишати авторизовані користувачі
Коментарі мають можливість залишати авторизовані користувачі