Культура Культура

моніторинг

Моніторинг прогресу реформи на основі аналізу виконання рекомендацій галузевого аналітичного брифу до URC 2021

Розділ 1. Моніторинг виконання рекомендацій щодо пріоритетів реформи на 2020 – травень 2021 року

1. Створити стратегію гуманітарної політики України задля формування єдиного ціннісного поля та усвідомленого вектора розвитку не лише громадянина, а й держави.
Не виконано
Про наміри підготувати стратегію гуманітарної політики неодноразово повідомлялося. Триває збір матеріалів з метою створення проєкту стратегії, однак наразі у вільному доступі відсутні концептуальні напрацювання з цього питання. Виконання рекомендації перебуває на початковому етапі.
2. Підготувати нову редакцію Закону України «Про культуру». Визначити в ній концептуальні засади децентралізації культурної політики, стандарти забезпечення громадян культурними послугами, що гарантуються державою, нормативи відрахувань з бюджетів різних рівнів на підтримку культурної діяльності та утримання об’єктів культурної спадщини.
Виконано
Внесено зміни до Закону України «Про культуру» у частині стандартів забезпечення культурними послугами. Так, визначено поняття культурної послуги, мінімальні стандарти забезпечення населення культурними послугами, запроваджено моніторинг та оцінювання реалізації державної культурної політики. Вводиться поняття «центр культурних послуг», визначаються пріоритети, засади та цілі державної культурної політики. 

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету рекомендував до ухвалення за основу і в цілому зміни до статті 89 Бюджетного кодексу України про співфінансування з місцевого бюджету територіальних громад для створення центрів культурних послуг. 

3. Запровадити модель стандартизації культурних послуг, які гарантуються державою. Забезпечити належне фінансування такого набору культурних послуг у громадах за допомогою міжбюджетних трансфертів.
Частково виконано
Затверджено Концепцію реформи фінансування системи забезпечення населення культурними послугами, розроблену Міністерством культури та інформаційної політики України (далі – МКІП). Запропонована модель реформи передбачає, зокрема, нові механізми фінансування культурних послуг, які надаються державними та комунальними закладами культури, створення умов для розвитку соціокультурної інфраструктури, впровадження проєктного підходу до фінансування проєктів у сфері культури тощо. Проте не забезпечено належне фінансування культурних послуг у громадах за допомогою міжбюджетних трансфертів.
Загрози
У бюджеті на 2021 рік передбачено субвенцію розміром 200 млн грн з Державного бюджету України місцевим бюджетам на створення центрів культурних послуг за кошти спеціального фонду Державного бюджету України. Очевидно, що такого мізерного обсягу коштів недостатньо для забезпечення позитивних змін у масштабах країни. Тож фінансування культурних послуг на місцях відбуватиметься за залишковим принципом.
4. Удосконалити законодавство про захист прав інтелектуальної власності для його гармонізації з європейськими та міжнародними нормами в цій сфері. Ухвалити нову редакцію Закону України «Про авторське право та суміжні права». Зробити кроки до прискорення початку функціонування Вищого спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності.
Частково виконано
У 2020 році Міністерство економіки України оприлюднило проєкт відповідного законодавчого акта для публічного обговорення, але остаточну редакцію на розгляд Парламенту не внесено. Організація функціонування Вищого спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності перебуває на початковій стадії.
Загрози
Суб’єкти законодавчої ініціативи подали на розгляд Парламенту проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення та підвищення прозорості ефективного управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав)» № 4537, що знижує рівень захисту авторських та суміжних прав.
5. Ратифікувати Конвенцію Ради Європи про правопорушення, пов’язані з культурними цінностями, підписану Україною у 2017 році.
Не виконано
Робоча група при Міністерстві юстиції України підготувала необхідний пакет документів ще наприкінці 2019 року і передала його до Офісу Президента України. Проте кілька спроб запустити процес не дали результату.
6. Переглянути посадові оклади та запровадити нові нормативи оплати й надбавок працівникам сфери культури. Забезпечити матеріальну підтримку закладів та індивідуальних представників культурної сфери через грантові програми, зокрема інституційні.
Частково виконано
Потреба у перегляді посадових окладів і запровадженні нових нормативів оплати декларується, проте реального підвищення заробітних плат не відбувається. Залишається незмінною порочна практика, коли значна частка видатків у сфері культури спрямовується на поточні цілі, зокрема на оплату праці. Згідно з даними Державної служби статистики України, заробітна плата працівників сфери культури є нижчою від рівня середньої заробітної плати в розрахунку на штатного працівника. 

