Для регулювання інтернет-ЗМІ в Україні необхідно ухвалити закон про медіа, — експерти

Одна з головних проблеми Суспільного мовлення в Україні — це хронічне недофінансування. Про це говорив Ігор Розкладай, головний експерт із медійного права Центру демократії та верховенства права, під час презентації драфту аналітичного брифу «Медіа-реформа».

Він наголосив, що деякі викладені в брифі рекомендації для влади вже були виконані, зокрема ратифікація Конвенції Тромсе.

Водночас законопроект про дезінформацію, зазначений у брифі, фактично «відпав», адже його в Парламенті зняли з розгляду. На це звернула увагу співавторка аналітичного документу та голова Детектор медіа Наталія Лигачова.

Також вона закликала владу до більшої прозорості при обговоренні законопроекту про медіа із залученням більшої кількості гравців на медіа-ринку та представників громадянського суспільства.

Законопроект про медіа зараз є головним етапом медіа-реформи, наголошує Юрій Зіневич, відповідальний секретар Національної ради України з питань телебачення й радіомовлення.

«Системні спроби зупинити ухвалення цього законопроекту поставили під сумнів подальше реформування медіа. Це проект закону стосується життя всієї країни, яка багато років перебуває в стані війни», — каже він.

Національна рада з питань телебачення й радіомовлення є одним із найслабших медіа-регуляторів серед країн Європи за сферою повноважень. Але водночас Україна кожен день має справу з чисельними дезінформаційними аспектами, звертає увагу Зіневич.

«Найбільші телеканали та радіостанції в основному виконують законодавство України. Але деякі телеканали свідомо йдуть на порушення, знаючи про слабкість регулятора. Реформа без зміни законодавства і впровадження закону про медіа неможлива», — констатує відповідальний секретар Нацради.

Законопроект про медіа установить зрозумілі правила гри для комерційних і некомерційних медіа, зауважує членкиня правління ПАТ «НСТУ» Інна Гребенюк.

«Цей проект закону — певний медійний кодекс, який має бути ухвалений», — говорить вона.

А через недофінансування Суспільне не може втілити заплановані масштабні зміни.

«Україна — єдина країна в Європі, де під час пандемії коронавірусу забрали кошти в Суспільного мовника», — констатує Гребенюк.

Ухвалення законопроекту про медіа має втілити ті зміни, які вже давно перезріли. Адже зараз в Україні у сфері медіа діє законодавство 1990-х років, яке не відповідає сучасним реаліям, звертає увагу Олександр Бурмагін, виконавчий директор ГО «Платформа прав людини».

«Противники законопроекту про медіа виступають проти наявності сильного медіа-регулятора, перш за все, у сфері телебачення», — пояснює експерт.

У чинному законодавстві у сфері медіа відсутнє поняття «інтернет-ЗМІ», додає Олег Джолос, доцент кафедри телебачення й радіомовлення Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка.

«Сьогодні інтернет перемагає телевізор. Але законодавство для регулювання сфери всесвітньої мережі відсутнє. І це створює нерівні можливості на медіа-ринку», — резюмує експерт.

Відеозапис дискусії доступний за посиланням.

«Регіональне обговорення реформ: на шляху до Вільнюса» організовується Коаліцією РПР у партнерстві з Посольством Литовської Республіки в Україні.