На інституційному рівні проблема підтримки закладів та індивідуальних представників культурної сфери частково розв'язується завдяки грантам від Українського культурного фонду.

7. Розробити ефективні механізми державно-приватного партнерства підтримки культури, створити нормативно-правову базу і методичні рекомендації щодо застосування механізмів такого партнерства у сфері культури.
Не виконано
Підтримка державно-приватного партнерства лише декларується. Водночас відсутні документи державної політики, що спрямовані на створення дієвих економічних і соціальних стимулів розвитку такого партнерства, зокрема меценатської діяльності.
8. Підтримувати розвиток культурних і креативних індустрій.
Частково виконано
Проводиться робота з підтримки культурних і креативних індустрій. Зокрема, Уряд затвердив Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для створення центрів креативної економіки. У державному бюджеті на 2021 році на створення центрів передбачено понад 110 млн грн. Створено Раду з підтримки і розвитку креативних індустрій при Кабінеті Міністрів України, проводяться міжнародні форуми «Креативна Україна». 

Проте до цього часу відсутній єдиний програмний документ (стратегія або державна цільова програма), який визначав би пріоритети державної політики у цій сфері. Мета такої стратегії (програми) полягатиме у визнанні пріоритетності розвитку культурних і креативних індустрій як одного із напрямів інноваційної політики, спрямованої на підтримку цієї галузі й просування креативних товарів і послуг на внутрішній і зовнішній ринки.
9. Забезпечити неупередженість і прозорість під час проведення конкурсів на посади голів держслужб та керівників закладів культури.
Частково виконано
Попри декларації щодо забезпечення неупередженості та прозорості під час проведення конкурсів на керівні посади закладів культури, фактично призначення часто супроводжуються зверненнями та критикою громадськості порушень конкурсних процедур.
Загрози
Дії МКІП у цьому напрямі створюють ризики ефективності кадрової політики. Прикладом можуть слугувати ситуації з обранням голови Державного агентства України з питань кіно, виконавчого директора Українського культурного фонду, очільника Національного центру Олександра Довженка тощо. У результаті маємо численні звернення громадськості у зв’язку з порушенням конкурсних процедур.
10. Забезпечити підтримку розвитку українського кіновиробництва та українського книжкового виробництва, фінансування Українського культурного фонду.
Частково виконано
Схвалено рішення, спрямовані на забезпечення фінансової підтримки сфери культури, зокрема указ Президента України «Про заходи щодо підтримки сфери культури, охорони культурної спадщини, розвитку креативних індустрій та туризму» від 18 серпня 2020 року № 329, Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій» від 14 листопада 2020 року № 962-IX. Затверджений бюджет МКІП на 2021 рік становить 13,2 млрд грн, проте такий обсяг не змінює незадовільний характер фінансового забезпечення сфери культури. Поточний рівень фінансування дає змогу забезпечити лише мінімальну підтримку функціонування закладів культури.
Загрози
Незважаючи на ухвалені рішення, наразі немає підстав стверджувати про кардинальні зміни у фінансуванні сфери культури, які відповідали б потребам громадян і вимогам стабільного суспільного розвитку. Громадяни не можуть повною мірою задовольняти свої культурні потреби. Зберігається загроза поширення феномену т. зв. культурної бідності.
11. Готуючи законопроєкти у сфері культури, застосовувати підхід повного циклу формування політики з обов’язковим залученням широкого кола стейкхолдерів (зокрема, представників експертної громадськості) до процесу підготовки та обговорення законопроєктів.
Частково виконано
Проводиться громадське обговорення деяких нормативних документів, зокрема законопроєктів, однак це відбувається на етапі, коли документ уже розроблений. Залучення стейкхолдерів на всіх етапах розробки нормативно-правових документів відповідно до вимог повного циклу формування політики зазвичай не практикується.
0 коментарів

Коментарі мають можливість залишати аутентифіцировані користувачі

Розділ 2. Основні виклики в реалізації реформи станом на зараз (час проведення моніторингу)

Основні ризики в реалізації реформ культурної політики лежать у площині відсутності системного бачення цих реформ та розуміння того, що сфера культури формує світоглядні засади суспільства. 


Відсутність чіткого плану реформ у сфері культури зумовлює багато в чому фрагментарні та несистемні кроки. На порядку денному постає питання про розроблення оновленої Стратегії розвитку української культури. Чинна редакція стратегії схвалена у 2016 році, тож вона потребує змістових оновлень. 


Ставлення політиків та управлінського істеблішменту до культури як непріоритетної сфери зумовлює хронічне бюджетне недофінансування й слабку нормативно-правову базу, що ускладнює розвиток сучасних форм культурної діяльності.


Досить серйозними є проблеми забезпечення кадрової спроможності у сфері культури. Недолуга кадрова політика створює ризики втрати інституційної спроможності органів управління та закладів культури. 


Працівники сфери культури належать до однієї з найменш оплачуваних категорій працівників в Україні, що негативно позначається на соціальній престижності. Не менш гостро постало питання залучення талановитої молоді до роботи у сфері культури. 

0 коментарів

Коментарі мають можливість залишати аутентифіцировані користувачі

Розділ 3. Рекомендації пріоритетів для реформи на 2021–2022 рр. (наступний річний період, до URC 2022)
  1. Посилення уваги до питання розвитку культури в умовах децентралізації. Зокрема, на часі підготовка інформаційного ресурсу базової мережі місцевих закладів культури, які працюють, забезпечення належного фінансування населення культурними послугами, впровадження механізмів оцінювання якості культурних послуг.

  2. Створення єдиного державного реєстру нерухомих об’єктів культурної спадщини, впровадження дієвого електронного обліку нерухомої культурної спадщини. Публічне обговорення стану впровадження електронного обліку в пілотних регіонах із залученням широкого кола стейкхолдерів.

  3. Цілеспрямована робота з метою зміцнення інституційної спроможності органів охорони культурної спадщини. Для цього насамперед варто завершити формування Державної служби охорони культурної спадщини України, Державної інспекції культурної спадщини України та провести прозорі конкурси для відбору очільників і штату співробітників цих інституцій.

  4. Створення законодавчої бази для формування механізму державно-приватного партнерства в управлінні об’єктами культурної спадщини та підтримки культурних проєктів. На часі схвалення окремого закону про меценатство (філантропічну діяльність) у сфері культури. 

  5. Ухвалення нової редакції Закону України «Про авторське право і суміжні права». Забезпечення функціонування Вищого спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності.


Наступного року пріоритетними напрямами мають бути: 

  1. Збереження від руйнування та розвиток інфраструктури базової мережі закладів культури, яка потребує істотного матеріально-технічного оновлення та збільшення фінансової підтримки.

  2. Унеможливлення поширення феномену т. зв. культурної бідності, який полягає в недоступності широким верствам населення культурних послуг і креативних практик внаслідок соціально-економічних перешкод.

  3. Виконання указу Президента України «Про заходи щодо підтримки сфери культури, охорони культурної спадщини, розвитку креативних індустрій та туризму» від 18 серпня 2020 року № 329, який передбачає вжиття широкого комплексу заходів, спрямованих на посилення розвитку культури. Це дасть змогу компенсувати серйозні втрати культурної сфери внаслідок застосування карантинних обмежень, що були запроваджені впродовж 2020–2021 рр.

0 коментарів

Коментарі мають можливість залишати аутентифіцировані користувачі

Культура

Культура

Бриф "Культура"

Методологія моніторингу

Дата проведення моніторингу:

29.06.2021

Стан виконання рекомендацій:

Всього рекомендацій: 11
Виконано - 1 (9%)
Частково виконано - 7 (64%)
Не виконано - 3 (27%)
Загрози - 4 (36%)
Автори:
Наталія Кривда
професорка кафедри української філософії та культури,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Олексій Валевський
провідний науковий співробітник,
Національний інститут стратегічних досліджень